Знання інших слов'янських мов — добра опора у житті, — доцент Олена Чмир

Без англійської у сучасному світі ніяк, проте знання слов’янських мов також дає гарні перспективи, каже доцент кафедри слов’янської філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Олена Чмир

Ведучi

Наталя Соколенко,

Андрій Куликов

Гостi

Олена Чмир

Знання інших слов'янських мов — добра опора у житті,  — доцент Олена Чмир
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2016-03-27_chmyr_olena.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2016-03-27_chmyr_olena.mp3
Знання інших слов'янських мов — добра опора у житті, — доцент Олена Чмир
0:00
/
0:00

Андрій Куликов: Цей рік оголошений роком англійської мови. Дедалі менше людей звертають увагу на обшир і багатство слов’янських мов. Чому так?

Олена Чмир: Англійська зараз «лінгва франка», без якої складно реалізувати себе у глобалізованому світі. Але ми повинні пам’ятати, що мова — невід’ємна складова народу. На мою думку, сучасна людина повинна володіти не лише англійською, а й іншими мовами світу, зокрема слов’янськими.

Ми самі і наші сусіди — слов’яни, і знайомитись із сусідами краще не через посередництво англійської, а безпосередньо через їх мову, літературу, культуру. Попри масовий інтерес до англійської, варто вивчати й слов’янські мови.

Наталя Соколенко: Ви агітуєте вивчати слов’янські мови через зменшення кількості абітурієнтів?

Олена Чмир: Кількість абітурієнтів зменшилась із об’єктивних причин. По-перше, це демографічний чинник, по-друге, дуже активну політику залучення наших випускників проводять найближчі сусіди-слов’яни — Польща, Чехія, тому що вони також переживають демографічну кризу.

Ця спеціальність ніколи не була особливо популярною. Ми вступали на слов’янське відділення, тому що це був шанс поїхати за кордон — із романо-германського відділення їздили одиниці, нас їздило більше.

Наталя Соколенко: Які перспективи відкриває знання слов’янських мов?

Олена Чмир: У перші роки незалежності дуже багато викладачів та випускників перейшли на роботу до МЗС, і зараз у нас є студентка-магістр, яку запросили на роботу у міністерство. Людям відомі прізвища Анатолія Єреми або Віктора Шлінчака, випускників болгарського відділення.

Наші випускники реалізуються у найрізноманітніших сферах: письменники — наприклад, Всеволод Нестайко, дипломати, журналісти, медіадіячі, викладачі, науковці.

Наталя Соколенко: Чи є конкуренція між кафедрами української і російської мов за кордоном?

Олена Чмир: Думаю, там мирне співіснування, з традиційним переважанням русистики. Але тут також потрібно сказати про внесок викладачів у популяризацію україністики.

Поки Україна перебувала у складі СРСР, не було окремих відділень україністики. Ми підтримуємо тісні зв’язки із кафедрами україністики, і часто університети вимагають натомість вивчення їхніх мов.

Наталя Соколенко: Як розвиваються слов’янські мови, які є державними?

Олена Чмир: Якщо мова побутує у свій повноті — це мова родини, навчання, держави, армії, то можемо говорити, що вона повноцінно розвивається і для її існування немає загрози.

Щодо запозичень — майже усі слов’янські мови запозичують багато слів у зв’язку із глобалізацією. Але розвиваються вони добре.

Андрій Куликов: У Канаді і США є свої варіанти англійської мови. Чи не пора нам створити інститут, який би займався українським варіантом російської мови?

Олена Чмир: У нас є інституції, яка професійно займається вивченням російської мови. Соціолінгвістична ситуація дуже змінилась в останні роки. Ми мали б вивчати і розвивати свій варіант російської, але зараз мені здається, що російська мова в Україні буде витіснена.

У сучасному світі національність — це питання самовизначення. Приміром, Агатангел Кримський, український вчений і захисник української мови, був кримським татарином. Ми скоріше говоримо про французьку модель: я громадянин цієї країни, я визнаю її закони, я розмовляю її мовою або принаймні не принижую її, — я, відповідно француз, українець тощо.