«За президенства Януковича на кіно вперше виділили якісь кошти», — Халпахчі

Василь Шандро: Минулий в кінематографі видався дещо скандальним. Це свідчить про якийсь рух чи лише про удавання?

Андрій Халпахчі: Кінематограф є тоді, коли є усталена кіноіндустрія. Цього, на жаль, в Україні ще нема. В якийсь період, особливо в період тоталітаризму, на кіно та театр надають певні кошти. Коли наступають недемократичні форми існування, треба мати «видох» у мистецтві. За уряду Януковича на кіно дійсно виділили якісь гроші — близько 50 млн гривень.

З’явилися гроші — виявилося, що є і таланти. Але оглядаєш Міжнародну програму, хочеш відібрати український студентський фільм і розумієш, що це неможливо, бо це буде ведмежа послуга — фільми дійсно проваляться.

Десь останні 3-5 років були здивовані рівнем саме студентського кіно. З’явилися такі фільми як «Плем’я». З’явилися люди, які вміють працювати з просуванням кінематографу. Картина «Плем’я», наприклад, відбулася лише тому, що в неї є французький прокатник.

Андрій Куликов: Чого ви очікуєте від ініціативи «Кінокраїна»?

Андрій Халпахчі: Їх представлення, просування програми відбуватиметься і під час кінофестивалю «Молодість». Я дуже вітаю цю ініціативу. За моїми міркуваннями вона не зовсім досконала. Але колись, коли організовувався Польський кіноінститут всі казали, що реформи недосконалі. Директорка інституту сказала, що це треба втілити в життя, щоб далі коригувати. Нам потрібні зміни, а далі доповнення.

У всьому світі телебачення підживлює кінематограф. Саме ця ініціатива компаній, які пов’язані з телебаченням, є важливим. Не тільки податковими змінами можна направляти фінанси.

Василь Шандро: Якою буде цьогорічна «Молодість-2015»?

Андрій Халпахчі: Ця «Молодість» є ювілейною — 45. Проходитиме з 24 жовтня по 1 листопада. Хоч церемонія нагородження відбудеться 31 жовтня, але у світі є традиція глядацького дня, коли ми показуємо найкращі фільми в різних кінотеатрах міста. Вже 18 жовтня мер Києва має відкрити відроджений кінотеатр «Жовтень». Події будуть відбуватися в кінотеатрі «Київ», «Жовтень» , «Кінопанорама», «Cinemacity» та «Kronverk».

Безумовно, мої пріоритети — це старі кінотеатри, але фестивалі зручніше робити в багатозальних комплексах. І нам хочеться зробити програмі ширше не тільки для інтелектуалів, але і призвичаїти людей до цікавого серйозного кіно.

Андрій Куликов: Які відносини у Фестивалю з київською владою?

Андрій Халпахчі: Відносини нібито чудові. Все розуміють, але завжди кажуть, що грошей нема. Коли Польський кіноінститут робив свої реформи, то вони доводили не міністрові культури, а міністру економіки та фінансів, наскільки важливі і фестивалі, і спільні зйомки, коли сюди приїжджають гості.

На сьогоднішній день те, що на папері виділено для Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» від міста, складає 200 000 грн. Одеська мерія виділила на Одеський фестиваль 1 млн грн.

Сьогодні я пройшовся Хрещатиком. Знову йдуть ці святкування. Мені відповідали, що ледь вистачало грошей на святкування Дня Києва. Але нарешті за 25 років нашої боротьби я хочу, щоб кожен квартал у ЗМІ я читав звіт, скільки витрачено містом на заходи культури.

Андрій Куликов: Назвіть свій улюблений фільм всіх часів і народів.

Андрій Халпахчі: Все залежить від того, в якому віці ти щось подивився і який у тебе був настрій. Я формувався у 15 років, тому дійсно «Тіні забутих предків».