facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що читати, щоб відчути «дух» Кривого Рогу?

Про найкращих письменників міста та літературне життя Кривого Рогу

Що читати, щоб відчути «дух» Кривого Рогу?
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

У студії – редактор незалежної медіа-платформи «Експерт КР» Ольга Гончар-Хвостова.

 

Тетяна Курманова: Яке воно – літературне життя Кривого Рогу, чим ви можете похвалитись?

Ольга Гончар-Хвостова: У цьому культурно-громадському центрі, де ми зараз перебуваємо, ШELTER+, якраз відбувався один із найцікавіших заходів за останні 10 років, як на мене. Це був поетичний марафон «Три покоління», в рамках якого було зібрано 30 поетів трьох поколінь, умовно поділених на наймолодших, середніх та старшого віку і кожен з них мав три хвилини на те, щоб представити свій доробок. Я тоді працювала на ТРК «Рудана», редактором та ведучою програми «Книжкова полиця». Ми це все зняли та зробили потім відео-версію. Ніхто не вірив, що це вдасться зробити цікаво і класно, але все вдалося, і я думаю, що це той захід, яким можна пишатись.

Тетяна Курманова: Це були поети та письменники з Кривого Рогу?

Ольга Гончар-Хвостова: Так це були поети, що живуть в Кривому Розі, але деякі із найяскравіших, на жаль, тоді не змогли взяти участь.

Наше місто надзвичайно талановите в усіх сенсах і в літературному також. В Кривому Розі випускається альманах “Саксагань”, в якому раз на квартал мають можливість надрукуватися автори. Також є дуже активна група, Тетяна Меліхова і Ірина Бугайова, що займаються виданням альманаху «Символ», це великий кольоровий журнал, в якому друкуються не лише поети та письменники, а й публіцисти, дослідники та фотографи.

Нещадовно вийшла збірка дуже відомого в Кривому Розі, на жаль вже покійного, талановитого поета Юрія Камінського.

Тетяна Курманова: Зараз в Україні дуже багато видається книжок ветеранів АТО, які повертаючись, переосмислюють свій досвід. Чи є в Кривому Розі представники ветеранів, що видали книги?

Ольга Гончар-Хвостова: В Кривому Розі ще не було видань, авторами яких є ветерани АТО, але вони приїздили до міста із презентаціями. Є в нас поетеса Лана Олександрова, яка не так давно випустила книжку, присвячену військовим діям і героїзму наших хлопців в АТО і стала призером одного із літературних конкурсів. Цю ж тему глибоко розкриває Інна Доленнік.

Анастасія Багаліка: Як у вас справи з книгарнями?

Ольга Гончар-Хвостова: Складно не лише з книгарнями, але й місцями, де можна проводити літературні заходи. Книгарень в нас не мало, але їх все одно недостатньо для тієї кількості людей, які живуть в місті. В нас є один великий супермаркет, є два магазини всеукраїнської мережі, є кілька книгарень міської мережі, але в ній переважають канцтовари, і є одна стара книгарня «Букініст», вона знаходиться в центрі міста на площі Визволення, там можна купити сучасну українську літературу – все завдяки активній позиції завідуючої.

Тетяна Курманова: Чому з місцями проведення заходів така ситуація?

Ольга Гончар-Хвостова: Справа в тому, що літературні заходи збирають досить мало людей і це не тільки в Кривому Розі така ситуація. І люди, що тримають заклади, розуміючи, що це не принесе прибутку, дуже часто не погоджуються на те, щоб там проводилися заходи. Останні два роки ми перебуваємо в ситуації, коли майже нічого не відбувається. Лише письменники приїзджають із презентаціями книжок.

Тетяна Курманова: Що ви можете порекомендувати почитати людині, щоб відчути дух Кривого Рогу?

Ольга Гончар-Хвостова: Це, серед інших, Ігор Рукавіцин, краєзнавець, Інна Доленнік, поетеса та поет Максим Кабір.

 

Поділитися

Може бути цікаво

Допомога цивільним заручникам і їхнім родинам — ГО «Егіда Запоріжжя»

Допомога цивільним заручникам і їхнім родинам — ГО «Егіда Запоріжжя»

«Окупантів ще немає, але ситуація дуже ускладнюється» — кореспондентка про Часів Яр

«Окупантів ще немає, але ситуація дуже ускладнюється» — кореспондентка про Часів Яр

«6 положень закону скопійовані з російського» — Майсая про грузинський закон про «іноагентів»

«6 положень закону скопійовані з російського» — Майсая про грузинський закон про «іноагентів»