На зв’язку із студією Громадського радіо заступниця голови Верховної Ради Оксана Сироїд.
Наталя Соколенко: Президент Петро Порошенко зустрівся з очільницею Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Еммануелем Макроном. У цьому контексті нас більше цікавить можливий предмет розмов про «Північний потік-2» між Порошенком та Меркель. Про що саме могла бути їхня розмова?
Оксана Сироїд: Газотранспортна система України зараз є останнім форпостом для захисту від російської агресії. Якщо газ пустять довкола України, це означатиме, що наша країна стає мішенню і газ Україні можна буде вимкнути будь-коли.
Газогін «Північний потік-2» буде повністю залежати від російського «Газпрому», тому ця ситуація загрозлива і для європейських країн. Такий вплив «Газпрому» у Європі загрожує геополітичному світовому порядку.
Україні, відчуваючи таку загрозу, логічно було б робити дві речі: сформувати економічно вигідну модель управління газотранспортною системою і нарощувати видобуток власного газу. Але за 4 роки війни ми не сформували жодної пропозиції. Видається, що українська влада представляє інтереси Росії у перемовинах стосовно «Північного потоку-2».
Припускаю, що левова частка розмови двох президентів і канцлерки була присвячена «Північному потоку-2». Опосередковано це підтверджує заява міністра закордонних справ РФ Лаврова, який сказав, що вони готові обговорювати гарантії використання газотранспортної системи України Росією.
Наталя Соколенко: Поясність, будь ласка, що не так у його заяві.
Оксана Сироїд: Йдеться про те, що Росія матиме достатньо потужностей, аби закачувати газ північним потоком чи південним потоком. Чи є хоч одна держава у світі, яка примусить Росію використовувати ГТС тоді, коли вона не захоче цього робити?
Любомир Ференс: Продовжуємо розмову з експертом «Українського Інституту Майбутнього» з програм енергетики Андріаном Прокіпом. Оксана Сироїд сказала, що за 4 роки ми нічого не запропонували Європі в економічному плані. Європа – прагматична, і, можливо, навіть та ж Німеччина заблокувала б «Північний потік-2» якби Україна представила більш економічно вигідний проект.
Андріан Прокіп: Не можна сказати, що Україна взагалі нічого не робила. Рік тому «Нафтогаз» підписав меморандум з італійською та словацькою компаніями. І це важливо, бо поки що в Італії вагаються який маршрут підтримувати: український чи «Північний потік-2».
Звісно, нам потрібно було пропонувати співпрацю німцями і австрійцями, які є найбільшими захисниками цього проекту. Україна обрала позицію співпраці з Польщею та країнами Балтії, але вони не найбільші гравці у ЄС.
Для України ГТС – це останній форпост. Говорити про те, що «Північний потік-2» у якийсь момент стане для України загрозою – сказати складно. Якщо Росія захоче відключити Європі газ, то неважливо яку трубу для цього перекриє.
«Північний потік-2» не є настільки критичною загрозою для Європи, як змальовують українські високопосадовці. Маю на увазі зростання залежності від Росії. Для Німеччини, Австрії та ряду інших країн цей газопровід в першу чергу є способом заробляння грошей. Якби не війна в Україні, то країни ЄС не стримувало б нічого і труба будувалася б вже по повній програмі.
Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.