Прихильників «русского мира» в Одесі практично не лишилося, - радник очільника Одеської Нацполіції

Говоримо також про напади на активістів у Одесі, зокрема про “справу Стерненка”, а також дізнаємося, чому в Одеській поліції було створено спецгрупу для роботи в катакомбах.

 

Любомир Ференс: Ви як радник безпосередньо стикаєтеся з очільниками правоохоронної системи Одеси та Одещини. Оцініть безпекову ситуацію в Одесі та області за десятибальною шкалою.

Руслан Форостяк: Наш регіон трошки відрізняється від інших. Безпекова ситуація є незадовільною, але середньодержавний рівень ми демонструємо, зважаючи на те, що були взагалі вкінці списку. Демонструється доволі позитивна динаміка, ми вибираємося із тієї ями.

Любомир Ференс: Очільник Національної поліції України Сергій Князєв з вами не згоден. Дані за лютий цього року показують, що найбільш кримінальні міста України на контрольованій території: Дніпро, Харків, Запоріжжя, Одеса.

Руслан Форостяк: Він має на увазі не ситуацію чи ефективність роботи правоохоронних органів, а оцінку як виклик: де найбільш небезпечна кримінальна ситуація, де треба більше працювати. Але є позитивна динаміка, ми вийшли з тієї прірви, в якій були, та потихеньку вибираємося нагору.

Любомир Ференс: Ми другий день у Одесі. Я вже став свідком двох кримінальних правопорушень. Ми бачили, як у людини вкрали рюкзак на пляжі. Ввечері о 23.00 ми бачили, як на освітленій вулиці в центрі людині дали по голові, забрали сумку. Ми підійшли – була купа крові. Почекали – ніхто не звернув уваги, поліція також не приїхала.

Руслан Форостяк: Вулична злочинність – це досить популярний для курортних міст вид злочину, який дуже дошкуляє громадянам. Кинуті досить великі сили на протидію цих злочинів. Ви кажете, що екіпаж не приїхав. Можливо, він там і не повинен був бути, є така практика: піднімаються камери, запроваджена система “Безпечне місто”, включається так звана спіраль – і намагаються затримати злочинця за прикметами.

Але це дійсно є виклик, проблема і вона досить дошкуляє громадянам.

Михайло Кукін: При створенні нової поліції був захват і ейфорія, тепер, мені здається, в усій країні є протилежна тенденція, кажуть: “Цих нових поліцейських не готують, це селфі-хлопчики” й так далі.

Руслан Форостяк: Реформувати правоохоронні органи необхідно. Ви ж розумієте, що та стара міліція радянського зразка не відповідала сучасним реаліям та уявленням населення про правоохоронні органи. Населення вже давно надає запит до держави та правоохоронних органів на відповідні поліцейські послуги. Саме для цього була створена Нацполіція, новий закон.

Михайло Кукін: Я дедалі частіше чую про те, що нові патрульні поліцейські перетворюються на старих ДАІшників.

Руслан Форостяк: Тут також комплексне питання. Був наданий шалений кредит довіри, але люди, які є експертами в правоохоронній системі, розуміли, що з часом це мине та настануть суворі будні.

 

 

“Селфі-хлопчики” чи управління патрульної поліції  – це лише та вітрина, яку бачать громадяни. Проблема ще більш серйозна. Повністю був згорнутий і розгорнутий заново сектор кримінального розшуку, оперативної роботи, апарат слідчих.

Михайло Кукін: І воно справді краще працює?

Руслан Форостяк: Є шалені проблеми з матеріально-технічним забезпеченням, але є рух вперед. Він не такий динамічний, як нам хочеться, але потроху є.

Любомир Ференс: Якщо говорити про новини з Одеси, що стосуються кримінальних правопорушень, вони набувають загальнонаціонального розголосу. Тут згадаю і поножовщину за участю Сергія Стерненка, а на початку червня всі ЗМІ говорили про лідера місцевого осередку Автомайдану, члена Громадської ради при НАБУ Віталія Устименка. Тобто людей б’ють і ріжуть в Одесі.

Руслан Форостяк: Це ви питання ставите чи діагноз?

Любомир Ференс: Трактуйте, як хочете.

Руслан Форостяк: Я поясню одну річ. Крім різних стихійних процесів, є ще штучні процеси. Це опір тієї номенклатури чи тих, що є ностальгуюючими за минулими часами: від СРСР, закінчуючи часами Януковича чи Кучми. В нас є такий прошарок людей. І оті самі клани олігархів є ностальгуюючими і хочуть реанімувати ситуацію, яка була раніше.

Любомир Ференс: Мені важко зрозуміти зв’язок між цим і Віталієм Устименком і Сергій Стерненком.

Руслан Форостяк: Я пояснюю. Технологічно культивується недовіра населення,  є гібридний інформаційний простір, де поширюється різна негативна інформація, щоб у населення була недовіра до органів виконавчої влади, до правоохоронних структур, була зневіра: все погане, чорне, ріжуть голови, б’ють активістів.

Любомир Ференс: Але ж це був факт.

Руслан Форостяк: Так, була поножовщина. Що вас цікавить?

Любомир Ференс: Є кримінальне провадження?

Руслан Форостяк: Звичайно.

Любомир Ференс: Чому це відбувається в Одесі?

Руслан Форостяк: У правоохоронців є відповідь на це питання. Але як подається ця інформація і як акцентується увага суспільства на той чи інший вчинок – це вже питання не до правоохоронців…

Любомир Ференс: Але зараз ви в ефірі й можете дати чітку відповідь: чому це відбувається в Одесі?

Руслан Форостяк: Це відбувається повсюди: і в країнах демократичного Заходу й де хочеш.

Ви ж не питаєте, чи встановлені особи, що здійснювали правопорушення, ці злочини? Ви ж не це питаєте.

У нас є резонансний випадок напад на Світлану Подпалу – особи встановлені, злочин розкритий. Є два напади на Стерненка (і ще один не рахується як напад, бо там легкі тілесні). Особи встановлені, замовники зрозумілі, посереднику, який втік, оголошена підозра.

Любомир Ференс: Хто замовники?

Руслан Форостяк: Я не можу надавати таку інформацію.

Любомир Ференс: Причини?

Руслан Форостяк: Мотиви зрозумілі. Другий напад має стосунок до політичних розборок із колишніми побратимами.

Є також напад на активістку Радченко, її побили. Також встановлені особи, там серйозна ситуація, але постраждала знає – їй надали відомості, вона розуміє.

Якщо ж активісти використовують це для самопіару, дякуючи журналістам, що їх підтримують і ставлять питання: чому це відбувається саме в Одесі… А чому в Києві таке відбувається?

Любомир Ференс: Ми питаємо в Києві. Але представники Національної поліції не хочуть на це відповідати, не приходять до нас у студію. Ми питаємо. Питаємо і в Києві, і в Одесі.

Михайло Кукін: Щодо справи Стерненка, останнього нападу…

Руслан Форостяк: Зараз відкриті кримінальні провадження, я не можу коментувати.

Михайло Кукін: Є просування?

Руслан Форостяк: Звичайно.

Михайло Кукін: Тому що політичний галас продовжується. Позавчора був мітинг “Чей Стерненко?”, небайдужі громадяни вимагають притягти його до відповідальності

Руслан Форостяк: Стався прикрий випадок із Стерненком, це зрозуміло. Я би поки дав слідчим, Нацполіції час – хай доведуть до кінця слідчі дії, отримають результати експертизи, розберуться в хронології подій: хто на кого напав, хто кому завдав тілесних ушкоджень. Якщо є правопорушення, притягувати фігурантів до відповідальності.

Але ось що відбувається. Є один полюс в цій справі, де є прихильники Стерненка і його діяльності, які приходять з мітингами: “влада погана, поліція погана, наших активістів б’ють, чому таке відбувається в країні, в Одесі?”

Є інший полюс. Так само: “влада погана, поліція погана, ми зараз візьмемо цю жінку, в якої залишилось троє дітей, приведемо її сюди до Головіна, і хай він подивиться їй в очі, хай подивиться Степанов у її очі”.

Михайло Кукін: Ви маєте на увазі вдову вбитого Стерненком?

Руслан Форостяк: Так.

Це все політизується, в суспільстві є протиріччя.

Михайло Кукін: Там є конкретне звинувачення. Говорили, що Стерненко не раз просив про допомогу, йому її не надавали.

Руслан Форостяк: Це також є велика маніпуляція стосовно охорони. По-перше, якщо активісту надають охорону, він не може займатися громадською діяльністю. Він має сидіти вдома в бронежилеті, коли він кудись іде, то має письмово показати. Повірте, поліцейські б залюбки надали йому допомогу, щоб розуміти, де він ходить, з ким спілкується і чим займається. Вони б залюбки її дали, якби були на це законні підстави.

Михайло Кукін: На одному з одеських сайтів минулого тижня знайшов новину з посиленням на інтерв’ю вашого керівника – голови Нацполіції Одеської області. Чи правда, що в Одеській поліції є окремий підрозділ, який призначений для роботи в катакомбах?

Руслан Форостяк: Так. Спелеологи. На базі батальйону поліції спеціального призначення спеціально була створена група, яка екіпірована, пройшла відповідний інструктаж і навчання для роботи в катакомбах. На жаль, там є дуже багато роботи. Органам СБУ, правоохоронцям доводилося звертатися до різних спелеологів, експертів та фахівців, щоб вони були провідниками для виконання різних функцій у катакомбах.

Михайло Кукін: У цьому ж інтерв’ю згадувалися якісь сепаратисти, які там ховаються.

Руслан Форостяк: Дійсно, але не сепаратисти. Під час 2014 року було створено багато закладок у катакомбах, у тому числі різними маргінальними групами, які вже затримані, чи в розшуку. А ті, що встановлені, але знаходяться в розшуку, бо покинули територію України, дійсно створювали різні закладки: з агітаційною продукцією, навіть боєприпаси, вибухові речовини чи компоненти. Скажу так: групи, такі партизани збиралися. Це літні люди, на мій погляд, не все в порядку з психікою, які намагалися тут партизанити, коли при йдуть американці.

Михайло Кукін: Тобто ви згодні з цитатою вашого шефа Дмитра Головіна, який сказав, що прихильників “русского мира” в Одесі майже не лишилося?

Руслан Форостяк: Саме “русского мира” – практично не лишилося. Є протестний електорат – стихійний чи штучно створений. Він різний – від праворадикального до ліворадикального.

Але всі зрозуміли, до чого в Одесі може привести “русский мир”,  хоч поодинокі випадки і є.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.