Промисловий туризм у Кривому Розі: що пропонує місто?

Говоримо із Володимиром Казаковим, краєзнавцем-екскурсоводом, завкафедри фізичної географії, краєзнавства та туризму Криворізького педагогічного університету та Марією Головань – начальницею відділу промислового туризму Інституту розвитку міста.

 

Тетяна Курманова: Кривий Ріг – унікальне місто в тому плані, що тут можна розвивати промисловий туризм. Чи це дійсно так та які є перепони на цьому шляху?

Володимир Казаков: Для туриста кожна місцевість має свій потенціал, свою “фішку”. Промислові регіони, у порівнянні із природними та історичними територіями, мають дещо знижений рівень атракції, але це тільки на перший погляд. Можливостей для розвитку всіх напрямів туризму тут звичайно не буде, але є ресурси для розвитку промислового туризму.

Що взагалі таке промисловий туризм? Наразі у світі є два підходи до того, що це є. Західна Європа з 90-тих років розвиває промисловий туризм як “туризм спадщини”. В них була третя наукова революція та перехід від важкої промисловості до сфери обслуговування. Позакривались багато підприємств і виникло питання, що з цим робити. В нашій державі все вирішується елементарно – демонтаж та все на звалище. У Європі все це перероблюється на музеї, робляться фестивалі, концертні зали, кафе. Шахту Цольферайн в Німеччині відвідують понад 1,5 млн осіб на рік, при вартості 50 євро за одне відвідування.

Але европейці розуміють, що у людей є інтерес і до тих підприємств, які ще працюють. Тобто, другий підхід до розуміння промислового туризму – це відвідування працюючих промислових підприємств. І тут ми маємо переваги, так як Україна, і власне, Кривий Ріг не перейшли ще від індустріального етапу розвитку. Це кар’єри, шахти, де рухається техніка. Цього європейці в багатьох випадках не бачать, в них це вже “музейфіковано”.

Анастасія Багаліка: Якісь з об’єктів в Кривому Розі можуть стати пам’ятками?

Володимир Казаков: На даний момент, ні. Ці питання порушувалися, але потрібно кошти на проектні роботи. Але все можливо. В законі про охорону культурної спадщини, промислові об’єкти попадають в категорію об’єктів науки і техніки.

Анастасія Багаліка: У 2020 роках процесу індустріалізації буде вже під 100 років. Багато підприємств скоро будуть столітними об’єктами. Можливо це надасть змогу отримати статус пам’яток?

Володимир Казаков: Ми трошки звужуємо тему індустріалізації. Насправді вона починалася із 80-тих років 19 століття. І ще раніше, якщо брати до уваги соляні та нафтові промисли. Ці підприємства як стовпи минулого – це готовий пам’ятник.

Марія Головань: Первому руднику в Кривой Роге в прошлом году было как раз 130 лет. Там начинали добывать железную руду. Сейчас он находится на территории АрселорМиталл.

Анастасія Багаліка: Збереглося щось, що може нагадувати про 130-літню історію?

Марія Головань: У нас в городе сохранились даже остатки Екатерининской железной дороги, которая была постороена специально для того, чтобы вывозить нашу руду на близлежащие металлургические заводы. Остались насыпи, их можно даже увидеть на google-карте.

Тетяна Курманова: Тобто це така пам’ятка місцевого значення, яку можна зареєструвати? Хто може це зробити?

Марія Головань: Сейчас в городе существует программа развития промышленного туризма до 2020 года, которая была разработана и утверждена Криворожским городским советом. Мы сейчас как раз работаем над памятками индустриального значения.

Анастасія Багаліка: Для того, щоб внести їх в реєстр пам’яток, треба скласти проектну документацію? Є люди, які цим можуть займатися?

Володимир Казаков: Є на місці представництва пам’яткоохоронних організацій, вони можуть виконувати цю роботу. Але іноземцям та нашим громадянам цікаво дивитися не тільки на пам’ятки. Їх цікавить реальне працююче підприємство та технологічний процес на ньому.

Тетяна Керманова: Ви підраховували скільки людей у вас було за останній рік?

Марія Головань: На Арселоре, возможно, есть своя статистика, к ним непосредственно приезжают гости. В целом, в городе на экскурсиях побывали больше 35 тис. человек. Из других городов приехало около 2 тис. 400 человек. По сравнению с 2016 годом эти показатели увеличились.

Кривой Рог может предложить очень интересные места для туризма. Отвалы высотой 45 метров с замечательной панорамой, мы там регулярно отмечаем Новый Год, действующие карьеры, где можно увидеть его глубину и поприсутствовать при взрыве. Также есть возможность спустится в вахтовке на карьер, посмотреть, как ведется добыча, как экскаватор грузит белАЗ, сделать фото на память.

Тетяна Керманова: Які кроки необхідно зробити, щоб промисловий туризм розвивався?

Володимир Казаков: Це швидко не робиться. Ми спілкуємось з європейськими колегами, що працюють у промисловому туризмі. Їм знадобилося на ломку стереотипів стосовно промисловості 15 років. Потрібен час, щоб ці підприємства почали сприймати як феномен, на який цікаво дивитися та спостерігати. Наша задача на сьогоднішній день – урізноманітнити пропозиції.

Стосовно дій влади. 8 вересня 2017 року був підписаний Меморандум між підприємствами та місцевою владою. До нього ми йшли два роки. Ми розуміємо, що всі підприємства – це приватна власність. І саме від власника залежить «пущать или не пущать» туристів. Підприємства в туризмі не зацікавлені, для них це копійки у порівнянні із прибутками від чорної металургії та залізної руди. Але як сказали австрійці про свій рудник Ерцберг – «нам це важливо, бо це статус». Це іміджева політика позиціонування себе як підприємства відкритого суспільству, відкритого людям.

Марія Головань: Меморандум подписали предприятия групи Метинвест и АрселорМиттал в процессе проведения Форума. Форум организовывало управление экономики, был приглашен консул Германии, поляки, которые занимаются промышленным туризмом в угольном регионе Польши. На следующий день после Форума была Ночь индустриальной культуры, и европейцы отметили, что мы на правильном пути и у нас все получается.