Закон «Про референдум» має бути таким, щоб РФ не могла використати його у своїх інтересах — Юлія Кириченко

Про що говорили і які ризики потрібно врахувати, готуючи законопроєкт про національний референдум?

Про це ми поговорили із членкинею правління, керівницею проєктів з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлією Кириченко та виконавчою директоркою Інституту «Республіка» Олександрою Гліжинською.

Олександра Гліжинська: Попереду в нас ще п’ять обговорень. 14 травня ми підіймали тему референдуму: які теми можуть виноситися на референдум, які не можна, скільки питань має бути, які питання можуть виноситися саме за народною ініціативою.

Юлія Кириченко: Це початок серії громадських обговорень, але не перші обговорення. Маю надію, що цей законопроєкт пройде правильну процедуру до його внесення. Зараз так це і виглядає. Цей законопроєкт був напрацьований робочою групою у парламенті й був виставлений для громадського обговорення.

До чого дійшли?

Перше. Була загальна теза, що треба обмежити кількість питань, які будуть винесені на референдум. Доцільно обмежити одним питанням, хоча, можливо, з точки зору економічного сенсу, дозволити три питання, але зі спорідненої теми.

Друге. Питання не можуть суперечити Конституції або бути направлені на скасування чи обмеження прав і свобод людини й громадянина.

Третє. Питання не можуть бути спрямовані на порушення територіальної цілісності, національної безпеки, бути спрямованими на розпалювання міжетнічної та релігійної ворожнечі.

Четверте. Дискусійним було те, як правильно обмежити предмет референдуму за народною ініціативою, чи варто давати можливість ухвалювати закони на національному референдумі. Тут однозначна відповідь «ні», але от щодо того, щоб скасовувати закони на національному референдумі, більшість учасників сказали, що це доцільно.

У контексті предмету національного референдуму також обговорювалися і ризики. Важливо дуже правильно сформулювати предмет референдуму, щоб, наприклад, недоброчесна влада не використала національний референдум для узурпації. Якщо ми заглянемо в історію, дуже часто диктатори прикриваючись народовиявленням, акумулювали у себе абсолютну владу. Тут можна згадати й Гітлера, і Муссоліні, навіть наш сусід – президент Білорусі — використовує такі референдуми.

Другий ризик. В умовах збройної агресії Російської Федерації й значного інформаційного впливу на виборців України, необхідно зробити так, щоб Російська Федерація не використала референдум у своїх інтересах, і не завдала шкоди українській державності. І це теж важливо, адже ми розуміємо, що у нас є непідконтрольні території, де наші громадяни під контролем РФ зможуть, порушуючи питання на референдумі, розхитувати ситуацію. Наприклад, можливе таке питання: «Чи погоджуєтеся на національному референдумі, що територія АРК є територією РФ?». Вже навіть ініціювання подібних питань буде сприйматися на міжнародному рівні, що начебто український народ всередині хоче з’ясувати це між собою. За допомогою саме таких питань можна наносити шкоду державі Україна.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.