Менше 10% житлових будинків в Полтаві створили ОСББ, - ГО «Нова Полтава»
Говоримо з громадською активісткою Юлією Городчаніною про створення ОСББ в місті та про перешкоди у цьому процесі
У студії – активістка ГО “Нова Полтава” Юлія Городчаніна
Євгенія Гончарук: Ми вчора мали можливість поспілкуватися з секретарем міськради Оксаною Деркач, запитували в неї, як відбувається процес створення ОСББ, вона сказала, що все гаразд, процес іде. Чи справді все так гладко відбувається чи є якісь проблеми?
Юлія Городчаніна: Рух ОСББ активно почався в місті 2,5 роки тому і тільки на останній сесії, що відбулася 16 числа цього місяця, була прийнята програма підтримки ОСББ. Ця програма передбачає виконання прямої вимоги закону, що міська влада має забезпечити ремонт будинку перед передачею і ця умова не виконується. Будинок, що хоче піти в ОСББ чи вже створив ОСББ, може подати заяву і вибрати на свій розсуд ремонт одного конструктиву будинку, і з міською владою у співвідношенні 80/20 зробити ремонт, далі теж можлива співпраця, але із збільшенням долі участі будинку. Також програма передбачає як консультативну допомогу при створенні ОСББ, так і фінансову.
До цього дуже важкий і довгий був шлях. Багато будинків вже є зареєстрованими ОСББ, але вони не можуть розпоряджатися своїм майном, бо їм не передали на баланс будинки. Має бути рішення міської ради про передачу цього будинку, має бути акт прийому-передачі з ЖКГ з усією необхідною документацією на будинок – на всі внутрішні мережі, на прибудинкову територію. Проблема виникає в тому, що цих документів немає – чи справді немає, чи це штучна перепона на передачу.
На базі нашої ГО створена координаційна рада голів ОСББ і ЖБК для вирішення спірних питань. В нас є виграний суд, а якщо є судові прецеденти, то вже легше відстоювати свої права.
Для того, щоб міська рада прийняла рішення про передачу будинку, неодноразово депутати пропонували, щоб це відбувалось у режимі заяви – заява до профільного управління ЖКГ і передача. А зараз у нас це може приймати тільки сесія міської ради, тому виникають великі черги, будинок може чекати навіть рік. Також була ситуація, що маніпулювали ремонтами – «ви знайдіть ОСББ, а ми вам зробимо ремонт». А коли звертаються ОСББ, їм говорять – «ми не можемо вам виділити кошти, бо ви тепер ОСББ». Це маніпуляція, бо всі кошти на ремонти будинків виділяються із загального фонду міського бюджету, з податків, а в ОСББ проживають такі самі платники податків.
Тетяна Трощинська: Оксана Деркач говорила про те, що міська влада ще не скрізь завершила ремонти. За ії словами, процес йде.
Юлія Городчаніна: Нас непокоїть те, що саме на ЖКГ, на ремонти будинків, виділяються шалені суми із бюджету, але ніхто не контролює виконання цих ремонтів, немає графіку, коли який будинок робиться, як виграють підряди.
Читати також: На виборах я сказала мерові, що піду зі своєю командою, – секретар Полтавської міськради
Євгенія Гончарук: Чи пробували ви затребувати якусь таку інформацію?
Юлія Городчаніна: Всі ремонти мають проходити через систему Прозорро, це відкрита інформація – як обирається підрядник, на який вид робіт,. Коли я бачу на Прозорро рахунок на звичайний ремонт під’їздів у п’ятиповерховій будівлі і він сягає 1 млн грн, я розумію, що на ці гроші можна ще зробити і утеплення і заміну вікон.
Тетяна Трощинська: А скільки будинків вже створили ОСББ, отримали документацію, взяли все на баланс і почали діяти?
Юлія Городчаніна: Орієнтовно, це близько 300 будинків, але це менше 10% житлового фонду міста. Це дуже мало для того, щоб запроваджувати в місті сортування сміття в будинках чи заходи енергоефективності. Потрібно, щоб будинок сам приймав такі рішення.
Наприклад, у Кременчузі значно раніше почався рух ОСББ, майже 10 років тому, тому там швидшими темпами йде і термомодернізація всього житлового фонду.
