Про політиків, погрози журналістам та просування розслідувань у Луцьку

Гості ефіру: журналістка Аріна Крапка та представниця ІМІ у Волинській області Мая Голуб.

Андрій Куликов: Нам дуже  допомогли місцеві журналісти, для того, що ми сьогодні могли мовити для слухачів Громадського радіо з Луцька. І одна з них наразі у нашій студії. Аріна Крапка і преставниця Інституту масової інформації — Мая Голуб у Волинській області.

Наталка Соколенко: Будемо говорити про те, як просуваються розслідування злочинів проти місцевих журналістів, ну і взагалі про медіапростір у самому Луцьку і Волинській області.

Нам говорили, що нібито луцькі, волинські політики ходять дуже вибірково на ефірі. Лише туди, де їм буде комфортно. До тих медіа, які належать їм, або їхнім політичним партнерам. Може я помиляюся, яка насправді ситуація? Є у вас версії, чому до нас не прийшолв представник УКРОПу та представник «Батьківщини».

Аріна Крапка: Така практика, не ходити на ефірі у різні , непідконтрольні політикам, зокрема Ігорю Палиці, вона існує не лише в нашому місті та області, вона по всій Україні. А Ігор Палиця зібрав прес-конференцію для журналістів, вперше таку публічну, після багатьох скандалів, коли ми зверталися до нього. Було очевидно, що йому простіше спілкуватися з тими медіа, які підконтрольні йому, його політичним партнерам, тому що там ставлять зручні питання, а ми ставимо незручні питання.

Андрій Куликов: Назвіть одне.

Аріна Крапка: Ну, наприклад, чи причетне його громадське формування, яке він фінансує, до низки злочинів, тому що я особисто робила про це розслідування, питала його про це під час прес-конференції. Потім ми питали його за благодійний фонд, який не надав мені відповіді на запит. Потім Ігор Палиця при всіх заявив, що коли до нього очільник фонду Олександр Товстанюк вернувся, ну напевне зателефонував йому до Швейцарії, бо він часто живе там, а не у Луцьку, не на Волині, хоча він тут працює, і запитав, чи надавати звіти Аріні Крапці, про використання та надходження коштів до благодійного фонду. Він сказав, що «я не надаватиму звіти из-за вредности».

Наталка Соколенко: Із цим складна ситуація. А щодо інших політиків? Вони теж вибірково ходят на ефіри?

Аріна Крапка: Я хочу сказати, що так. Якщо є партія «УКРОП», Ігор Палиця, у них є підконтрольні ЗМІ, то і в іншої бізнес-групи Континіум теж є свої ЗМІ. Звичайно ситуація тут краща, я вважаю, але там не настільки багато замовних матеріалів, але однак вони запрошують інших гостей, але теж не всі приходять, але цікаво те, що укропівці ходитимуть у свої медіа, а інші — у свої.

Я розумію, що медіаринок не кришталевий, але із тим як працюють ЗМІ має розбиратися медіаспільнота, а політики не можуть собі дозволяти ходити лише туди, куди їм хочеться, тому що в них є свої медіа, у яких вони дуже хороші.

 Політики не можуть собі дозволяти ходити лише туди, куди їм хочеться, тому що в них є свої медіа

Наталка Соколенко: Тож щодо того як просувають розслідування злочинів проти журналістів. Змінилася взагалі ситуація із розслідуванням злочинів проти журналістів після Євромайдану та Революції Гідності?

Мая Голуб: Ситуація навіть погіршилася. По порушеннях прав журналістів Волинь нещодавно займала третє місце, а зараз займає друге. Насамперед найбілше порушень з початку року зафіксовано у Києві — 48 випадків, Волинь — 21, Миколаївщина — 18. Поліція відкрила 5 кримінальних проваджень на Волині. Дві справи стосувалися перешкоджання професійній діяльності журналістів, а інші стосувалися тілесних ушкоджень. Ще мене непокоять погрози журналістам. Журналіст видання «Волинь 24» Юрій Ричук неодноразово отримував погрози. Перші почалися влітку, коли він відмовився зняти два матеріали з сайту про «Луцьккондитер». Далі погрози були через допис у Фейсбуці про Олександра Товстенюка — голову правління фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», за водіння авто у нетверезому стані. Після цього Юрію Ричуку зателефонували і сказали не писати «про інвалідний візок», після чого він написав заяву в поліцію і відкрили кримінальне провадження. Мене також непокоїть ситуація, коли журналістам намагаються зламати пошту. Вони мають дбати не лише про власну фізичну безпеку, але ще й про інтернет-безпеку. Люди хочуть залізти в комп’ютер та вкрасти інформацію, щоб знати про що пишуть журналісти.

Андрій Куликов: А наскільки журналісти у Луцьку мають ще дбати й про безпеку своїх джерел?

Аріна Крапка: Я особисто стикалася із тим, коли готувала розслідування про громадське формування «Варта Порядку», доводилося спілкуватися з різними людьми, збирати інформацію. Я знаю, що тим людям потім погрожували, надсилали повідомленням, забороняли розповідати щось. Я бачилася з певними людьми, і потім тим, хто погрожував було відомо про це. Можливо було стеження, про яке я не знала.

Андрій Куликов: Наскільки вільно, а може й невільно, почуваються у Луцьку ті, хто працюють на київські засоби масової інформації?

Мая Голуб: Журналісти також мають уважно ставитися до того, кому вони надають коментар, бо є ще проблема з виданнями, яких фінансують політики, вони можуть перекручувати. От, наприклад, ситуація з телеканалом «Аверс», вони переказали слова журналістки Громадського телебачення Насті Станко по-своєму, навівши слова, яких вона не казала взагалі. Вони спочатку сказали їй, що хочуть поговорити про бійців «Айдару», не уточнили, що мова йтиме про мародерство. Вони робили сюжет, де хотіли показати, що Ігор Лапін (ветеран АТО, народний депутат) є мародером. Але , щоб робити такі сюжети про мародерство, треба мати дуже вагомі докази. А те, що хтось сказав, а тим більше , чого Станко не говорила, бо вони сказали, що за її словами, люди свідчили, які знають, що Ігор Лапін мародер. Тобто вони прийшли до депутата з посиланням на слова Насті Станко, які вона не говорила. Я вважаю це недопустимим і неприйнятним в роботі журналіста, адже інформацію неможливо перекручувати, брехати та подавати це все в ефір.

Відповідно я написала скаргу в комісію журналістскої етики, щодо цієї ситуації, чекаю їх висновку.

Наталка Соколенко: То щодо розслідувань, чи є якісь результати від поліції?

Мая Голуб: Поліція сказала, що допитала одного чоловіка, який міг дзвонити Ричуку.  Юрій Ричук запостив у Фейсбуці інформацію про загрози, а також аудіозапис цієї розмови, це був доказ. Багато людей почали писати в коментарях, що голос може належати Владиславу Волоху, і поліція сказала, що його допитали.

Аріна Крапка: Я сказала, що дуже важливо провести фоноскопічну експертизу. В поліції сказали, що така експертиза наразі проводиться, але про результати нам досі нічого не відомо.