OSINT-аналітики проєкту «Кіберборошно» з’ясували, що Україна вдарила балістичними ракетами ATACMS з касетними бойовими частинами по російському аеродрому «Курськ-Східний». Окрім атаки безпосередньо на аеродром, були завдані удари по позиції С-400, що намагалася відбити атаку.

Іван Тимочко каже, що українська сторона вже била по аеродромах окупантів ракетами ATACMS, але не у РФ, а на окупованих територіях. Ці удари були «більш ніж ефективними», додає спікер.

За словами голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, касетні боєприпаси використовують для руйнування легкоброньованої техніки (під цю категорію підпадають і літаки) або для ураження живої сили. Також такі боєприпаси, прилітаючи на аеродром, руйнують засоби комунікації, знищують наземні агрегатні вузли зв’язку, обслуговчу техніку, радіорубки, станції зв’язку тощо. А також зачіпають персонал, який обслуговує авіацію і, як правило, є досить висококваліфікованим.

«До того ж удари по аеродромах ракетами ATACMS свідчать, що російська ППО далеко не така потужна, як би їм хотілося про це заявляти. Наприклад в Курській області недавно, буквально вчора (24 листопада — ред.), удар ATACMS знищив російську систему ППО С-400. Знищив не просто станцію радіопеленгування, радар, а й дві пускові установки. Тобто можемо говорити, що ATACMS підтверджує свій імідж. А де він попадає? Попадає там, де потрібно», — розповідає Тимочко.

Спікер також додає, що ці удари спростовують тези американців, зокрема президента Джо Байдена, що росіяни відвели всі засоби у радіусі 300 км від лінії фронту після того, як США почали обговорювати можливість надання дозволів Україні бити далекобійною зброєю по Росії.

А ще представник Ради резервістів звертає увагу, що українська сторона запустила по РФ близько 10 ракет, і майже всі вони досягли своїх цілей. У той час Україна збиває 70-80% балістичних та крилатих ракет, якими нас атакує країна-агресорка.

Читайте також: Стали відомі обмеження на застосування ракет ATACMS по Росії

Про подальше застосування ATACMS

Іван Тимочко сумнівається, що на загал озвучать кількість ракет ATACMS, які США передали Україні. Але він зауважує, що пакет цих ракет не відправлять відразу весь, він поступатиме в Україну серійно. Адже накопичити великий арсенал такої зброї на українській території — це ризик, бо росіяни за таким слідкують.

«Нині виглядає так, що уже є безперебійне постачання ATACMS. Адже Сили оборони наносять удари по декілька одиниць, а то й десятків ракет, удари по конкретних цілях. Важливість ATACMS не тільки в тому, що вони разово вражають ціль. Важливість в тому, що вони мають працювати безперебійно до моменту, поки ворог не зуміє вибудувати більш-менш ефективну систему протидії», — підкреслює голова Ради резервістів.

Тимочко вважає, що зараз в агресора нема досвіду й відповідного технічного оснащення для протидії ATACMS. Тому масованість ударів цими ракетами поки що буде велика.

Читайте також: «У рішенні є політичний складник» — Вдовиченко про дозвіл бити ATACMS вглиб РФ

Більше про атаки по Росії

Нагадаємо, GEOINT-аналітики українського проєкту «Кіберборошно» опублікували відео, на якому видно, що російська система протиповітряної оборони С-400 не змогла збити балістичні ракети ATACMS, які завдали удару по російському аеродрому «Курськ-Східний».

На опублікованому відео можна побачити, що окрім атаки безпосередньо на сам аеродром «Курськ Східний», також були завдані удари по позиції С-400, що намагалася відбити атаку. При цьому система ППО встигла випустити щонайменше дві ракети, які намагалися перехопити балістичні ракети ATACMS. Вона не змогла відбити атаку, і її розташування уразили дві балістичні ракети з касетною бойовою частиною.

Також відео дозволяє визначити, що по аеродрому та околицях було завдано удару щонайменше п’ятьма ракетами ATACMS з касетною бойовою частиною.

Це була четверта атака далекобійними західними ракетами та третя — ракетами ATACMS по території Росії після зняття заборони на такі удари з боку США в середині листопада 2024 року.

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту