facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому підприємці повинні подавати декларації в «Приватбанк»?

Керівник прес-служби «Приватбанку» Олег Серга розповів, чому бізнес має окремо надавати декларації до банку і як «Приватбанк» намагається зробити цей процес та інші операції зручнішими для клієнтів

Чому підприємці повинні подавати декларації в «Приватбанк»?
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 8 хвилин

Про роботу банку після націоналізації, подання декларацій підприємців, та судові позови, пов’язані з Кримом – говоримо з керівником прес-служби “Приватбанку” Олегом Сергою.

​Анастасія Багаліка: Почнемо з хорошої новини. Міжнародне рейтингове агентство Fitch підвищило рейтинг “Привату” до рівня B-мінус зі стабільним прогнозом.

Олег Серга: До рівня рейтингу країни, тому що рейтинг банку не може бути вищим за ретинг країни, це є визнання того, що “Приватбанк” є стабільним, є тим же банком, яким він був до змін наприкінці минулого року.  Це формальність, про те, що реальні цифри банку відповідають реальному стану банку. Стан банку є стабільним, таким, який не викликає ніяких сумнівів у його стабільності.

Тетяна Курманова: Це не дивлячись на те, що, як кажуть, перший раунд переговорів про реструктуризацію кредитів, з колишніми акціонерами “Приватбанку” провалився?

Олег Серга: Є одна річ, якби не було інформаційної кампанії, великого обсягу новин щодо процесу переходу банку до державної власності, я впевнений, що більшість клієнтів і співробітників банку, ніколи б не дізналися, що в банку щось змінилося. Для клієнтів і працівників, за цей період нічого не змінилося на гірше, багато що змінилося на краще. Це є головне, що було зроблено. Це досить цікавий досвід, коли зміна власника не міняє нічого в банку. Система як і працювала, так і працює. Працює дуже надійно.

Тетяна Курманова: Але як про надійність говорити, коли ми всі знаємо, що колишні акціонери залишили дірку в балансі банку розміром 148 мільярдів гривень.

Олег Серга: Це є проблема не функціонування банку як інфраструктурної установи. Це є проблема макроекономічна. Проблема функціонування була одразу вирішена повною декапіталізацією на суму резервів необхідних з боку держави. Не грошима, а облігаціями, які стали буфером, що забезпечив абсолютну ліквідність банку. Проблема взаємовідносин нинішнього та колишнього акукціонерів – виведена з самого початку за межі роботи банку. На поточну роботу ця проблема немає ніякого тиску, відношення.

Тетаня Курманова: Раніше “Приватбанк” був забезпечений кредитним портфелем, який підтверджувався міжнародним аудитом.  Зараз яка ситуація, коли всі ми знаємо про перемовини, що тривають, про судовий процес?

Олег Серга: Починаючи з грудня минулого року всі активи банку забезпечені високоліквідними активами у вигляді ОВДП (облігація внутрішньої державної позики – прим. ред.). Більш ліквідних активів на ринку немає. Зараз ситуація з точки зору ліквідності – це є надто надійний банк. По-друге, за перші навіть два місяці цього року команда банку зробила так, що поточна ліквідність (гроші в касах, банкоматах, валютна позиція) вона вийшла на найвищий рівень в Україні. Це вже якість роботи колективу банку, менеджменту банку.

Анастасія Багаліка. Давайте перейдемо до дніпровських тем. Завтра в вас стартує аукціон з продажу активів.

Олег Серга: Це не активи. Ми такі речі робили і раніше, але це були пробні аукціони. В банку є заставні активи, речі, автомобілі. Є застави, які були на балансі банку за великими кредитами. Ми вимушені їх продавати, бо люди чи підприємці не змогли, на жаль, розрахуватися. Для того, щоб це зробити, були проведені всі юридичні питання, суди. Ці застави ми виставляємо на СЕТАМ, і такий відкритий продаж дозволяє заробити прозоро, надіятись, що буде справедлива ціна.  У нас досвід роботи з СЕТАМ був і раніше.   

Анастасія Багаліка: Тобто це не початок приватизації банку?

Олег Серга: Те, про що ми говоримо, це заставне майно. Приватизація банку – зовсім інша процедура. Власником банку є держава, якщо буде прийняте рішення наглядовою радою про продаж якогось пакету іноземним інвесторам, тоді це буде прийматися рішення на рівні Мінфіну. Але це рішення власника, наглядової ради. Ще раз нагадаю, це перший досвід в Україні, коли наглядова рада була сформована дійсно незалежною. Наглядова рада, яка має дуже професійний свій погляд на перспективи розвитку банку. Це великі професіонали. Наприклад, Енгіна Акчакочу, який вивів з дуже великої кризи турецьку банківську систему.

Тетяна Курманова: Якщо ми говоримо про аукціон, мешканцям міста буде цікаво, про що саме мова, що це за 17 об’єктів нерухомості?

Олег Серга: Це житлові приміщення, квартири, під які видавалися кредити.

Тетяна Курманова: Тобто зараз стадіон “Дніпро-Арена”, про який у рамках судового позову питали дозвіл на огляд цих об’єктів, його в цьому переліку немає?

Олег Серга: Судовий позов на огляд – це продуційне питання, яке підтверджує належність цих  об’єктів. Ці об’єкти є у заставі НБУ і на балансі Приватбанку.

Анастасія Багаліка: Як буде далі вирішуватися доля стадіону «Дніпро-Арена»?

Олег Серга: Це питання власника, наглядової ради. Це рішення повинно бути змістовне, як економічно, соціально, іміджево. Коли ми будемо мати реальну оцінку, бачити, які можливості для використання цього об’єкту, це питання буде розглядати наглядова рада.

Анастасія Багаліка: Повертаючись до того, що наближаємось до річниці: 21 грудня 2016 року “Приватбанк” став власністю держави. Тоді говорили про те, що Приватбанк увійшов в державну власність на 3-5 років, на 2-3 роки. Є якась дата, коли почнеться процес роздержавлення?

Олег Серга: Це питання до власника. Для того, щоб будь-які процеси придбання відбувалися, треба, щоб ринок був більш привабливішим для іноземних інвесторів. Банківський ринок – його немає, він є інфраструктурним. Якщо ми будемо мати позитивні тенденції в економіці в цілому, тоді буде позитивна тенденція в банках. Неможливо заробити добре в банківському секторі, якщо не буде добре іншим.  

Тетяна Курманова: Питання від наших слухачів. Багато хто користується Приват24 для бізнесу, вони зараз бачать оголошення про те, що клієнт повинен здати якісь документи, декларацію в банк. Що це, для чого, і чи може банк збирати цю інформацію?

Олег Серга: Дивіться, є нормативні документи і законодавчі акти, на яких базується банківська система. Це завжди потрібно було робити, це не є якісь сьогоднішні бажання.

Тетяна Курманова: Просто якщо людина вже здавала декларацію в подактову, навіщо здавати повторно, якщо Приватбанк – це і є державна структура?

Олег Серга: Ми займаємось цим питанням, в нас є нормативна база, за якою працюють всі банки, які повинні попросити у клієнта надати якісь документи. Ми зараз збираємо всю інформацію від клієнтів, в нас навіть є спеціальний підрозділ, який аналізує інформацію клієнтів, де в системі регулювання є незручності. Ми готуємо пропозиції до держави, регулятора, і їх готові розглянути. Щоб не було ніякого паперу. В державі є проблема, коли є різні бази даних, і вони ніяк, нічим не пов’язані, ані фізично, ані нормативно.

У світі процес взаємовідносин клієнта і банку, особливо якщо клієнт є бізнесом, він є дуже формалізований і забюрократизований. Наша банківська система порівняно з європейською, це вольниця якась. Але впроваджуючи сучасні європейські норми, це можливо робити не на засадах 19 сторіччя з тоннами паперу, а на засадах 21 сторіччя.

Тетяна Курманова: Але в електронному варіанті все одно всі повинні надсилати вам цю інформацію?

Олег Серга: Є така нормативно-законодавча вимога. Але ми працюємо над тим, щоб банки мали можливість доступу до баз даних. І це не лише банків стосується.  Ми допомагаємо технологічно Міністерству фінансів створити єдину соціальну базу щодо виплат субсидій. Потрібен деякий час, щоб ці системи стали більш сучасними. Ми будемо допомагати державі, щоб це зробити.

Анастасія Багаліка: Багато хто з клієнтів банку після приватизації боявся, що держава забагато знатиме про грошові активи своїх громадян…

Олег Серга: А як держава може про це знати? В роботі Приватбанку нічого не змінилося, в нас змінився власник. Але ніякі процеси, процедури банку не змінювалися. По-друге, в жодному банку держава не може мати цю інформацю, ніяким чином, крім судового рішення.

