Неможливо повністю здолати контрабанду - заступник Москаля

Говоримо про українсько-угорські стосунки, подвійне громадянство закарпатців та контрабанду з заступником губернатора Ярославом Галасом

Ведучi

Вікторія Єрмолаєва,

Григорій Пирлік

Гостi

Ярослав Галас

Неможливо повністю здолати контрабанду - заступник Москаля
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr_u_tvoemu_misti_18-07-12_galas.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr_u_tvoemu_misti_18-07-12_galas.mp3
Неможливо повністю здолати контрабанду - заступник Москаля
0:00
/
0:00

Журналісти Громадського радіо побували в Ужгороді та поспілкувалися про проблемні питання регіону з заступником голови Закарпатської ОДА Ярославом Галасом.

Вікторія Єрмолаєва: Закарпаття межує з чотирма країнами Європи. Чи дійсно мешканці Закарпаття мають подвійне громадянство і які масштаби цієї проблеми? І чи можна це розцінити як загрозу сепаратизму?

Ярослав Галас: Подвійне громадянство є. Приблизно 100 тисяч громадян його мають. Це знає точніше угорське МЗС. Оскільки в Україні законодавчо неврегульоване питання подвійного громадянства, вони цю інформацію не відкривають. Це можливо вирахувати з результатів останніх виборів, де вони вказують кількість іноземних угорців з усіх країн, а також з інших факторів.

Григорій Пирлік: Коли ми спілкувались з вами наприкінці березня, ви сподівались, що на початку квітня українсько-угорські стосунки мають покращитися. Але на сьогодні спокою немає, чому на вашу думку?

Ярослав Галас: Сподівались, що буде суттєве пониження градусу. Але цього не сталося. Мовне питання Закону про освіту стало каменем спотикання. І вчора були консультації, і минулого місяця  – на рівні МЗС двох країн. Але питання не вирішене. Угорщина не відступиться від своєї позиції щодо мови викладання у школах національних менших.

Вікторія Єрмолаєва: Як ситуація зараз з цими школами?

Ярослав Галас: Загалом в області 660 загальноосвітніх шкіла З них 118 – із мовами нацменшин, близько сотні з них угорськомовні школи. Але є школи українсько-угорські в змішаних селах, де вчаться діти з угорських і українських сімей. І є угорськомовні школи, втім, навіть в них українська мова є обов’язковим предметом і викладається з молодших класів, щонайменше  4 години на тиждень. Але часто українську мову в цих угорськомовних селах викладають вчителі, які є угорцями за національністю. Вони володіють українською мовою, але не так досконало як філологи. В цих селах в побуті діти не спілкуються українською. На відміну від українсько-угорських шкіл, де немає проблем з вивченням обох мов. Українські діти знають угорську мову завдяки спілкуванню з угорськими дітьми, і навпаки.

Вікторія Єрмолаєва: Нещодавно Геннадій Москаль сказав, що Закарпатська митниця має до бюджету перерахувати 400 мільйонів гривень за липень, якщо буде ефективна боротьба з контрабандою, то вдвічі чи втричі більше. Розкажіть деталі.

Ярослав Галас: Геннадій Москаль мав на увазі перевиконання митницею планових показників. 50% від перевиконання планів ідуть в обласний бюджет. Це дорожній експеримент, їх можна використовувати тільки для ремонту доріг.  Закарпатська область зацікавлена в тому, щоб митниця перевиконувала план і 50% йшло на ремонт доріг.

Якщо питання з контрабандою буде поставлено на дуже високий рівень, то це автоматично призвело б того, що митниця більше б перевиконувала план. Але судячи з того, що відбувається у Верховній Раді, Кабміні, це скоріше за все, залишиться лише декларацією. Наразі за контрабанду передбачена лише адміністративна відповідальність. Необхідно ввести кримінальну, хоча б за підакцизні товари.  Адже у нас найбільший нелегальний потік саме тютюну. Наразі Верховна Рада не приймає таких змін. Повністю перемогти контрабанду нереально. Вона існує у всіх країнах, але зменшити потік можливо. У всіх сусідніх 4-х країнах, з якими ми межуємо, передбачена кримінальна відповідальність за контрабанду. 

Григорій Пирлік: Чому це не робиться?

Ярослав Галас: У нас була кримінальна відповідальність за контрабанду, але вона була декриміналізована в період президентства Януковича, коли митницею керував Калєтник. Це з його ініціативи ВР прийняла зміни до Закону і Кримінального кодексу. Сьогодні окрім конфіскації товару і штрафу, порушнику нічого не загрожує. Якщо 3-4 контрабандистів посадять, то інші подумають, чи займатись цим.

Вікторія Єрмолаєва: Які заходи приймає Закарпатська ОДА, щоб якось боротись з контрабандою?

Ярослав Галас: Минулого тижня ввели додатковий мобільний пост на ділянці українсько-румунського кордону. Закарпаття дуже легко перекрити воно має 4 перевали через Карпати, де йдуть автомобілі і поїзди, і там всюди стоять правоохоронці, іноді  з прикордонниками та фіскалами. А в середині області, у нас так в Рахівському районі відбувається, сигарети йдуть на схід, де потім перекидаються через «зеленку», в основному через Тису. Мобільний пост, який поставили, надасть змогу зменшити потік тютюну у той бік. Але ефект буде невеликий, адже неможна боротись з контрабандою на рівні таких розпоряджень про встановлення постів.

Вікторія Єрмолаєва: Чи актуальна проблема ввозу машин на єврономерах?

У нас на околиці Ужгороду є митний пост зі Словаччиною, тому щоб перетинати пост у п’ятиденний термін багато палива не треба. Для багатьох людей вигідніше купити автомобіль з Європи, ніж нову чи утриману автівку в Україні. Москаль їздив з активістами, які лобіюють спрощення ввозу та реєстрації засобів з єврономерами, але поки що це питання не вирішується, а загострюється. Насправді, пристойний автомобіль з Західної Європи набагато дешевше коштує. В Україні поки що автомобіль – предмет розкоші, тому треба спрощувати систему узаконення пригнаних авто.

Григорій Пирлік: Ви опікуєтесь гуманітарним блоком, зокрема медичною сферою.  Відомо, що голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль  – противник діяльності Уляни Супрун. Чому склалося таке ставлення до У. Супрун?

Це пов’язано з конкретним випадком. У нас не було вакцин від кору. МОЗ не надали нам їх, проте допомогла Угорщина. Але Супрун заявила, що то неякісна вакцина. Крім того, не рушить з місця одна зі складових медреформи – перебудова первинної ланки медичної допомоги в сільській місцевості. Для нашої області це надважлива тема, у нас 63% сільського населення. Але не дивлячись на те, що були виділені кошти для реалізації реформи, механізмів їх використання досі немає.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі