Жодній політичній силі не вдасться загнати Савченко «в стійло», — експертки

Коментують повернення Надії Савченко гості студії — Марія Томак, журналістка, правозахисниця Центру Громадянських Свобод, та Марія Золкіна, політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи».

Андрій Гарасим: Маріє, наскільки спонтанним було рішення про сьогоднішній обмін?

Марія Томак: Для мене, чесно кажучи, це була абсолютна несподіванка, хоча ми очікували звільнення Надії після заяв, які чули останнім часом, до кінця травня. Й досі не знаємо, в чому полягають домовленості. Тобто, це досить непрозора історія.

Тетяна Трощинська: Хоча Ірина Геращенко, віце-спікерка, на своїй сторінці у Facebook пояснила, що обмін готувався два місяці. Але така таємниця пов’язана зі страхом перед можливими спекуляціями.

Марія Томак: Безумовно, тут йдеться про те, що технічні домовленості не могли бути оприлюднені. Так само невідомо, чи буде в рамках цих домовленостей звільнено Геннадія Афанасьєва і Юрія Солошенка.

Хочу звернути увагу, що передача Наді відбулася не в рамках Конвенції про передачу для відбування покарання, а в результаті помилування. При тому, це відбулося в досить креативний спосіб: не вона писала заяву про помилування, а дружини вбитих начебто Надією журналістів звернулися з відповідним проханням до Путіна. Це, як на мене, доводить одну річ: як ми і раніше вважали, тут справа у політичних домовленостях, а не в юридичних процедурах.  Щойно є домовленість — процедуру винайдуть.

Андрій Гарасим: Про що може свідчити присутність Медведчука на зустрічі Путіна з родичами вбитих журналістів?

Марія Томак: Це дуже непроста тема, в якій є два моменти. По-перше, Медведчук давно заявляв, що він веде ці переговори, зокрема, і про Солошенка й Афанасьєва. Думаю, що саме в результаті його перемовин вони були етаповані до Лефортово і зараз перебувають у Москві. Але мене, як громадянку,  дуже непокоїть сам момент повернення таких людей як Медведчук у велику політику на такій делікатній темі як заручники.

Тетяна Трощинська: Поліна Бродик сказала, що звільнення Надії Савченко — це лише початок і Україна саме так це має і розцінювати. Треба пам’ятати про те, що ще 31 наш в’язень перебуває в Росії.

Марія Томак: Завтра, нагадаю, буде оголошено вирок Карпюку та Клиху. Думаю, їм винесуть не менше, ніж 22 роки ув’язнення. Плюс почався процес над першою четвіркою із затриманих кримських мусульман. Вони поки що не етаповані до Росії. Тобто це історія незавершена. Ми віримо в те, щоб всі ці люди повернулися на батьківщину, але тут мова про якісь конкретні зусилля.

Ми зараз говоримо із Міністерством закордонних справ України про те, що має бути сформована міжвідомча робоча група, яка б опікувалася питаннями, починаючи із забезпечення ефективного захисту щойно затриманих і закінчуючи перемовинами стосовно звільнення тих, хто вже перебуває в Росії. Дуже сподіваюсь, що Надія Савченко очолить цей процес.

Марія Золкіна: Російська сторона сприймає звільнення Савченко як нагоду продемонструвати свою готовність домовлятися про врегулювання конфлікту. Звісно, деескалації як наслідку обміну не відбудеться. Однак російська сторона апелюватиме до того, що вона звільнила Надію, а отже наполягатиме на тому, що і  українська сторона має домовлятися по інших пунктах.  Мене також непокоїть те, на що пішла українська сторона заради оформлення обміну. Я боюсь, що ми справді щось пообіцяли у виконанні політичних пунктів.

Зважаючи на те, як на українську сторону зараз тиснуть, щоб ми ухвалили закон про вибори на окупованій території — у мене немає жодної впевненості в тому, що через 2-3 місяці після його ухвалення нам з такою самою наполегливістю не почнуть казати імплементувати закон. А за 2 чи 3 місяці чи навіть півроку ситуація на окупованій території не зміниться, й це означатиме, що Україна знову постане перед вибором, що робити: чи відмовлятися від  виконання політичної частини Мінську за умов незмінності ситуації в гуманітарній, безпековій сфері, чи то згоджуватися на компроміс.

І дай Боже, щоб згода України в односторонньому порядку виконувати політичні положення Мінську не була тією ціною, яку українська переговорна група не згодилась заплатити за повернення Надії Савченко в Україну.

Андрій Гарасим: Як зміниться український політичний ландшафт із звільненням Савченко?

Марія Золкіна: Ніхто не може передбачити того, як буде діяти, поводитися політик Надія Савченко. Єдиний момент, який впадає в око — те, що «Батьківщині», яка провела Савченко по своїх списках до лав українських парламентарів, не вдасться отримати електоральні бонуси. Немає відчуття, що Надія буде себе сприймати як представника конкретної політичної сили. Жодній політичній силі не вдасться загнати її «в стійло». Якщо вона і буде як політичний діяч – то як політик Надія Савченко.