Поети стануть господарями міста на три дні — організаторки «Меридіан Луцьк»

Гості програми: Організаторки міжнародного поетичного фестивалю «Меридіан Луцьк» Елла Яцюта і Ірина Полетуха.

Андрій Куликов: Розкажіть: коли виникло і чому саме «Меридіан Луцьк»? Це за аналогією чи протиставленням «Меридіан Черновіц»?

Елла Яцюта: І не за аналогією і не за протиставленням, це один із фестивалів і частинка корпорації «Меридіан Черновіц». Ми не є фестивалем-булікатом, ми є унікальним фестивалем за своєю складовою. Мистецьке об’єднання СтендаЛь працює у Луцьку протягом 4 років. Раніше у Луцьку організовували лише невеликі літературні заходи, але дуже рідко приїжджали автори всеукраїнського значення і закордонні автори. Але наразі Луцьк є місто, обов’язковим для туру усіх українських авторів, і в цьому є наша заслуга.

Наталка Соколенко: Якщо ми повертаємося до того, що це все ж поетичний літературний фестиваль, що можна сказати про зацікавленість мешканців міста поезією? Як ширяться поетичні твори сучасників містом у ЗМІ?

Елла Яцюта: Ми «привчили» ЗМІ відвідувати такі заходи, і я не можу скаржитися на наші медіа. Ми зрозуміли, що прийшов час масштабуватися. Саме тому ми с кооперувалися с командою з Чернівців. Луцьк — це місто транскордонного регіону. Литва, Чехія, Польща, Ізраїль — всі ці національності були присутні в історії Луцька, і формували культуру міста. І настав час, щоб всі ці мови знову зазвучали тут. Щодо реакції лучан. На презентації Жадана, Іздрика, Забужко люди приходять, а от чи будуть ходити на іноземних авторів?

Ірина Полетуха: Дуже знаково те, що це саме поетичний і літературний фестиваль. Для Луцька це величезне відкриття. Такого раніше не було. Тобто, це місто, де проходить дуже багато фестивалів майже в будь-яку пору року. Але саме на літературу і поезію такого акценту раніше не робилося. А зараз три дні поспіль є можливість не просто насолоджуватися, а й брати участь у дискусіях, побачити щось нове. Необов’язково знати імена всіх авторів. Але все це спонукає читати, шукати та дізнаватися.

Наталка Соколенко: А де це все відбувається.

Мені подобається, що коли люди приходять до нас на вечори, я бачу, що раціональне вимикається, і люди починають ставати людьми.

Ірина Полетуха: У нас є окрема карта локацій. Це 12 окремих локацій, більшість з яких культурно, історично важливі. Цей бекграунд додає атмосфери. Наприклад, в сесійній залі міської ради.

Наталка Соколенко: Це геніальна річ, залучати до проблем місцевого самоврядування, заманивши людей на літературний фестиваль на сесію міської ради!

Елла Яцюта: Неофіційним лозунгом цього фестивалю є те, що «поети — господарі міста на ці три дні», тому дуже знаково, що вони будуть у сесійній залі, де вирішуються найважливіші події міста.

Андрій Куликов: Елла Яцюта — наймолодша видавчиня принаймні Луцька. І я читав, що ви заприсяглися, що станете видавчинею. Яка тоді або зараз ваша улюблена книжка?

Елла Яцюта: Я не можу виокремити улюблену книгу, адже я читаю дуже багато, як видавчиня, і як читач. Я назву книжку, на якій я напевно поклялася. Це була збірка «Вибране» поета Івана Малковича.

Андрій Куликов: Яку літературу ви найохочеше видаєте і яка користується найбільшим попитом?

Елла Яцюта: Насправді видавництво «Синя папка», про яке ми говоримо, дуже молоде, нам тільки 2 місяці. Воно спеціалізуватиметься на фантастиці, фентезі і науково-популярній літературі. Ми працюємо зараз з авторкою з Луцька Орестою Осійчук. І наразі ми видали першу частину її роману про пригоди хлопчика Айхо, про те, як він бореться зі страхами.

Наталка Соколенко: Для чого в наш час людині потрібна поезія?:

Ірина Політуха: Я б не стала акцентувати на тому, який наразі час, поезію люди завжди читали, насолоджувались, маніпулювали нею, і в романтичні часи, і в дохристиянські. Усі люди виражали так художнє бачення життя. Це універсальна річ.

Елла Яцюта: Мені подобається, що коли люди приходять до нас на вечори, я бачу, що раціональне вимикається, і люди починають ставати людьми.