Жителі Києва, а не великий бізнес, мають формувати місто, — Ігор Тищенко

Сергій Щелкунов: Конкурс втратив легітимність у момент, коли ми виявили, що деякі з кандидатів написали тести на 100 балів зі ста, коли ми дізнались, що презентації першої п’ятірки були доступні людям, які мали презентуватись, і вони враховували ці презентації, і останнім моментом стало те, що комісія відійшла від задекларованого раніше принципу голосування за критеріями. Вони голосували плюсиками, і це говорить про те, що конкурс не є таким, яким ми хотіли його бачити. Він втратив легітимність, тому ми відкликаємо представників громадськості, тому що конкурс не зможе дати Києву професійного архітектора.

Анастасія Багаліка: Чому до п’ятірки потрапили кандидати, про яких кажуть, що вони найбільше причетні до корупційних схем за часів різних мерів і до різних забудов у Києві?

Сергій Щелкунов: Так сталось тому, що пан Спасибко, голова комісії, який сьогодні очолює відповідний напрямок і є заступником Кличка, по факту лобіював певних кандидатів. Він пропонував голосувати плюсиками, а не за критеріями, у нас є підозра, що саме через нього кандидати отримали відповіді на тести.

Анастасія Багаліка: Серед кандидатів, які були на початку, до обрання п’ятірки, були ті, хто задовольняв громадськість?

Сергій Щелкунов: Питання не в особистостях, а в тому, які стратегії презентували учасники цього конкурси. Одні презентували маніпулятивні месиджі про те, що на Троєщині мають побудувати метро, Оболонь і Троєщину мають зробити островами, але це не є стратегія. Сьогодні ми дійшли до розуміння того, що потрібно пояснювати, чим має займатися головний архітектор міста, що таке стратегія розвитку міста, тому що всі сфокусували свою увагу на прізвищах. Ми хочемо звернути увагу на процедуру, тому що пілотна процедура, яка відбувається у Києві, може стати типовою для України.

Анастасія Багаліка: І перша спроба завершилась скандалом — активісти збираються позиватись до КМДА.

Сергій Щелкунов: Ми дійсно вважаємо, що конкурс втратив легітимність, але наголошуємо на тому, що позиція громадськості у цьому питанні конструктивна. Якщо ми зможемо відновити легітимність конкурсу, нам не будуть принципові прізвища переможців. Звичайно, ми не можемо допустити, щоб головним архітектором Києва став пан Скляренко, який співпрацював з окупаційною адміністрацією Криму, і щоб він отримав доступ до стратегічних даних.

Кирило Лукеренко: Яким має бути Київ і які зміни ми хочемо побачити у цьому місті?

Ігор Тищенко: Яким має бути Київ — я не скажу, тому що стану подібним до планувальників-модерністів, зокрема радянського часу, які створили урбаністичну утопію. Зараз Київ не є комфортним містом для життя. Це величезний мегалополіс із розбитою інфраструктурою, напівзнищеними публічними просторами і перенасичений рекламою.

На обговоренні німецькі фахівці, які консультують міську владу, в один голос казали, що в провідних європейських містах головний архітектор — це людина, яка здатна забезпечувати інтереси інвесторів, інтереси мешканців, у яких хочуть відібрати сквер чи публічний простір. Це спеціаліст у першу чергу з модерації. КМДА лобіює інтереси великого будівельного бізнесу. Коли лобіюються інтереси лише однієї групи, місто перетворюється на жахливе середовище для життя.

Кирило Лукеренко: Яким стане Київ, приміром, через 10 років, якщо призначать правильного архітектора?

Ігор Тищенко: Всі кияни мають бути в курсі, що робить департамент архітектури і головний архітектор, які є інвестиційні проекти і проекти реконструкції публічних просторів. Все це має бути доступно. По-друге, будь-які містобудівні процеси, які зачіпають мешканців, мають проходити за участі цих мешканців. Є усталені, закріплені законодавчо механізми залучення мешканців до розвитку міста.

Сергій Щелкунов: Київ має бути самоврядований, тобто люди мають долучатися до управління ним. Місто має бути комфортним для усіх його мешканців — сьогодні його намагаються зробити зручним лише для автомобілістів, ігнорують маломобільні групи населення. І Київ має бути прозорим і сучасним. Не може бути підфарбованої радянської системи, коли навіть посадовці не розуміють, як місто працює. Коли під час Майдану люди за              йняли КМДА, у місті нічого не змінилось. У нас немає чіткого розуміння, як влаштований Київ і як він працює, і це на руку «сірим кардиналам», які на цьому наживаються.

Головний архітектор — це людина, яка вибудує стратегію розвитку міста, що врахує всі ці норми і дасть можливість людям зрозуміти, що вони також беруть участь в управлінні містом.

Кирило Лукеренко: Чи має головний архітектор воювати з великими будівельними компаніями?

Сергій Щелкунов: Місто має грамотно забудовуватись. Але те, що відбувається сьогодні — дерибан землі і війна забудовників проти місцевих мешканців, у яких забирають право на місто. Головний архітектор не має воювати, — він повинен модерувати цей діалог.

Анастасія Багаліка: Чим відрізняється стратегія забудови міста і генплан?

Сергій Щелкунов: У Києві з часу здобуття незалежності по факту не було ні стратегії, ні генплану, ні навіть головного архітектора. Були особи, які «рєшали вопроси» під «кришею» КМДА. І зараз ми боремось за те, щоб архітектор з’явився.

Генплан — це не лише план територій. Це багаторівневий документ, який пояснює, як місто буде розвиватись у всіх планах протягом певного часу. Скажімо, у Вільнюсі колишній мер показував слайд із генплану, на якому був зображений розвиток бізнесу у місті на найближчий 20 років.

Ігор Тищенко: Генплан з радянського часу — це основна містобудівна документація, яка має перспективний характер. Основна проблема з генпланом не тільки у Києві, а й в інших містах — це наслідок радянської планової системи, коли існує партія, держава, з урахуванням інтересів яких планують розвиток якогось району, бо поруч будуть будувати підприємство. Проблема є з тим, що в Україні вже дуже давно держава і місто нічого не планують, вони ні за що не відповідають, бо розвитком міста займається приватний капітал. Місто раз на 10 років відкриває якийсь дитячий садок. Держава хоче показати, що вона ще щось планує і на щось впливає, хоча де-факто давно вже всім займається приватний капітал.

Анастасія Багаліка: Процедура вибору головного архітектора порушена?

Сергій Щелкунов: Вона втратила свою легітимність. Це дуже небезпечно, тому що нам дуже важливо зберегти сам принцип, концепцію, ідею конкурсу. Ми будемо стояти на тому, щоб процедура залишилась і мала позитивний результат.

Анастасія Багаліка: Але ж може бути таке, що до того, як громадськість подасть у суд на КМДА, поки закінчиться судовий процес, оберуть кандидата із п’ятірки?

Сергій Щелкунов: По-перше, комісія рекомендує, а призначає головного архітектора все-таки міський голова. По-друге, з 1 травня вступає в силу новий закон, який передбачає іншу процедуру обрання посадовців. Якщо зараз головного архітектора не оберуть, то його обиратимуть за новими правилами. Але я сподіваюсь, що ми знайдемо компроміс і повернемось у легітимне поле.

Анастасія Багаліка: Конкурс може бути повністю анульовано?

Сергій Щелкунов: Є небезпека, що в цьому разі одна із груп впливу протягне свою кандидатуру до того, як вступить у силу новий закон про держслужбу.