Коли і як Україна отримає кредит від ЄС на 90 млрд євро: розповідає кореспондентка з Брюсселя

Про розширення ЄС та Україну

Світлана Біла: Євродепутати схвалили резолюцію про стратегічну оборону ЄС і партнерство у сфері безпеки, в якій Україну названо пріоритетним стратегічним партнером та запропоновано формалізувати співпрацю з нею у сфері безпеки й оборони.

Документ учора підтримали 440 депутатів, 119 виступили проти, 85 утрималися. Однак який практичний зміст мають заклики євродепутатів і їхня підтримка на тлі ухваленої резолюції?

Тетяна Літвінова: Більшість резолюцій мають виключно політичний характер: вони відображають загальний напрям. Якщо їх ухвалюють, це означає, що в Європейському парламенті існує більшість, яка підтримує розширення Європейського Союзу, зокрема вступ України до ЄС. Водночас зараз точиться багато різних дискусій щодо питання розширення.

Якщо говорити про цю резолюцію, є цікавий момент: у ній зазначено, що країни мають рухатися окремо. Тобто кожну державу повинні розглядати індивідуально, оцінюючи її здобутки та реформи, і вже на цій основі ухвалювати рішення щодо вступу. Наразі серед кандидатів — Україна, Молдова, Чорногорія та Албанія.

При цьому Чорногорія та Албанія рухаються значно швидше, ніж Україна. Власне, переговорний процес ніхто не блокує. Україна та Молдова рухалися разом: ті кластери, які відкривалися, і ті етапи, які проходили, обидві країни долали паралельно.

Але ми знаємо, що вже тривалий час Угорщина блокує офіційне відкриття переговорних кластерів саме для України. Молдова не ухвалювала політичного рішення рухатися окремо без України, тому зараз триває дискусія: чи так буде і надалі, чи, можливо, Молдова рухатиметься самостійно.

Під час перевірок перебігу реформ у Молдові надають позитивні, схвальні оцінки, що свідчить про можливість переходу країни до наступних етапів переговорного процесу.

Про відкриття нових переговорних кластерів

Тетяна Літвінова: Наступного тижня відбудеться засідання Ради Європейського Союзу з загальних питань, на якому обговорюватимуть відкриття наступних технічних переговорних кластерів як для України, так і для Молдови.

Запланований візит віцепрем’єр-міністра України з питань євроінтеграції Тараса Качки. За моїми джерелами серед високопоставлених дипломатів, має відбутися пресконференція разом із комісаркою ЄС з питань розширення Мартою Кос. За інформацією ЗМІ, саме там можуть оголосити про дозвіл відкрити наступні переговорні кластери для України.

Попри те, що офіційний процес блокує Угорщина, варто зазначити, що з’явилося певне нововведення. Оскільки офіційно Україна не може переходити до наступних етапів переговорного процесу, нині проводяться так звані технічні переговори.

Я спілкувалася як із представниками департаменту при Європейській комісії, який відповідає за розширення, так і з іншими посадовцями та дипломатами. Вони пояснюють, що, по суті, ці технічні переговори майже нічим не відрізняються від офіційних.

Головне для України — продовжувати реформи й отримувати схвальні оцінки. Під час останніх скринінгів відзначалося, що Україна рухається правильним шляхом. Це потрібно для того, щоб держава була повністю готовою, коли зміниться позиція Угорщини або буде знайдено рішення, як обійти її блокування. У такому разі Україна зможе швидко закрити відповідні переговорні кластери.

Що таке кластери

Тетяна Літвінова: Переговорні кластери — це шість великих груп, які охоплюють законодавство та реформи, необхідні для України, щоб узгодити свою систему із законодавством ЄС. Це потрібно для системної інтеграції в різних сферах. Йдеться не лише про фундаментальні реформи, а й про економіку, сільське господарство та багато інших напрямів.

Усього таких кластерів шість. Окрім них, є також так звані «чаптери» — це окремі блоки законів і реформ, які також необхідно ухвалити для вступу. За ними країна має отримувати позитивні оцінки та рекомендації, щоб переговорний процес просувався далі. Це важливо як для самої України, так і для того, щоб інші держави погодилися прийняти її до європейської спільноти.

Про вербування Росією іноземців

Світлана Біла: Також відомо про голосування Європарламентом за резолюцію щодо торгівлі людьми й порушення прав людини, пов’язаних з вербуванням. Тобто іноземців, який вербує РФ для агресивної війни в Україні. Про що тут йдеться?

Тетяна Літвінова: У резолюції визнається, що Росія розгорнула цілі мережі з вербування іноземців, зокрема в африканських країнах, а також у державах Центральної Азії. Окремо згадується і Куба, тобто регіон Латинської Америки.

У документі зазначається, що звіти окремих країн і журналістські розслідування свідчать: Росія вербує іноземців, використовуючи обманні схеми. Людям не завжди прямо пропонують підписати контракт і воювати на боці Росії. Натомість їх запрошують нібито на навчання або роботу, пропонуючи різні можливості. Такі мережі активно працюють через соціальні мережі, орієнтуючись на вразливі та малозабезпечені групи населення.

Коли ці люди вже прибувають до Росії, у них можуть забирати документи та примушувати виконувати найважчу роботу. Вербують також жінок, яких залучають до праці на підприємствах російського оборонно-промислового комплексу.
Звісно, це не нова історія. Уже відомі випадки, коли затримані іноземці розповідали, яким чином вони потрапили до армії РФ. Однак у резолюції Європарламенту прямо зазначається, що такі дії можуть кваліфікуватися як торгівля людьми та потенційний воєнний злочин.

Такі формулювання важливі, адже вони дають підстави передавати інформацію до відповідних міжнародних органів і вимагати розслідування. Це може стати частиною правової кваліфікації злочинів і в майбутньому — підставою для притягнення винних до відповідальності. Йдеться ще про одну сторону злочинної війни Росія проти України.

Про кредит для України

Світлана Біла: А як щодо того, яким чином Європейський Союз продовжує шукати шляхи для надання Україні кредиту обсягом 90 мільярдів євро?

Тетяна Літвінова: Це наразі теж дуже гаряча тема. Поряд із питанням розширення обговорюють, як змусити Угорщину не блокувати надання кредиту для України. Ідуть різні дискусії: як вплинути на Угорщину або як просуватися далі, якщо до блокування можуть приєднатися й інші країни, наприклад Словаччина.

Раніше обіцяли, що перший транш надійде у квітні. Якщо цього не станеться, в бюджеті України виникне дефіцит — не буде чим виплачувати зарплати та фінансувати армію. Адже кредит передбачає і бюджетну, і військову підтримку України. Проблема в тому, що процес дуже затягується.

Проте на цьому тижні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що кредит буде наданий. Крім того, окремий брифінг провів єврокомісар з питань економіки, який підтвердив, що гроші надійдуть тим чи іншим шляхом.

Шукають альтернативні методи надання грошей Україні, якщо цей кредит не буде реалізований. Конкретно обговорюють, як обійти вето Угорщини. Серед варіантів згадується застосування статті 7, яка дозволяє позбавити країну-члена права голосу у разі порушення принципів ЄС. Експерти зазначають, що позиція Угорщини шкодить не лише Україні, а і Європі загалом.

Водночас дипломати побоюються, що для застосування цієї статті потрібно отримати одностайну підтримку всіх інших країн-членів, і не впевнені, що її вдасться забезпечити. Також досліджують юридичні варіанти, адже кредит надано рішенням 24 країн. Ті держави, які не хотіли брали участі у фінансуванні — Словаччина, Угорщина та Чехія — не надають свої кошти на цей кредит для України.

Політичне рішення вже ухвалено, але для надходження грошей потрібно було затвердити ще три технічні документи. Для них також вимагалося одноголосне рішення. Два з цих документів уже ухвалено та остаточно підписано в Європарламенті 24 лютого — на річницю повномасштабного вторгнення.

Третій документ, зміни до бюджету ЄС, заблокувала Угорщина, тому процес наразі затримується.

Обговорюють також можливість застосування посиленої співпраці, тобто як діяти, якщо Угорщина або інші країни виступають проти, але щоб решта держав могла об’єднатися та рухатися вперед. Це викликало широку дискусію в ЄС щодо можливості змінити правила одностайності та право вето, особливо в критичних питаннях безпеки та оборони.

Я спілкувалася з дипломатами, які зазначають, що, можливо, є час і необхідність для проведення таких реформ, але їхнє втілення потребує років переговорів і дискусій. Це багатовекторна політика, але, на жаль, ні в України, ні у ЄС немає можливості чекати роками. Саме тому доводиться шукати складні, нестандартні підходи, домовлятися з Угорщиною, щоб прискорити процес. Водночас питання реформування процедур ухвалення рішень у ЄС також активно обговорюється.

Довідково

Європейський парламент у середу, 11 березня, ухвалив резолюцію щодо розширення Європейського Союзу. У ній, зокрема, закликає уряд Угорщини зупинити блокування переговорів про вступ України до ЄС.

У резолюції депутати наголошують, що Україна демонструє «відданість європейському шляху незважаючи на вгресивну війну Росії». Йдеться, що розширення Євросоюзу є  відповіддю на геополітичні виклики та інвестицією у безпеку і стабільність Європи.

Нагадаємо, що Угорщина блокує відкриття першого переговорного кластера у процесі вступу України до ЄС, пов’язуючи це з претензіями щодо прав угорської меншини в Україні. Водночас тривають технічні переговори — підготовчий етап, під час якого експерти ЄС і країни-кандидата аналізують законодавство та готовність до відкриття переговорних розділів.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії