Соціальне підприємництво: як полотняні мокасини зробили автора ідеї культовим філантропом світу

Що таке соціальне підприємництво?

Воно складається із двох частин: соціальне і підприємництво. Щоб ви могли не спекулювати, а заявляти про себе як про соціального підприємця, ви повинні спочатку визначити соціальну проблему, яку ви хочете подолати.

TOMS – приклад соціального підприємця Блейка Майкоскі

Мій улюблений приклад соціального підприємця Блейка Майкоскі, автора книжки Start Something That Matters (в російському перекладі «Оставь свой след»).

Це надзвичайно цікавий хлопчина, який почав займатися соціальним підприємництвом у дуже молодому віці, дуже швидко досяг неймовірних успіхів.

Коли Блейк подорожував Аргентиною як турист, зрозумів, що в Аргентині є проблема: дуже багато дітей не ходять в школу, бо настільки з бідних сімей, що в них нема взуття, влітку можна ходити босоніж, але є і подряпини, різні хвороби, тому діти пропускають школу. Він зрозумів, що просто збирати взуття було б обтяжливо, бо треба його сортувати, довозити, збирати гроші – це інколи теж не дуже виходить. І його геніальність полягала в тому, що він почав вирішувати проблему бізнес-способом.

Він започаткував прибутковий бізнес: почав виробляти парусинові тапки – альпаргати, які сьогодні під брендом TOMS завоювали ринок США, Канади. Його бренд дуже простий: ви купуєте в мене одну пару і я гарантовано передаю одну пару нового взуття дитині, яка його потребує. Отже, він почав із проблеми, що є діти, які потребують його взуття, і він почав заохочувати інших ставати благодійниками.

Як в Україні займатися соціальним підприємництвом?

У нас постійно тиснуть на мізки: «от ви створите закон, який би надав пільги соціальним підприємцям, тоді вони і з’являться». Ні, не з’являться. А навіть, якби з’явилися, якщо суспільство не буде розуміти, чому купувати продукцію соціального підприємця, ви ніколи не почнете заробляти. Щоб підключилося населення, з ним треба працювати і пояснювати, аби вони купували ваш соціальний товар.

Приклади в Україні

Одним із моїх улюблених прикладів в Україні є ГО «Оселя», яка працює із наркозалежними, алкоголезалежними. Вони дають оселю безхатченкам. Це міні-гуртожиток, в якому безхатченки живуть, працюють, отримують навички. І також «Оселя» має благодійну крамницю. Їхній плюс в тому, що вони працюють в багатьох напрямках: журнал, сільськогосподарське виробництво, оселя, виробництво із перетяжки м’яких меблів, крамниця.

Чи треба вчитися окремим навичкам соціального підприємництва?

Ні, тут більше переважає почуття свого громадянського обов’язку. Але не кожен має хист до підприємництва. Блейк перед тим, як стати успішним соціальним підприємцем, започаткував низку бізнесів, які не пішли. Тому поєднання громадянського обов’язку, розуміння ніші, в якій ти можеш себе проявити, розуміння того, чому саме ця соціальна проблема сьогодні є актуальною для вашої країни, регіону та місті і наполегливе прагнення її подолати. Це основні критерії успіху, які при наполегливості та сфокусованості призведуть до результату.