Закон про переселенців слід привести у відповідність із принципами ООН, — експертка фундації «Право на захист»

Верховній Раді слід розглянути та підтримати два законопроекти, які допоможуть переселенцям: законопроект №2166, що приводить закон про ВПО у відповідність з принципами ООН, і №2167 щодо компенсації вартості пошкодженого майна, – розповіла у “Громадській хвилі” експертка благодійної фундації “Право на захист” Галина Бочева.

Ольга Веснянка: У чому полягає різниця правових статусах біженця та переселенця? І чи є щось спільне?
Галина Бочева: Як і біженці, так і внутрішньо перемішені особи змушені були залишити свої домівки. Вони шукають захисту в іншому місці. На відміну від біженців внутрішньо переміщені особи не перетинали міждержавний кордон. Саме ця відмінність визначає різницю в характері зобов’язань держав що цих категорій. Важливо пам’ятати, що ці особи мають спільні проблеми. У зв’язку з тим, що їм треба починати нове життя.
Ольга Веснянка: Які найбільші зараз труднощі ви бачите в тому, як держава забезпечує права чи надає допомогу саме переселенцям та переселенкам в Україні?
Галина Бочева: Основна проблема – це забезпечення житлом, потреба в гуманітарній допомозі, соціальному захисті. Така хвиля вимушеної міграції є значним викликом для країни. Тим не менше, це не знімає з неї зобов’язань по відношенню до своїх громадян. Першим кроком для вирішення цих проблем має бути усунення ти бюрократичних перепон. На сьогоднішній день на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект № 2166, який вносить ряд поправок до закону ” Про захист прав внутрішньо переміщених осіб” і в разі його ухвалення буде усунуто ряд бюрократичних перепон.
Ольга Веснянка: Ви говорите про законопроект, який пройшов перше читання?
Галина Бочева: Так. Він наразі очікує 2- го читання
Анастасія Багаліка: За час конфлікту, який триває понад рік, ми бачили ініційовані ВР ряд законопроектів, які так чи інакше обмежували права людей. Це і закони, які приймалися про анексований Крим, і про Донбас. Які пропозиції зараз у ВР? Чи полегшить це життя вимушеним переселенцям?
Галина Бочева: Як громадськість, так і органи влади все ще вчаться, як реагувати на цю проблему. На ряду з позитивними законодавчими ініціативами, перебувають і деструктивні та небезпечні законодавчі ініціативи. Наприклад, проект закону № 2004А. Фактично, намагаються вести блокаду Донбасу і це призведе до неможливості евакуації населення.
Анастасія Багаліка: Які обмеження пропонуються у ВР? Про що саме йдеться?
Галина Бочева: По-перше, я б хотіла повернутись до міжнародних правових стандартів і обмежень на дотримання прав людини,, які нібито Україна увела на цих територіях. Справа у тому, що є ряд положень, які не можуть бути обмежені за будь-яких обставин. І право на життя – це одне з цих прав. Так само право на свободу від тортур. Неможливість евакуації цивільного населення порушує ці зобов’язання.
Ольга Веснянка: Отже, зараз існує 2 законопроекти. Один ви назвали. А який інший? Чим його ухвалення сприяло б пересічним переселенцям?
Галина Бочева: Ухвала законопроекту дозволить уникнути випадків припинення виплати пенсій. Дозволить уникнути ганебних перевірок за місцем зареєстрованого проживання переселенців. Це мінімальні кроки, для того, щоб людина змогла інтегруватися.
Ольга Веснянка: 20 червня Всесвітній день біженців і організація “Право на захист” опікується тематикою прав міграції. Чи є дані про те, скільки людей постраждало від конфлікту?
Галина Бочева: Ті цифри, про які говорить ООН, про внесок України в число зростання біженців – це майже 900 тис українців, які звернулись із клопотанням з-за кордону. Втім на території України є біженці з інших країн.
Ольга Веснянка: Україна отримала десятки звернень від шукачів притулку, я так розумію. Чи правда, що це саме політичні біженці?
Галина Бочева: За цей рік нам відомо про 60 звернень від шукачів притулку з РФ. Якщо не дуже глибоко аналізувати законодавство про статус біженців, то варто зауважити, що не завжди йдеться про політичні переслідування. Але в РФ переважно переслідуються за свою громадянську позицію.
Ольга Веснянка: Усім було відмовлено?
Галина Бочева: Переважна більшість випадків отримує відмови.
Ольга Веснянка: В які країни зазвичай звертаються українські біженці?
Галина Бочева: Це сусідні країни: Польща,, Росія, Білорусь, Чехія. І в ті країни, де проживає багато українців.
Ольга Веснянка: Чи працюють ще в Україні міграційні центри, де людей утримують, ніби за гратами? Про цей виклик захисту прав людини говорилось на Комітеті проти тортур, коли звітувалась Україна в Женеві.
Галина Бочева: На сьогоднішній день працює 2 тимчасові центри утримання мігрантів. З точки зору умов утримання, без зачіпання питання харчування та гігієни, то вони є непоганими. Проблема у тому, що люди там утримуються занадто довго. Великою проблемою в контексті позбавлення волі осіб без громадянства є утримання в транзитних зонах аеропортів.
Ольга Веснянка: Чи є приклади успішної інтеграції людей зі статусом біженців в Україні?
Галина Бочева: Безумовно є. Наприклад,, на Подолі є прекрасне кафе сирійсько-ліванської кухні. Власник – сирійський біженець, який має додатковий захист в Україні. Йому допомогло почати цей бізнес Управління Верховного Комісару ООН у справах біженців.
Ольга Веснянка: Що ви скажете про розслідування погрому студентського містечка, де серед постраждалих є громадяни інших країн?
Галина Бочева: Віддповідно до міжнародних правових стандартів, правоохоронні органи України мають розслідувати і вжити всіх заходів, щоб зняти маску з будь-якого расистського мотиву.