Захопивши Київ у 1918 році, більшовики провели масові розстріли, - історик

Близько 5 тис офіцерів, які залишилися «нейтральними», більшовики розстріляли, – розповідає історик Владислав Верстюк

Ведучi

Євген Павлюковський,

Дмитро Тузов

Гостi

Владислав Верстюк

Захопивши Київ у 1918 році, більшовики провели масові розстріли, - історик
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr_hh_2017-01-29_verstuk.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr_hh_2017-01-29_verstuk.mp3
Захопивши Київ у 1918 році, більшовики провели масові розстріли, - історик
0:00
/
0:00

100-річчя бою під Крутами. Про значення цієї події в українській історії поговоримо з істориком Владиславом Верстюком.

Владислав Верстюк: Про бій про Крути можна говорити багато, але завжди треба говорити в контексті подій, які відбувалися. Іноді бій стає визначальною точкою революції, чи «Бій під Кутами врятував Київ, українську державність, революцію» і так далі. Все це і так і не так, тому що було багато подій, які склалися під спільний знаменник. В цей час, коли бій був під Крутами – в Києві кипів бій. Тут більшовики підняли повстання навколо заводу «Арсенал» і доводилося тут гасити пожежу.

Дмитро Тузов: Це такі синхронні дії були, так?

Владислав Верстюк: Так, продумані синхронні дії. Вони так робили не тільки в Києві, а й в Катеринославі почалося повстання в середині міста, потім підійшли більшовицькі війська і все це робилося.

Євген Павлюковський: Кажуть, що той аспект, що в Києві відбувалася агітація більшовицька і зав’язався бій, це і є однією з причин того, що крутян було недостатньо, скільки міг би відрядити Київ для свого захисту перед армією Муравйова?

Владислав Верстюк: Це правда. Наступ на Київ більшовики робили з трьох сторін: заходу, сходу і півночі. Більш головним був напрямок з Харкова на Полтаву, з Полтави на Гребінку, з Гребінки – на Київ.

Розбільшовичені війська 7 російської армії теж наступали на Київ, на Бердичів, для того, щоб взяти Київ у кільце.

Якраз гілка Конотоп-Бахмач була не другорядна, але там було найменше військ. Через те туди послали юнкерів. Як послали – фактично, студентський курінь сам проявив ініціативу. Він і самоорганізувався, і сам туди поїхав під впливом тих молодих українських командирів. Крути були вигідні для оборони, тому що там були дві залізниці: на Київ і на Чернігів.

 

Євген Павлюковський: Оцей студентський підрозділ, який, фактично, добровільно вирушив на фронт, чи мав зв’язок  з політичним керівництвом?

 

Владислав Верстюк: Можливо, і мав. Але непрямий і неофіційний. Володимир Шульгін, очевидно, був у контакті зі своїм братом Олександром Шульгіним. Членом Центральної ради, генеральним секретарем. Студентів записалося 300, а виїхало десь 120.

Про бій під Крутами написано досить багато, але це все спогади. Документального статистичного матеріалу ми, на жаль, не маємо.

Цей бій по великому рахунку мало що вирішував. Для нас сьогодні Крути – це символ.

Дмитро Тузов: Що пережив Київ після вступу більшовицької армії до Києва?

Владислав Верстюк: Ну почалися масові розстріли. В Києві було до 5 тисяч офіцерів, кажуть, старої армії. Які знали, як поводитися на фронті, брати в руки зброю, як нею користуватися. Вони вирішили лишитися нейтральними. І от приходять більшовики, шукають цих офіцерів і їх масово розстрілюють. 

 

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.