Чому кібербезпека під час війни, це і фізична безпека також, та що таке «декретний штраф»: пояснює Діана Юдіна

Ліза Кузьменко: Здається, така складна і страшна посада, але за нею стоїть щоденна робота, і, мабуть, перше запитання буде про те, як ми уявляємо собі безпеку під час війни? І, зазвичай, ми думаємо, що це якісь фізичні загрози. Але чому сьогодні і цифрова безпека є настільки важливою?

Діана Юдіна: Коли люди чують слово «кіберзагрози», це для них щось таке дуже технологічне. Постає одразу образ якогось хакера з фільму, а, насправді, в цивільному житті це все не є так складно. Але так, можна навіть стверджувати, що в цілому кіберзагрози, кібератаки вони навіть і пов’язані з фізичними загрозами також. Тому що у нас зараз є повномасштабна війна. Кіберзагрози є ще одним видом зброї супротивника.

«Кіберпростір у нас зараз визнаний повноцінним доменом бойових дій наряду з морем, повітрям і суходолом»

Ліза Кузьменко: Так, дуже часто Росія використовує кіберзасоби для того, щоб вчиняти свої злочини. А от якщо сказати, які це можуть бути кіберзлочини, з якими найбільше працює Держпродзв’язок?

Діана Юдіна: Кіберпростір у нас зараз визнаний повноцінним доменом бойових дій наряду з морем, повітрям і суходолом. І головна особливість саме російських кібератак на даний час, це те, що вони є комбінованими з кінетичними ударами.

Ліза Кузьменко: Так, нам потрібно роз’яснення, що це таке. Що це на прикладах?

Діана Юдіна: Наприклад, візьмемо атаки на об’єкти критичної інфраструктури. Типовий приклад об’єкта критичної інфраструктури, наприклад, обленерго.

І дуже часто перед тим, як саме бити по енергетиці, або бити по водоканалам або іншим якимось системам життєзабезпечення, які є об’єктами критичної інфраструктури, російські хакери роблять низку кібератак, щоб дестабілізувати також інформаційну інфраструктуру цих об’єктів. На таких об’єктах у нас йдуть не просто інформаційні комунікаційні системи, що є просто комп’ютерами. А на таких об’єктах у нас якісь складні автоматизовані системи управління технологічними процесами, якісь виробничі лінії. І в цьому випадку дуже часто фіксується саме безпосередньо спочатку кібератака на такі об’єкти. А потім через якийсь певний період відбуваються саме фізичні й кінетечні атаки.

Якщо говорити про простих громадян, то які кіберзагрози можуть бути? Це викридення даних, це шпигунство дуже часто, тому що мета нашого ворога зайти в системи, і тихенько там сидіти до якогось певного часу. А для того, щоб потрапити в системи, зазвичай системи органів державної влади, вони є достатньо захищеними, Держпродзвізку над цим працює якраз.

І зараз, особливо, коли віддалена робота у багатьох працівників, то вони можуть заходити з допомогою домашніх комп’ютерів. Іще однією з кібер загроз це може бути соціальна інженерія або фішинг, який також дуже часто використовують проти звичайних громадян.

Ліза Кузьменко: А як це може виглядати на практиці? Це якісь листи певні, переходити за посиланнями?

Діана Юдіна: Так як я представляю адміністрацію Держспецзв’язку, я можу говорити в основному про сектор безпеки й оборони, бо це державний сектор. І фішингові листи можуть стосуватися, наприклад, розсилки службових наказів або якихось звітів. Також може маскуватися шкідливе програмне забезпечення під будь-які якісь додатки, які надсилаються від ваших внутрішніх служб безпеки.

Ліза Кузьменко: Буквально сьогодні була новина про The Kyiv Independent, про розсилку російською мовою. Тобто теж була атака на незалежне медіа. Головна редакторка повідомила про те, що від імені медіа було розіслано їхнім читачам певне повідомлення із погрозами. Тобто ми бачимо, що в журналістику теж це проникає.

