Очолив Українське агентство авторських та суміжних прав Дмитро Костюк — продюсер групи «ВІА Гра», який зацікавлений у тому, щоб українські виконавці отримували гідну фінансову винагороду за свої композиції. Адже авторські агенції збирають гроші за «прокручування» музичних композицій, але до виконавців вони не доходять.
Наталя Соколенко: Яку винагороду ви отримали від радіостанцій, ресторанів, діджеїв, які крутили, до прикладу, вашу пісню «Хлопчик для серцебиття»?
Саша Кольцова: За всі наші пісні за останні 7 років після того, як ми виграли судову справу у компанії «КОМП мюзик», яка дистрибувала нашу музику та зазіхала на права на неї, я отримала від авторських агенцій рівно нуль.
Наталя Соколенко: А куди йдуть ці гроші?
Дмитро Гузій: Велика проблема України в тому, що ми сильно відстали. В 90-х роках ми, мабуть, не були готові ментально і професійно до приділення уваги авторським правам, а в 2000-х корупція роз’їла цю несформовану та нестійку систему, внаслідок чого певна група напівпрофесіоналів контролювала ситуацію і отримувала величезні гроші, а професіонали отримували дуже мало.
Є дві причини того, чому гроші за «прокручування» пісень не доходять до їх авторів. Перша: у цю систему потрапляє надто мало грошей. Друга: у спадок від Радянського Союзу залишилася Державна агенція авторських прав, яка була покликана обслуговувати авторів, але вимоги до цього обслуговування 30 років тому і зараз в епоху YouТube — різні. Тому спостерігаємо системний збій.
Саша Кольцова: Кожна пісня — це не тільки ноти, а ще й запис. Молоді музиканти абсолютно не знають про свої права. Люди у дорогих «страусиних» черевиках, які найчастіше до музики стосунку не мають, користуються цим та складають гроші у свої портфелі. Вони погрожують власникам кав’ярень та ресторанів Законом та вимагають хабара за те, що у закладі гратиме певна композиція. Далі ці гроші розподіляються не за плейлістами, а за внутрішніми домовленостями. Вони часто гублять бази даних перед перевірками СБУ, діляться з СБУ, тому що всі діляться з СБУ. Болото людей, які наживаються на цьому, перекрило хоч і незначний, але постійний кран прибутку авторів.