Зміни в Туреччині вигідні для України, — сходознавець Олесь Кульчинський

Так говорить тюрколог, сходознавець Олесь Кульчинський, який прокоментує результати волевиявлення на референдумі у Туреччині.

В неділю 16 квітня у Туреччині пройшов конституційний референдум, перемогу на якому здобули прихильники розширення повноважень глави держави.

Після внесення змін до Конституції президент Ердоган зможе сам призначати міністрів та вищих державних чиновників, оголошувати надзвичайний стан та розпускати парламент.

Василь Шандро: Що слід зауважити українській владі в контексті цього референдумі ? І чи все так страшно, як деякі коментатори описують в своїх коментарях?

Олесь Кульчинський: Потрібно зауважити дві основні точки. Перше — не треба лізти зі своїм уставом в чужий монастир. Тому що ця країна зі своїми традиціями демократії. Для тюрків притаманні анархічні тенденції, але вони звикли мати сильного лідера, це їхній певний тип демократії.

Друге — це країна, яка веде гібридну війну з Росією в Сирії, і це пряме зіткнення. Росія підтримує курдів, Башара Асада, а Туреччина підтримує повстанців.

Коли відбувається посилення президентської влади в Туреччині, воно відбувається саме на цьому тлі. І це те, чого бракує українським ЗМІ в аналізі турецьких подій.

Для тюрків притаманні анархічні тенденції, але вони звикли мати сильного лідера, це їхній певний тип демократії

Євген Павлюковський: На референдум виносилося те, що буде ліквідована посада прем’єр-міністра, головою уряду стане сам президент Ердоган, який самостійно призначатиме і уряд і чиновників, також може сам вводити надзвичайний стан, розпускати парламент. Тобто в нього тепер є дуже широкі повноваження, і опозиційні та центристські сили Туреччини зазначають, що це може привезти до диктатури в країні. Наскільки для Туреччини це явище є поганим?

Олесь Кульчинський: Самі розробники цієї Конституції посилаються на те, що вони частково її брали з американської моделі — там так само президент очолює виконавчу владу.

Друге — під час нещодавнього перебування в Туреччині, я вів власне спостереження серед людей, і зустрів одного зі співробітників готелю, який пам’ятає часи 80-х років. Він все життя вважав себе «лівим», він курд, який підтримує цю конституційну реформу. Тому що модель Конституції, яка бла ухвалена 80-го року, наклала заборону для цілого ряду поколінь далі іти на державну службу. І в нього як у студента університету виявилося скалічене ціле життя. І тому, попри те, що він не підтримує релігійний устрій Туреччини, він голосує за зміни, ініційовані Ердоганом. Адже попередня Конституція багато кого не влаштовувала.

Насправді, в Конституції не скасовується нічого такого, що перетворює режим в диктаторський — парламент має право накладати вето на укази президента рішенням мінімальної більшості — 301 глос. Конституція також обмежує вплив військових та можливість приходу їх до влади.

Євген Павлюковський: Результати референдуму — 51,35%. Осман Пашаєв, який був в нас на зв’язку зі студією, говорив, що ці півтора відсотки, які переважили і надали президенту право робити ці зміни в Конституції, були на рівні фальсифікацій. Наскільки це турбує турецьке суспільство? Демократичне суспільство і консерватори вже висловлювались, що є певна недовіра до цих результатів.

Олесь Кульчинський: Тут є один нюанс: я не пам’ятаю, коли європейські спостерігачі висловлювали претензії до фальсифікацій на турецьких виборах. Минулі парламентські вибори були абсолютно прозорими. До речі, закиди ОБСЄ щодо цього референдуму не стосуються технічних моментів, ОБСЄ наголосило, що технічний аспект організований бездоганно. Підозри виникли щодо проведення кампанії — те, що влада володіє значно ширшими медіа ресурсами, через які вона і проводила цю кампанію, а опозиція була в цьому обмежена.

В Конституції не скасовується нічого такого, що перетворює режим в диктаторський

Василь Шандро: Якщо йдеться про військо і турецьке державотворення. Пам’ятаючи спробу державного перевороту у Туреччині, чи можемо ми говорити, що Ердоган новою Конституцією обмежує роль турецького війська у турецькій політиці?

Олесь Кульчинський: Звичайно, ця Конституція має нюанси щодо регуляції військового питання та обмеження можливості проникнення військових до влади.

Але загалом питання в широкому сенсі впирається у філософську парадигму —наскільки Туреччині, де прийшли до влади ісламські сили, вдасться себе реформувати і показати іслам нового зразка, той іслам, який цілковито сумісний з демократією і не чинить наступу на протилежну частину суспільства. Мені здається, що останні 15 років перебування Ердогана при владі показують, що така модель ісламу можлива. І Європа теж чекає цього реформованого ісламу.

Василь Шандро: Яке ставлення у турецькому суспільстві до Євросоюзу?

Олесь Кульчинський: Країна розколота навпіл: консервативна частина не настільки вже прагне євроінтеграції, поміркована частина критикує консерваторів за це.

Посилення президентської влади відбувається на тлі загострення сирійського та курдського питання. Якщо відбувається таке загострення, то маємо очікувати якогось подальшого витка

Василь Шандро: Чи є у світової спільноті якісь важелі стримування Туреччини, якщо комусь видасться, що цей рух Ердогана не в зовсім правильному напрямку?

Олесь Кульчинський: Основний важіль — це економічний чинник. Без грошей на сирійських біженців нікуди Туреччина не дінеться. Так само вона нікуди в Сирії не посунеться без військової підтримки НАТО.

Євген Павлюковський: Як має Україна офіційно відреагувати на результати цього референдуму? І як можуть змінитися україно-турецькі стосунки, коли вже будуть остаточно внесені ці зміни до Конституції?

Олесь Кульчинський: Є розклад турецького політикуму, і в ньому є сила, яка наразі зіткнулася з Росією, яка хоче бачити Сирію такою, яка принесе загрозу Росії, Сирію за ісламською моделлю Туреччини. За такою Сирією може потягтися інший ісламський світ. Тому треба виходити з наших інтересів.

Євген Павлюковський: Україні вигідно, шо є в Туреччині є такий суворий Ердоган?

Олесь Кульчинський: Так.

Євген Павлюковський: На вашу думку, чи буде інтенсифікація подій у Сирії після цього референдуму?

Олесь Кульчинський: Так, очевидно, що посилення президентської влади відбувається на тлі загострення сирійського та курдського питання. Якщо відбувається таке загострення, то маємо очікувати якогось подальшого витка.