Анастасія Багаліка: Насправді я зловила себе на тому, що я в цілому останні роки сканую всі листи, які мені приходять з незнайомих адрес на предмет того, чи нефішинг це бува. І мені іноді, коли пишуть з якоїсь програми чи відповідь на якийсь давній мій запит, я потім отримую лист, і думаю, що це у нас таке? Може хтось хоче викрасти мої дані, але насправді люди часто такі речі недооцінюють. Ну прийшов лист, там вже не пишуть відверто, що «ваш прадід-мільйонер залишив вам статки в Канаді», а пишуть інакше. І дуже часто це справді маскується під правду. Я, наприклад, часто отримую фішингові листи типу з «податкової» або типу від якогось «суду». Хоча, коли ти починаєш розбиратися, ти бачиш, що це не від держорганів.

Посилення ролі лідерства для жінок у кібербезпеці

Ліза Кузьменко: Абсолютно. І ми вже частково почали говорити про цю сферу кібербезпеки, і про те, як працює Держспецзв’язок. Якщо говорити про жінок, наскільки сьогодні вони представлені у цій сфері, і які ви бачите бар’єри, з якими вони стикаються?

Діана Юдіна: У 2024 році за координацією Національного координаційного центру кібербезпеки при Раді безпеки і оборони України було запущено національну ініціативу з посилення ролі лідерства для жінок у кібербезпеці. І ми бачимо, що з кожним роком ця ініціатива все розширюється і розширюється.

Минулого року було проведене масштабне, дуже велике дослідження із великою кількістю респондентів, яке показало реальний стан речей щодо жінок у кібербезпеці. Респондентами там були не тільки представники органів державної влади, сектору безпеки й оборони. Також це були об’єкти критичної інфраструктури, представники бізнесу. І я би хотіла трошки про цифри поговорити безпосередньо через це дослідження.

І зараз ми бачимо, що у нас в кожній другій організації взагалі немає жінок на кібербезпекових посадах. А там, де такі фахівчині взагалі присутні, то їхня середня частка становить лише близько 14%. Якщо ми будемо порівнювати з IT-сектором, то така частка жінок у професії є близько 25%. Тобто тут майже на 10% менше. І що же говорити про керівні кіберпосади, там взагалі частка жінок лише 7,5%.

Ліза Кузьменко: Тобто залишається стереотипно чоловічою сферою. Це, мабуть, десь з університету менше навчається дівчат у профільних вишах?

Діана Юдіна: Я би не сказала, що менше. Із кожним роком кількість дівчат, які вступають на спеціальність 125 — кібербезпека, вона збільшується. Проте результати цього дослідження також підсвітили ключові бар’єри, які змушена долати жінка. Під час усіх етапів від того, як влаштуватися на роботу і надалі утриматися на робочому місці. І там такі визначені були бар’єри, структурні бар’єри. Тобто це те, як влаштована сама система роботи в цілому. І найважливішою, звичайно, перешкодою це, звичайно, неконкурентна заробітна плата, на жаль.

Тому що, якщо ми говоримо про бізнес, про приватний кіберзахист, то там кіберфахівці отримують якусь таку ринкову велику зарплату в доларах. У державних органах, на критичних підприємствах, особливо, якщо це державні підприємства, то, звичайно, зарплатня залишається достатньо низькою, а відповідальність залишається набагато більшою. І це одна з причин, чому взагалі жінки не йдуть в цей сектор.

Також дуже часто, на жаль, є таке поняття, фігурує серед жінок в кібербезпеці, як «декретний штраф». У кібербезпеці все дуже швидко змінюється, за лічені місяці з’являються якісь нові загрози. Дуже швидко змінюються тактики ворога, потрібно весь час адаптуватися, весь час навчатися. І якщо жінка йде у відпустку по догляду за дитиною на рік, на два, а якщо і на всі три, то вона повертається на робоче місце, побачивши, що всі її проекти віддали іншим, що технології вже пішли вперед. А керівництво ніяк не підтримує і вважає, що така жінка «втратила хватку».

І в цьому дослідженні, про яке я говорила, 20% жінок стверджували, що вони відчули це особисто. Тобто це є такою ж великою проблемою.

Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі і дізнавайтеся ще більше!

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку Уряду Великої Британії; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.