Євгенія Гончарук: Якщо говорити про енергоефективність, наскільки влада тут долучається, дає теплі кредити?
Юлія Городчаніна: В Полтаві діє програма обласна і міська програма компенсування відсотків по кредитам, відповідно 10% та 15%.
Із середини цього року почнуть діяти зміни до закону про енергоефективність і про державний фонд з енергоефективності. Потрібно буде усім будівлям мати паспорти енергоефективності. Таких паспортів наразі немає ні в будинків комунальної власності, ні будинків житлового фонду. А вони потрібні, що розуміти, з чого відштовхуватися при модернізації. Коли ми починали цей напрямок, разом із експертами зробили оцінку, і виявилося, що в нас в місті житловий фонд класу F та Е – це дуже низький рівень, і, якщо провести всі заходи з енергоефективності, можна його підвищити тільки на один рівень. Нові забудови намагаються вийти на клас С, але необхідна перевірка енергоаудитом, щоб перевірити наскільки достовірні ці дані. Ми рекомендуємо перед тим, як почати заходи з енергоефективності в будинку, звернутися до аудитора, який покаже, що саме потрібно зробити в будинку. У когось тепловтрати на даху, у когось потребує утеплення фасад, чи є проблемні підвали.
Тетяна Трощинська: Яка ситуація із створенням ОСББ для старих будинків?
Юлія Городчаніна: Ми не ведемо статистику, де старі, де нові будинки. Якщо є ініціативна робоча група, значно швидше іде процес створення ОСББ. Ми роз’яснюємо людям для чого це, як це будуть вигоди, які, можливо будуть проблеми, бо людей потрібно готувати до відповідальності. Ми закликаємо після створення ОСББ не шукати управляючу компанію чи асоціацію. Тільки коли ви самостійно будете займатися будинком, будуть зміни.
Зараз низький тариф обслуговування будинків, 88 копійок, йде обговорення і будуть прийняті тарифи підвищення до 5,60 грн за квадратній метр. Це може стимулювати конкуренцію із ЖКГ і показати приклади успішних ОСББ.
Тетяна Трощинська: А ринок послуг з’являється? Чи є конкуренція?
Юлія Городчаніна: Конкуренція поки що відсутня. Не оголошено конкурс для управляючих компаній, їх поки що немає на ринку. Є управляючі компанії від забудовників.
Євгенія Гончарук: Чи активно розростається місто?
Юлія Городчаніна: Забудова йде активно. Проблемна ситуація є в районі Левади, там було надано дозвіл на будування 16-поверхового будинку на місці парковки, і питання парковки залишається невирішеним. Ми намагалися переконати депутатів, щоб не надавали дозвіл на будівництво парковки в Прирічковому парку, який знаходиться просто через дорогу. Нам вдалося довести, що це дуже перспективна, рекреаційна зона, тому що пріоритет розвитку таких зон в місті є. Варіант вирішення – розширити одну з діючих парковок, але тепер проти автовласники, бо потрібно буде йти до до неї десь 1 км.
Євгенія Гончарук: Говорячи про проблему забудови, ми згадуємо арку “Газетного ряду”. Досі тривають судові засідання. На якому етапі ця ситуація? Чи дійсно потерпілих перевели в статус свідків?
Юлія Городчаніна: Такі намагання були, зараз йде засідання, щоб визнати винними представників охоронної фірми. Потрібно дочекатися сьогоднішнього закінчення суду, щоб не випереджати події.
Євгенія Гончарук: Що зараз з Аркою? Вона відкрита?
Юлія Городчаніна: Так, це відкритий громадський простір. Там вирує суспільне життя, активісти розмальовували ії, писали вірші українських поетів. На жаль всі ці написи було зіпсовано. Тому зараз Арка не арт-об’єкт, але головне, що вона залишилась власністю мешканців будинку.
Також в нас не вирішена проблема із забудовою кінотеатру Котляревського. Це будинок дворянських зібрань і там будівництво, на противагу Арці, продовжується, хоча є припис про зупинення будівництва, є накладений штраф. Є проблеми із Краєзнавчим музеєм та Кадетським корпусом.