facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Хто такі уруми — словами урумів

Катерина ІІ на чолі з Олександром Суворовим проводили політику заселення південних степів, зміцнюючи кордони Російської держави. Таким чином сюди переселилися з кримського півострова тисячі греків

Хто такі уруми — словами урумів
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

В нашій студії керівниця урумського ансамблю «Бір тайфа» селища Старий Крим Донецької області Олена Акрітова.

Андрій Куликов: Пані Олена принесла із собою два диски, які давно записані ансамблем, і друга пісня на диску «Джаным» – EY, GÜZEL KIRIM!. Це кримськотатарська мова?

Олена Акрітова: Основа тюркская. Это урумский язык, который очень близок в крымскотатарскому и караимскому. У нас в поселке на нем говорят уже 236 лет.

К сожалению, язык вымирает, потому что новое поколение не говорит на этом языке, и остаются лишь единицы, которые в совершенстве им владеют.  

Андрій Куликов: Звідки ви так чітко знаєте дату, що саме 236 років в селищі Старий Крим говорять урумською мовою?

Олена Акрітова: Потому что мы каждый год отслеживаем День рождения нашего поселка, а также культуру поселка, потому что у нас сохранены обряды, мы пытаемся в песнях сохранить наш зык и передать его будущему поколению.

Ірина Славінська: Ви говорите, що молодь не охоче говорить урумською мовою, а наскільки молодші покоління беруть традицію обрядів?

Олена Акрітова: К сожалению, и обряды уже не используются, поскольку молодежь чествует современные традиции. Но, когда мы показываем эти обряды, собирается много народу. Мы делали молодежный обряд «Джиин» по принципу украинских вечорниць.

Ірина Славінська: В якому приміщенні? За українським традиційним звичаєм це може бути хата вдови, яка запрошує до себе дівчат і хлопців.

Олена Акрітова: Нет, обычно это приводилось в доме жителя поселка, и каждый раз эти Джиины проводились в разных домах. Была одна особенность – на эти вечера отдыха девушек приводила либо старшая сестра, либо мама, либо бабушка. И старшие женщины собирались в отдельной комнате, занимаясь рукоделием, а молодежь отдыхала.  

Андрій Куликов: Чи є якась література чи періодичні видання урумською мовою?

Олена Акрітова: К сожалению, ничего нет. В нашей сельской школе когда-то преподавался факультативно этот язык, но в последнее время он не изучается.

Андрій Куликов: Я в Маріуполі часто чую, що вас називають не уруми, а греко-татари. Наскільки суперечливе визначення  греко-татари?

Олена Акрітова: Ми всі тут в Маріуполі греки – ми об’єднались під цим дахом. Моя фамилия – Акритова, это чисто греческая фамилия, но мои предки с крымского полуострова. Но если эти две нации переплелись, но язык коренным образом отличается, нет схожих слов и оборотов речи.

Андрій Куликов: Ваші предки жили в Криму. Чому вони опинилися у Приазов’ї?

Олена Акрітова: Екатерина ІІ во главе с Александром Суворовым проводили политику заселения южных степей, укрепляя границы Русского государства. Таким образом сюда переселились с крымского полуострова тысячи греков. Первоначально у нас в Старом Крыму поселилось 236 человек в совершенно голых степях. Путь переселения был очень сложным, до этих мест дошли всего лишь 30% вышедших из Крыма, первый год они жили в землянках, многие умерли от голода и холода.  И за 236 лет эти степи превратились в цветущие сады.

Ірина Славінська: Звідки ця пам’ять?

Олена Акрітова: В нашей Старокрымской школе есть музей и есть замечательный учитель истории, который собирает все эти данные. Там сохраняется посуда, даже та мебель, с которой приехали наши предки, –  сундуки, предметы быта, кувшины, специальные корыта, в которых купали детей. Больше ста лет наши предки не пели веселых песен, это были песни-плачи, песни-переживания о далекой родине.

Андрій Куликов: Урумська мова – тюркська, а релігія яка?

Олена Акрітова: Православная. Мы почитаем все православные праздники, наша церковь в поселке носит имя Святого Ильи Пророка, и с момента прихода на эти земли урумцы принесли имя Святого. До сегодняшнего дня существует престольный праздник Панаир на Святого Ильи Пророка. Второго августа собираются прихожане, накрывают столы и устраивают Панаир.  

Поділитися

Може бути цікаво

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА