Для прикладу, на Одещині безробітних усього 6 відсотків, а на Тернопольщіні – 11. У державній службі зайнятості це пов’язують із проведенням АТО. Адже більшість промислових підприємств залишилася на окупованій території. Вихід з цієї ситуації спеціалісти бачать у розвитку малого підприємництва, або зміні професійної спеціальності безробітних. Більш докладно в сюжеті Марії Романової.
Торік до Луганського обласного центру зайнятості звернулось понад 32 тисяч осіб. Вакансій же було майже у двічі менше – 18 тисяч. У загальній кількості переважають вакансії для робітників – 55 %. Значно менше надійшло для службовців – 25 % і для осіб без кваліфікації – 19 %. Така мала кількість вакансій повязана з тим, що більшість промислових підприємств залишилося на непідконтрольній українській владі території, а вільні райони здебільшого аграрні. Директор Луганського обласного центру зайнятості Сергій Болотський одним з варіантів вирішення проблеми безробіття бачить розвиток малого бізнесу. Тим більш, що зараз в цьому допомагають міжнародні організації.
«Тем людям, которые уже имеют свой бизнес, мы рассказываем о тех международных организациях и мы с ними очень тесно сотрудничаем и предоставляем свою базу для переобучения или обучения и защиты бизнес-проектов и сегодня мы уже видим, что большее количество людей в Луганской области пытаются заниматься своим бизнесом и развивать свой бизнес. Потому что действительно найти достойное место работы сейчас сложно».
Так вважає і переселенець з Луганська Михайло Васильченко. Він приїхав на підконтрольну українській владі територію у 2014 році. Спочатку була Кремінна, потім з родиною перебралися до Сєвєродонецька. Михайло за освітою психолог. Проте, говорить, що на зарплату штатного психолога з родиною не проживеш. Коли дізнався про програму розвитку ООН, яка допомагає переселенцям у розвитку власного бізнесу, вирішив відкрити у Сєвєродонецьку власну кав’ярню-фаст-фуд з продажу бельгійських вафель. Проаналізувавши ситуацію на ринку Луганської області і взагалі по Україні, Михайло зробив висновок, що бельгійські вафлі не дуже поширені. Тільки у великих містах, таких як Київ, Харков.
«Я решил познакомить жителей Луганщины с такими вот очень вкусным, это что-то новое. И это очень красиво. Потому что все сов ременем людям приедается, невозможно было там октрывать пиццерию, суши, шаурма, чебуреки. Это не то, что мы хотели показать народу. Нужно что-то было новенькое, что-то интересное, что-то действительно вкусное».
Наразі Михайло відкрив у Сєвєродонецьку лише одну кав’ярню. У планах: розширитися до мережі такого фаст-фуду. І не тільки у Сєвєродонецьку. Михайло мріє охопити усю області та вийти за межі Луганщини.
Ще один варіант знайти роботу в регіоні – змінити фах. Наразі, найбільше вакансій в обласному центрі зайнятості для людей з робітничими спеціальностями. Освоїти частину з яких можна при службі зайнятості – в центрі професійно-технічної освіти. Розповідає директор центру Євген Назаров.
«Приоритетом центра стоит восстановление, восстановление Донбасса. И мы понимаем, что рабочие профессии они будут востребованы на протяжении нескольких лет, да что там нескольких, многих лет. Она – рабочая профессия, всегда была кормящей семью, поэтому мы делаем упор на это».
Наразі тут надають можливість отримати спеціальність за фахом – продавець продовольчих та непродовольчих товарів, касир, газоелектрозварник. Незабаром планується ще запровадити такі спеціальності, як маляр, штукатур, муляр та бухгалтер.
Марія Романова