Тетяна Курманова: Якщо дозволите, питання від переселенців і особливо від кримчан. Зараз вони часто стикаються у взаємодії з “Приватбанком” з дискримінацією. Доводиться неодноразово приносити довідки переселенців і доказувати, що ти – є ти, переселенець. Як зараз ця робота ведеться?

Олег Серга: Кожну проблему вирішуємо швидко, якщо є така проблема. Вчора до мене зверталося двоє людей, ці проблеми вирішили. Ми зараз розглядаємо таку процедуру, щоб цих проблем не виникало. Ми бачимо, що зараз є проблема різних баз даних.

Тетяна Курманова: Зараз ми знаємо, що Приватбанк теж з кримчанами судиться за депозити. У вас є дані, скільки позовів від жителів Криму до Приватбанку було подано?

Олег Серга: В мене з собою зараз немає цієї інформації. Ми виконуємо, будемо виконувати судові рішення щодо цього. В деяких випадках виходимо на позасудове рішення, коли є випадки, де це життєво необхідно. Але принципове запитання залишається в тому, що ті гроші, які були в банку на території Криму, всі активи, все, що було вкладено в будівлі, бізнес (це були гроші не лише кримських вкладників, туди інвестували гроші з усіх регіонів України), ці гроші були фактично викрадені. Для того, щоб це виплачувати, треба в когось взяти. Питання в кого?

Тетяна Курманова: При цьому ми зараз бачимо картину, коли саме після націоналізації Приватбанку, фірми, афільовані з так званим «мером Севастополя» Олесієм Чалим, «Таврида електрік», наприклад подали свої позови до банку, і зараз, щонайменше, 40 мільйонів гривень і 2 мільйони доларів виграли в Приватбанку.

Олег Серга: Це питання не до Приватбанку, а судової системи.

Тетяна Курманова: Чи ви будете ці позови сплачувати?

Олег Серга: Юристи працюють над цим. Це не стосується вкладників, це питання юридичних осіб, фактично всі портфелі були передані банком на компанію «Фінелон», яка є суб’єктом судового позову до РФ. Принципова проблема кримська в тому, що банк веде судову справу до Росії на всю суму активів, майна банку, яке було викрадено фактично на території Криму. Всі ці питання –  вони є там.

Тетяна Курманова: Але цей позов, який розглядається в Апеляційному суді Дніпра, Києва, ми сплачуємо з бюджету держави ці гроші? А потім, коли буде виграно суд з Росією, їх повернемо?

Олег Серга: Ми не з бюджету держави сплачуємо, а з грошей банку, з власного капіталу банку.

Тетяна Курманова: Який є державним.

Олег Серга: Юридична служба банку за кожним позовом прискіпливо слідкує.

Тетяна Курманова: Я сподіваюсь, бо, наприклад, до Гоподарського суду Києва представники “Приватбанку” так і не прийшли. Я перепрошую, але так і є.

Олег Серга: Прийдуть. Наша юридична служба працює над кожним питанням. Це питання судової справи, не до банку.

Анастасія Багаліка: Як просувається глобальна справа судова, проти окупаційної влади, яка стосується викрадення активів в Криму?

Олег Серга: Це міжнародний арбітраж, час розгляду таких питань не дуже швидкий. Але справа розпочата, маємо надію, що вона буде в кінці-кінців мати позитивний результат.

Поділитися

Може бути цікаво

Скидають осколкові боєприпаси в місця видачі гуманітарної допомоги: Наталія Гуменюк про російський терор півдня України

Скидають осколкові боєприпаси в місця видачі гуманітарної допомоги: Наталія Гуменюк про російський терор півдня України

«Ми точно не самогубці і маємо чіткий план дій»: доброволець легіону «Свобода Росії»

«Ми точно не самогубці і маємо чіткий план дій»: доброволець легіону «Свобода Росії»

«Кузьма дуже класно написав книгу, а ми дещо додали»: як створювали фільм «Я, Побєда і Берлін»

«Кузьма дуже класно написав книгу, а ми дещо додали»: як створювали фільм «Я, Побєда і Берлін»

«Російські добровольці почали демілітаризацію кордону між Україною і РФ» — Коваленко

«Російські добровольці почали демілітаризацію кордону між Україною і РФ» — Коваленко