facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Жінки стали більш відкрито писати про свої проблеми в соцмережах?

Оксана Павленко, головна редакторка сайту “Тhe devochki” розповідає, як можна використовувати соцмережі для активізму

Жінки стали більш відкрито писати про свої проблеми в соцмережах?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Любомир Ференс: Ми говорили з польською активісткою Марією Стрельбіцькою, яка розповіла, яким чином до страйку «Чорний протест» вдалося залучити стільки жінок. А наскільки в Україні в соцмережах представлені жінки?

Оксана Павленко: Вони дуже активні, мені навіть здається, що жінки більш активні в Інтернеті, ніж чоловіки.

У жінки немає табу, табу є в медіа

Євген Павлюковський: Я чув, що Instagram є найбільш популярним сервісом та мережею саме для жінок.

Оксана Павленко: Можливо, тому що Instagram — це візуальна мережа, де є дуже багато фотографій, також в ньому існують ще й магазини. В Україні це дуже розвинуто, можна написати власнику акаунта, який щось продає і швидко придбати те, що сподобалось. Це дуже зручно.

Євген Павлюковський: Наскільки після Майдану люди почали активніше користуватися соцмережами?

Оксана Павленко: Після Майдану в Україні став дуже популярним Facebook, і це помітно. Адже до Майдану найпопулярнішою соцмережею був ВКонтакте.

Євген Павлюковський: Тобто ВКонтакте — найпопулярніша мережа в Україні?

Оксана Павленко: Так, але після зміну дизайну його рейтинг впав.

Любомир Ференс: Ви редакторка жіночого сайту Тhe devochki. Що цікавить сучасну жінку? Чому жінки заходять на ваш сайт?

Оксана Павленко: Жінок цікавить все. Наш сайт відрізняється тим, що ми пишемо про все, що взагалі цікаво: про активізм, фемінізм тощо. Також в нас кожна дівчина можна написати колонку про те, що її дійсно хвилює, а інші дівчата це прочитають.

Дуже важливим є те, що піднімаємо теми, про які не кажуть. Наприклад, в нас була колонка про те, як жити з ВІЛ в Україні, про те, як зробити аборт тощо. Тобто дівчата, які переживали цю проблему, можуть прочитати і перш за все зрозуміти, що вони не самі в складній ситуації.

Ми розповідаємо, що життя жінки в Україні — це не суцільне свято, як про це кажуть більшість жіночих видань. Світ змінюється і змінюються сучасні тренди в жіночих медіа, зокрема. Так, в нас є красиві фото і картинки, але ми пишемо не для якоїсь вигаданої жінки, яку ніхто ніколи не бачив, а для звичайних дівчат.

Мені здається, що з 2014 року відстань між нами та Європою зменшилася

Любомир Ференс: З чого живуть Тhe devochki?

Оксана Павленко: Ми живемо з реклами. В нас є банерна реклама, ми працюємо через рекламні агенції, напряму з рекламодавцями. Також робимо спецпроекти та піар матеріали.

Любомир Ференс: Скільки людей заходить щодня на ваш сайт?

Оксана Павленко: Близько 3000 унікальних відвідувачів, переважно з Києва. Але ми зробили рубрику: «Хочешь знать, как я живу?», яка розповідає про дівчат з усієї України.

Любомир Ференс: Історії столичних дівчат і тих, які живуть в селах, відрізняються?

Оксана Павленко: Звичайно. Мені здається, що в Києві всі кияни зосереджені на собі, і не знають, що відбувається в усій країні. А виявляється, що в решти людей інші зарплати, інші розваги, в деяких містах немає таких магазинів, які є в Києві, тому я закликаю всіх українських виробників працювати з Інтернетом в напрямку розповсюдження свої товарів на невеличкі міста.

Євген Павлюковський: Наскільки важливу роль в житті вашого сайту відіграють соцмережі?

Оксана Павленко: Найбільший процент трафіку ми отримаємо з соцмереж. В нас дуже розвинута група в Facebook: люди нам пишуть коментарі, ставлять likes, заходять на наш сайт і діляться своїми публікаціями.

Я читала лекцію, як вести саме сторінки для блогів і для сайтів, де є своя структура.

Євген Павлюковський: Як вести свою сторінку в соцмережах? Дайте кілька порад?

Оксана Павленко: По-перше, треба бути там, де є ваша аудиторія. Якщо вона в Facebook, тоді треба робити контент саме там. Тому зараз дуже розповсюджена онлайн трансляція.

По-друге, має бути цікавий контент саме для цієї аудиторії. Але в цій сфері не можна зробити щось раз і назавжди, треба постійно вдосконалюватися, спостерігати за досвідом колег з Європи та Америки, і ніколи не можна зупинятися.

Любомир Ференс: Наскільки швидко змінюється сучасна українська жінка, наскільки вона залежить від трендів?

Оксана Павленко: Мені здається, що з 2014 року відстань між нами та Європою зменшилася. Зараз тренди приходять не через два роки, а раніше, в ми живемо саме в світі, а не в окремій реальності.

Євген Павлюковський: Це заслуга соцмереж, на вашу думку?

Оксана Павленко: Мені здається — так. Я думаю, що люди також стали більш відкриті і не бояться писати про свої проблеми.

Зараз ходить відомий вираз «Волшебная сила Facebook», коли можна винайняти квартиру без посередників через соцмережі, можна пристроїти котика та знайти класні контакти. Люди бачать, як ці механізми працюють.

Любомир Ференс: Чи є в української жінки теми табу, які вона досі не піднімає, але ці теми вже піднімаються в Європі чи в США?

Оксана Павленко: У жінки немає табу, табу є в медіа. Я думаю, що проблема не в людях, а в тому, що працівники медіа не завжди розуміють, про що зараз актуально говорити.

Більше порад про те, як ефективно використовувати соцмережі для активізму, можна прочитати в статті Оксани Павленко на сайті “Повага”.

За підтримки

Повага

Швеція

За фінансової підтримки Уряду Швеції. 

Поділитися

Може бути цікаво

Лідія Смола: Для західної аудиторії образ Навальної може бути трагічнішим, ніж жертви у Чернігові

Лідія Смола: Для західної аудиторії образ Навальної може бути трагічнішим, ніж жертви у Чернігові

Роман Погорілий: Половина села Роботине у «сірій зоні», яка під вогневим контролем Сил оборони

Роман Погорілий: Половина села Роботине у «сірій зоні», яка під вогневим контролем Сил оборони

«Зарплата військового на бойових позиціях у рази вища, ніж середня у країні» — Максим Колесніков

«Зарплата військового на бойових позиціях у рази вища, ніж середня у країні» — Максим Колесніков

Наскільки держава здатна забезпечити допомогу у догляді за пораненими військовими

Наскільки держава здатна забезпечити допомогу у догляді за пораненими військовими