facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Хто такі уруми — словами урумів

Катерина ІІ на чолі з Олександром Суворовим проводили політику заселення південних степів, зміцнюючи кордони Російської держави. Таким чином сюди переселилися з кримського півострова тисячі греків

Хто такі уруми — словами урумів
1x
Прослухати
--:--
--:--

В нашій студії керівниця урумського ансамблю «Бір тайфа» селища Старий Крим Донецької області Олена Акрітова.

Андрій Куликов: Пані Олена принесла із собою два диски, які давно записані ансамблем, і друга пісня на диску «Джаным» – EY, GÜZEL KIRIM!. Це кримськотатарська мова?

Олена Акрітова: Основа тюркская. Это урумский язык, который очень близок в крымскотатарскому и караимскому. У нас в поселке на нем говорят уже 236 лет.

К сожалению, язык вымирает, потому что новое поколение не говорит на этом языке, и остаются лишь единицы, которые в совершенстве им владеют.  

Андрій Куликов: Звідки ви так чітко знаєте дату, що саме 236 років в селищі Старий Крим говорять урумською мовою?

Олена Акрітова: Потому что мы каждый год отслеживаем День рождения нашего поселка, а также культуру поселка, потому что у нас сохранены обряды, мы пытаемся в песнях сохранить наш зык и передать его будущему поколению.

Ірина Славінська: Ви говорите, що молодь не охоче говорить урумською мовою, а наскільки молодші покоління беруть традицію обрядів?

Олена Акрітова: К сожалению, и обряды уже не используются, поскольку молодежь чествует современные традиции. Но, когда мы показываем эти обряды, собирается много народу. Мы делали молодежный обряд «Джиин» по принципу украинских вечорниць.

Ірина Славінська: В якому приміщенні? За українським традиційним звичаєм це може бути хата вдови, яка запрошує до себе дівчат і хлопців.

Олена Акрітова: Нет, обычно это приводилось в доме жителя поселка, и каждый раз эти Джиины проводились в разных домах. Была одна особенность – на эти вечера отдыха девушек приводила либо старшая сестра, либо мама, либо бабушка. И старшие женщины собирались в отдельной комнате, занимаясь рукоделием, а молодежь отдыхала.  

Андрій Куликов: Чи є якась література чи періодичні видання урумською мовою?

Олена Акрітова: К сожалению, ничего нет. В нашей сельской школе когда-то преподавался факультативно этот язык, но в последнее время он не изучается.

Андрій Куликов: Я в Маріуполі часто чую, що вас називають не уруми, а греко-татари. Наскільки суперечливе визначення  греко-татари?

Олена Акрітова: Ми всі тут в Маріуполі греки – ми об’єднались під цим дахом. Моя фамилия – Акритова, это чисто греческая фамилия, но мои предки с крымского полуострова. Но если эти две нации переплелись, но язык коренным образом отличается, нет схожих слов и оборотов речи.

Андрій Куликов: Ваші предки жили в Криму. Чому вони опинилися у Приазов’ї?

Олена Акрітова: Екатерина ІІ во главе с Александром Суворовым проводили политику заселения южных степей, укрепляя границы Русского государства. Таким образом сюда переселились с крымского полуострова тысячи греков. Первоначально у нас в Старом Крыму поселилось 236 человек в совершенно голых степях. Путь переселения был очень сложным, до этих мест дошли всего лишь 30% вышедших из Крыма, первый год они жили в землянках, многие умерли от голода и холода.  И за 236 лет эти степи превратились в цветущие сады.

Ірина Славінська: Звідки ця пам’ять?

Олена Акрітова: В нашей Старокрымской школе есть музей и есть замечательный учитель истории, который собирает все эти данные. Там сохраняется посуда, даже та мебель, с которой приехали наши предки, –  сундуки, предметы быта, кувшины, специальные корыта, в которых купали детей. Больше ста лет наши предки не пели веселых песен, это были песни-плачи, песни-переживания о далекой родине.

Андрій Куликов: Урумська мова – тюркська, а релігія яка?

Олена Акрітова: Православная. Мы почитаем все православные праздники, наша церковь в поселке носит имя Святого Ильи Пророка, и с момента прихода на эти земли урумцы принесли имя Святого. До сегодняшнего дня существует престольный праздник Панаир на Святого Ильи Пророка. Второго августа собираются прихожане, накрывают столы и устраивают Панаир.  

Поділитися

Може бути цікаво

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник