Андрій Куликов: Наскільки виправдані такі твердження, що через соцмережі можна істотно впливати на настрої людей?
Надія Дятел: З точки зору психологів ця позиція не настільки однозначна. Зараз діти переважно живуть «Вконтакте», але не можна сказати, що вони захоплені цими групами. Зазвичай стрічку новин вони підбирають самі. Більшість дітей із якими я спілкувалася використовують цю соцмережу як інструмент для навчання. Деякі діти допомагають своїм батькам вести інтернет-магазини. Можна сказати, що це якась спільна діяльність, яка використовує «Вконтакте» як інструмент. Тут не можна говорити однозначно, що закривши «Вконтакте» ми вирішимо всі проблеми. Це як закривати дорогу, тому що на ній трапляються ДТП. Краще зібрати усі ресурси і направити сили на розвиток медіаграмотності учнів.
Для мене проблема «Вконтакте» і часу витраченого на соціальні мережі перестала бути проблемою, коли мені пояснили, що це інструмент. На той момент я була ще у школі і витрачала багато часу на соцмережі, але мені пояснили, що молотком забивають гвоздики, а з допомогою «Вконтакте» і «Фейсбук» можна робити щось із соціальними настроями. Тому я не хочу говорити, що «Вконтакте» буде керувати думками, а «Фейсбук» не буде.
А у «Однокласниках» більше дорослого населення. Якщо говорити про безпеку дітей, то варто говорити про закриття, або незакриття «Вконтакте».
Євген Павлюковський: Але «Вконтакте» не виключає можливості використання його для інформаційних вкидів. Що, зрештою, впливатиме на дітей, які використовують його для навчання, переписки, чи ігор.
Надія Дятел: Так, але ніщо не заважає точно таким самим чином використовувати «Фейсбук». Майдан почався із «Фейсбук».
Андрій Куликов: На мою думку, великий міф, що Майдан почався із «Фейсбуку». Він почався, тому що багато українців відчули, що їхню гідність принизили. А уже далі у який спосіб воно передавалося – інша справа.
Надія Дятел: Я маю на увазі, що організувати людей можна за допомогою будь-якої соцмережі.
Євген Павлюковський: У «Фейсбуці» є міжнародна адміністрація, яка однаково моніторить різні прояви мови ненависті та розпалювання ворожнечі. І досить швидко на це реагує. А у «Вконтакте» такого немає, наскільки я розумію. Можливо, це також причина, щоб звернути на нього увагу?
Надія Дятел: Я не кажу, що потрібно зберегти «Вконтакте» і не чіпати його. Ідея в тому, що велика частина навчального процесу організована за допомогою цієї соцмережі. Він не стосується всіх цих військових груп. І якщо ви хочете забрати «Вконтакте» – то треба дати дітям щось інше. Я говорила з дітьми і вони не хочуть переходити у «Фейсбук».. Для них це ще досі складно.
Андрій Куликов: Порадьте нашим слухачам кілька найважливіших речей, які потрібно знати перед тим, як заходити у соцмережі, щоб убезпечитися.
У деструктивні групи не йдуть щасливі діти. А ті, з ким не спілкуються батьки. Тому моя найперша порада для батьків – не знецінювати дітей
Надія Дятел: Всі ці моменти гарно пояснювати на тренінгах. Тренінг, який мені усе це прояснив зайняв усього півтора години. У нас багато кваліфікованих психологів, щоб провести це в усіх школах.
Я думаю, що прояви негативної сторони соцмереж полягають у тому, що батьки не достатньо приділяють часу своїм дітям. Найчастіше у деструктивні групи не йдуть щасливі діти. А ті, з ким не спілкуються батьки, яких знецінюють батьки. Тому моя найперша порада для батьків – не знецінювати дітей. Якщо ви вважаєте, що те, чим захоплюється ваша дитина, то спробуйте зрозуміти дитину. Тому що це той момент, коли у неї формується бажання захоплюватися хоча б чимось. І з цього захоплення воно переросте у щось корисне і те, що буде вам подобатися. Але на даний момент треба дитину підтримати і дати їй знати, що її чують. Потрібно займатися із дитиною спільною справою, запрошувати її допомагати вам готувати і паралельно розмовляти про нагальні справи. Це витягне дитину із соцмереж. Дитина, яка зайнята і якій цікаво у реальності не йде у деструктивні групи.