За газ маємо платити повністю, як за мобільний зв'язок, – представник уряду

В ефірі «Європейська хвиля» — спільний проект «Громадського радіо» та ініціативи «Сильніші разом», де ми говоримо про успіхи і проблеми євроінтеграції. У студії – Михайло Бно-Айніяр, начальник департаменту з євроінтеграції Міністерства енергетики та вугільної промисловості і Дмитро Науменко, експерт нформаційної кампанії «Сильніші разом».

За останні роки Україна суттєво зменшила газову залежність від Росії — запевнив Михайло Бно-Айріян. За статистикою, наведеною гостем, порівняно із попередніми роками, Україна знизила закупівлю російського газу майже вдесятеро:

«Якщо раніше ми імпортували по 40-50 [газу] млрд кубометрів на рік, то в минулому році ми імпортували 18 млрд. У цьому році це лише 3,8 млрд кубів. Крім того, ми завезли близько 8 млрд кубометрів газу із Європи».

Пан Бно-Айріян погодився, що зменшення споживання газу тісно пов`язане із економічним спадом і припиненням виробництва на Сході України. Проте чиновник зауважив, що величезним позитивом для України є те, що вона знайшла інше джерело постачання газу, і воно домінує над російським.

Вдало справилась із енергетичною залежністю від Російської Федерації Європа. Після двох газових війн із Росією на території Європи побудували більше десяти СПГ-терміналів (СПГ — скраплений природний газ). Принцип їхньої роботи простий: термінали приймають газ у скрапленому вигляді, регазифікують його і запускають у газотранспортну систему. Термінали розміщені на узбережжях, із розрахунком на те, що газ постачатимуть водним шляхом у танкерах. Усі країни Європи сполучені між собою газопроводами, щоб забезпечити безперебійне постачання газу.

За словами Михайла Бно-Айріяна, Україна хотіла побудувати аналогічний термінал на півдні держави. Проте танкери із газом мали б проходити через Босфор і Дарданелли, а на це необхідна згода Туреччини. Стамбул сказав, що такий вантаж є небезпечним, і не дав згоди на транспортування.

«Це велика дипломатія, — каже пан Бно-Айріян, — і нам потрібно для себе відповісти, чи нам гратися у цю велику гру, чи перебудувати стратегію, наприклад, з орієнтацією на термінали, які вже відкриті».

Польські і литовські політики готові давати Україні газ зі своїх терміналів. Далі, переконаний пан Бно-Айріян, це вже питання бізнесу. Він також вважає, що зараз Україна повинна уважно придивитися до енергетичної карти світу і ретельно вибрати собі партнерів у цій галузі.

Експерт зазначив, що новий закон «Про ринок газу» допоможе подолати монополію «Нафтогазу» і посилити конкуренцію у цій сфері. Як пояснив фахівець, монополія зумовлена тим, що постачальник газу володіє газорозподільчими системами, а це суперечить європейським нормам. Михайло Бно-Айріян запевнив, що зміни у роботі «Нафтогазу» вже почались. Пан Бно-Айріян додав, що компанія поволі виходить на рівень беззбитковості, а це дасть громадськості більше можливостей вимагати прозорих фінансових звітів.

Керівник управління євроінтеграції Міненерго вважає підвищення тарифів на газ одним з головних досягнень міністерства. Він підкреслив, що ми повинні платити ринкову ціну за газ, — так, як платимо ринкову ціну за користування мобільним зв’язком.

«Досягнення у тому, що ми змінюємо свідомість людей, що за енергоресурси потрібно платити. Ті, хто не можуть платити, отримають адресне субсидіювання із бюджету».

Також Михайло Бно-Айріян зауважив, що за рік ми добуваємо близько 20 млрд кубометрів газу. Порівняно з європейськими країнами, запаси палива у нас великі, а ринкові тарифи на газ зможуть пожвавити його видобуток.

Дмитро Науменко, експерт ініціативи «Сильніші разом», розповів, як він звертався до Міністерства енергетики із проханням працювати над диверсифікацією джерел. На той момент міністерство відмовлялось, покладаючись на російський газ. На думку експерта, процес диверсифікації, розпочатий в Україні, вже змушує «Газпром» іти на поступки.

Дмитро Науменко погоджується, що при дотованих цінах на газ змусити людей економити неможливо, як і прибрати корупцію із паливно-енергетичного комплексу. Також він розповідає про розвиток альтернативної енергетики у Європі. Фахівці працюють над скороченням кількості споживання енергії і більшим використанням відновлюваних джерел. Швеція планує стати першою країною у Європі, яка повністю відмовиться від викопного палива.

«Європейська хвиля» – спільний проект «Громадського радіо» та ініціативи «Сильніші разом», де ми говорили про успіхи і проблеми євроінтеграції. Програму зроблено за підтримки посольства Великої Британії.