pixabay.com
За відповідний законопроект №2309а-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» проголосували 280 депутатів. Як ці зміни позначаться на здоров’ї українців, розповідає експерт у галузі медицини Реанімаційного Пакету Реформ Олександр Ябчанка.
Євген Павлюковський: Наскільки взагалі ця реформа покращить стан медичних закладів — поліклінік, лікарень — які тепер очевидно стануть більш самостійними?
Олександр Ябчанка: Основна мета реформи — покращити стан українців, а не закладів. Системою, яка є зараз, по великому рахунку, не задоволений жоден з її учасників. Ні громадяни, ні медики, яких ставлять перед вибором — жебрак чи рекетир, а держава несе колосальні втрати — 640 тисяч домогосподарств за рік потрапили у фінансову скруту, бо один з членів родини захворів. Цей закон, про який ми говоримо — залишився тільки підпис президента — це один з кроків втілення медичної реформи, про яку ми неодноразово говорили.
Держава відходить від обіцянки всього і безкоштовно, і чітко гарантує пакет безкоштовних медичних послуг. Друге — зараз кошти роздаються практично рівномірно, бюджетне утримання медзакладів призводить до того, що у нас лікарняних площ найбільше в Європі, але це ніяким чином не відображається на якості здоров’я громадян. Держава поступово відходитиме від бюджетного утримання закладів охорони здоров’я, а переходитиме до закупівлі гарантованого пакету послуг.
Наталя Соколенко: А що означає цей, прийнятий Радою, закон про автономізацію?
Олександр Ябчанка: Він створений, щоб реалізувати цю концепцію відходу від бюджетного фінансування до закупівлі послуг — тобто відносити держави і закладів охорони здоров’я вже будуть регламентуватися після реорганізації цих закладів. Але реорганізація, мається на увазі, форма господарювання.
Абсолютно не йдеться про зміну форми власності — заклади як і були у комунальній власності, так і залишатимуться, якщо інакше не вирішить орган місцевого самоврядування. Власником закладів власне є громада. Після цього законопроекту процес реорганізації принципово спроститься. На жаль, цей законопроект не робить автономізацію обов’язковою, вона є рекомендаційною.
Євген Павлюковський: Чи це не зменшить суттєво ефект дії закону і реформи? Є частина система, якій вигідно, щоб все залишалось як є. Якщо це віддавати на відкуп самим закладам чи місцевим органам влади, яка їхня зацікавленість щось змінювати?
Олександр Ябчанка: Яка зараз є парадоксальна ситуація: наприклад, є бюджетний заклад, є двоє лікарів. До одного черга, до другого нема, зарплата приблизно однакова. І заклад, по великому рахунку, не має варіантів, щоб стимулювати того лікаря, який працює краще — він один раз випише премію, другий, а потім виникне питання щодо витрати бюджетних коштів. Коли відбудеться реорганізація, ситуація кардинально зміниться — заклад отримає абсолютно легальний механізм стимулювати своїх працівників до кращої, ефективнішої, якіснішої роботи.
Наталя Соколенко: А чи не створить це можливість головному лікарю стимулювати перш за все, наприклад, свого кума?
Олександр Ябчанка: Справа в тому, що автономізація — це всього лише одна з складових цієї нової системи охорони здоров’я. Згідно концепції реформи фінансування, гроші, на відміну від бюджетного утримання, мають зараз розприділятися «ногами» пацієнтів — гроші ходять за пацієнтом. Це означає, що саме громадяни визначають, куди підуть бюджетні кошти, в кого держава купить для нього послуги. Це ключова складова реформи — пацієнт сам визначає лікаря. Очевидно, що заклад зацікавлений у тих працівниках, з якими більше громадян укладатимуть угоди. Тут виглядає так, що децентралізація в медицині буде навіть не до рівня громади, а до рівня громадянина.
Євген Павлюковський: Бюджет самих закладів наповнюватиметься не лише коштами, які «ходять» за пацієнтом — він може встановлювати тарифи на свої послуги?
Олександр Ябчанка: В рамках гарантованого пакету медичних послуг заклад користується тією ціною, яку йому пропонує держава, вона універсальна для кожного громадянина України. Заклад отримує можливість розпоряджатися коштами, які він заробив від того, що уклав з державою угоду. Зараз заклади мають навчитись новим стосункам з державою — вони не просто просять більше коштів, а укладають контракт.
Окрім того, держава буде замовляти додаткові послуги, наприклад скринінг певної категорії населення, яка знаходиться у ризик-групі. Це теж буде оплачуватись медзакладам. Третій момент — введення доплати за позитивні зміни. Умовно кажучи, за те, що на тій чи іншій території будуть покращені певні показники — за це держава теж може доплачувати.
Також автономні надавачі медичних послуг отримають можливість продавати медичні послуги поза межами цього гарантованого пакету — і тут вже заклад сам визначає, за яку ціну. І що найголовніше — заклади отримують можливість здавати в оренду частину приміщень, і за це отримувати додаткові кошти.
Наталя Соколенко: Що входить у гарантований пакет медичних послуг?
Олександр Ябчанка: Цього року — вся первинна, екстрена (швидка), паліативна медицина. Що стосується родорозрішення, я ще цього не знаю. Окрім того, держава буде забезпечувати медикаментами від серцево-судинних і бронхіальних (астми) захворювань і цукрового діабету 2 типу.