Зараз Кіплінґ в Україні популярніший, ніж у Великій Британії — Володимир Чернишенко

Гість — перекладач, голова Українського Кіплінґівського товариства Володимир Чернишенко.

Володимир Чернишенко: В Британії не кажуть слово «Кіплінґ», тому що вони про нього спокійно забувають. Він для них, як і для багатьох інших, є автором дитячих казок. Це те, що залишилося з величезного доробку Ред’ярда Кіплінґа.

Він перейшов у статус класика, має за собою великий імперський шлейф.

• Крім казок, звичайно, є вірш «Якщо». Але войовничі студентки британських коледжів останнім часом взялися з ним боротися. Навіть нещодавно був скандал, коли цей вірш на стіні замалювали фарбою, поверх написали якийсь інший феміністичний.

В Україні він тривалий час був під негласною забороною. У радянські часи видання Кіплінґа не толерувалися, принаймні, на території України. В Україні Кіплінґ лишився виключно автором історії про Мауглі. І то, «Книга джунглів» була серйозно процензурована.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Вірш «Якщо» в Україні був перекладений Святославом Караванським, відомим дисидентом і літературознавцем, а ще Дмитром Паламарчуком, Євгеном Сверстюком, і, звичайно, Василем Стусом.

• І всі четверо перекладачів віршів Кіплінґа на українську мову радянської доби писали свої переклади, перебуваючи за ґратами. Для них цей британський джентельмен-імперіаліст, антифемініст (і ще якийсь там «іст») був символом опору системі, символом сили людського духу. І в його поезії вони бачили те, що їм було потрібно.

На цілій планеті Кіплінґ популярніший, ніж у Великій Британії. Він в Україні популярніший, ніж у Великій Британії. Багато історій Кіплінґа теперішній дитині будуть складними. Зараз для дітей пишуть набагато простіше. А він писав досить складно, щоб було цікаво і дітям, і дорослим.

Кіплінґ все життя підтримував політику Британської імперії. Він працював на благо цієї імперії.

Кіплінґ не був расистом, він безмежно любив Індію і цих людей. Він жив у цій імперії. Не треба забувати, що британці, які їх завоювали, припинили людські жертвопринесення, вони приносили туди ліки. Звісно, робили дуже багато поганого, але і дуже багато доброго.

• І Кіплінґ щиро вірив, що можна силоміць зробити людям добре. Зараз ми розумні, ми знаємо, що силоміць зробити добре не можна. Кіплінґ вірив, що це можливо.

Коли США окупували Філіппіни, він написав вірш «Тягар білої людини»:

«Просте і добре слово

Несіть у кожен дім,

І будьте наготові,

Себе віддати їм…»

І далі:

«…Нехай ідуть служити,

Своїм рабам вони,

Бо ті самі мов діти,

Хоч зовні — дикуни».

Повну‌ ‌програму‌ ‌слухайте‌ ‌в‌ ‌аудіофайлі‌ ‌

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS