Григорій Пирлік: Тема нової української драми та нових форм пошуків, за моїм враженням глядача, активізувалася у 2014-му році, коли з’явилися нові Майданчики в Києві. Це був і Театр Переселенця, і Театр Post Play. І ви в своїх інтерв’ю казали, що це вплинуло на вас, щоб тут з’явився театр «Нова Запорізька драма». Чому саме такий вплив?
Вікторія Петрова: Після того, як до Запоріжжя приїхав Post Play театр з драмою «Сіра зона», ми зрозуміли, що у Запоріжжі готові сприймати нову драму. І ми почали експериментувати, знайшли акторів та зробили свою першу виставу на День Незалежності. Тому цю дату ми вважаємо датою заснування театру.
Григорій Пирлік: Де вас можна побачити у місті?
Вікторія Петрова: До січня цього року в нас було постійне приміщення в місцевому арт-центрі. Потім ми переглянули стратегію нашої організації, і ми вирішили, що постійне приміщення на даному етапі нашого розвитку нам не потрібно, адже ми – проектний театр, і ми багато різних проектів робимо в різних містах.
Григорій Пирлік: Також я зустрічав інформацію, що у вас непрофесійний театр, у вас люди різних спеціальностей об’єдналися.
Вікторія Петрова: Так, але наш театр існує три роки, і за ці три роки в нас було дуже багато проектів та проектних навчань, тому – ми неосвічені, але досвідчені актори.
Дмитро Тузов: В яких містах України вас можна буде побачити найближчим часом?
Вікторія Петрова: Ми плануємо поїхати в Київ, Харків, Одесу, Львів, Енергодар та Маріуполь.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
0