В які галузі вкладають гроші іноземці на Дніпропетровщині?

Говоримо про інвестиційно-привабливі галузі в регіоні, про можливості для іноземного та українського бізнесу з радником голови Дніпропетровської ОДА Віталієм Литвином

Ведучi

Анастасія Багаліка,

Тетяна Курманова

Гостi

Віталій Литвин

В які галузі вкладають гроші іноземці на Дніпропетровщині?
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_u_tvoemu_misti_17-11-03_lytvyn.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_u_tvoemu_misti_17-11-03_lytvyn.mp3
В які галузі вкладають гроші іноземці на Дніпропетровщині?
0:00
/
0:00

“Громадське радіо” починає виїзний ефір у Дніпрі з розмови з Віталієм Литвином, радником голови Дніпропетровської ОДА. Говоримо про інвестпривабливість Дніпропетровщини та економічне співробітництво з іншими країнами.

Анастасія Багаліка: Розкажіть, кому і чому цікава Дніпропетровщина?

Тетяна Курманова: Ми знаємо, що Дніпропетровщина в Україні нібито лідер з іноземних інвестицій, цікаво чи це справді так, і як ви змогли цього досягнути?

Віталій Литвин: Так, це справді так. В принципі, можна розмову на цю тему розділити на дві частини. Я володію статистичними показниками. Дніпропетровщина, скажімо, якщо порівнювати середній обсяг інвестицій на одного жителя регіону, то ця сума складає майже 1200 доларів, коли середній показник по Україні 900 доларів. Але звичайно, що не все так добре. З 2014 року інвестор практично припинив інвестування, як в Україну, так і в Дніпропетровську область. Зокрема, мали ситуацію, коли фактично інвестор свої інвестиції не виводив, на щастя. Були окремі випадки, коли капітал переміщувався в інші регіони України, не залишав територію країни, але приросту інвестицій не було. На позитивну динаміку з прямими іноземними інвестиціями ми практично виходимо в 2016-2017 році. За 6 місяців цього року є майже 15 мільйонів доларів інвестицій іноземних в акціонерний капітал, що є невеликою цифрою, насправді. Ми прагнемо до показників сотні мільйонів доларів щороку, для цього розробляємо відповідні проекти.

Що робимо ми, які проекти будуть реалізовані найближчим часом? Перше, наша команда Валентина Резніченка в Дніпропетровській області, створили інвестиційний центр, який би міг стати реальним інструментом для інвестора. Тобто вирішення всіх бюрократичних, документальних питань для інвестора, який може бути ще не знайомий з окремими процедурами. По-друге, ми зробили ставку на розвиток індустріальних парків. Нами завершена робота з оформлення індустріального парку в Павлограді, це 250 га території, на якій діє спеціальний режим інвестування, передбачений законодавством. Ця територія може бути збільшена до 1000 га. На сьогодні інвестиційним центром, створеним ОДА, укладено три договори з компаніями з австрійськими інвестиціями на загальну суму майже 130 мільйонів євро. Це підприємства з виробництва біоетанолу, синтезу газу, а також електростанція, яка працює на побутових відходах. Робота вже йде, це не просто домовленості на папері, вже на завершальному етапі розробка техніко-економічного обґрунтування проектів, готується територія в індустріальному парку, підводяться комунікації. Це вже, скажімо так, те, що в роботі.

Маємо на початковому етапі ще два договори з компаніями Великої Британії та Польщі. Це проекти в сфері альтернативної енергетики, також очікуємо на перехід в практичну площину найближчим часом. Чому складно працювати з іноземним інвестором, навіть коли ми довели, що не зважаючи на тягар війни, Україна все ж таки повільно, але економічно стабілізується і зростає? Саме у війні причина дуже часто. Скажімо, є країни, які для нас є потенційними інвесторами, але вони не інвестують в країни, де відбувається конфлікт. І це не має значення, чи це знаходиться на Сході України, чи це буде Львівська область. Частину інвесторів ми втратили тимчасово.

Анастасія Багаліка: А що це за країни такі?

Віталій Литвин: Це, наприклад, Швеція, Швейцарія. Хоча в цьому році ми отримали позитивний сигнал зі Швеції, що компанія IKEA розглядає можливість знову входження в Україну, але це поки що лише розмови. Ми в Дніпропетровській області виходили і на компанію IKEA і на шведське керівництво, і продублювали свої сигнали, але поки що не маємо відповіді щодо нашої області. Але якщо ця компанія відкриє свій супермаркет або виробничі потужності в будь-якій області, це буде успіх для всіх, я вважаю, тому тут не має бути конкуренції між регіонами.

Анастасія Багаліка: Скажіть, які галузі є найпривабливішими для інвесторів?

Віталій Литвин: Сьогодні для інвестора на Дніпропетровщині найбільш привабливими є галузь альтернативної енергетики, і один з проектів, який сьогодні завершує один з інвесторів – це канадська компанія, яка вклала 15 мільйонів євро у будівництво сонячної електростанції у місті Нікополь, відкриття електростанції заплановано на 17 листопада цього року. В них є плани щодо подальшого будівництва сонячних електростанцій. Дуже цікавим залишається сектор аграрний, тому що аграрна продукція займає досить велику долю в загальнонаціональному експорті, і експорті нашої області, але ця продукція є продукцією без доданої вартості, не перероблена продукція. Інвестування у переробку і вже продаж на європейський ринок з доданою вартістю – привабливо для потенційного інвестора.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, «мертвий ринок» землі також впливає на інвестиції?

Віталій Литвин: Безумовно, ми можемо говорити, що впливає, і це можуть бути питання, які ми локально можемо вирішувати, як команда (місцевий орган виконавчої влади у взаємодії з іншими органами). Тут ми намагаємося подати сигнали про те, що ми відкриті, готові надавати сприяння інвестору, брати на себе зобов’язання. Але такі питання, скажімо, в інвестиціях як судова система – вона має значення для інвестора. Якщо ти не застрахований від якихось неочікуваних і необґрунтованих судових рішень, або не можеш розпоряджатися землею, яку обрав під будівництво того чи іншого об’єкта. Ми звідси, на жаль, на це питання не впливаємо. Але те, що можемо зробити – готові робити. Те ж саме стосується експорту. Одна справа, коли десь на місцях є прояви корупції, чи то митниця, ветеринарна служба тощо, тут мають працювати, звичайно, правоохоронні органи, виконавча влада, для того, щоб присікти подібні прояви.  Але таке питання як валютний контроль сьогодні викликає дуже багато запитань. Чому я маю повертати валюту, яку заробив, експортуючи вироблений товар? Є конкретні строки – 180 днів на повернення певної частини валютної виручки, це дуже часто не дозволяє компаніям продати товар на полиці іноземного супермаркету. Тому що є ланцюжок, покроковий, який компанія має пройти, часом вона не встигає реалізуватися, а валюту вже має продати.  

Тобто таких питань дуже багато. Але в експорті у нас трохи позитивна ситуація, маємо відчутне зростання. Скажімо, якщо 2016 рік у порівнянні з 2015 мали падіння експорту в області на 10%, то вже півроку 2017 року у порівнянні з 2016 маємо зростання майже на 22%.

Тетяна Курманова: Яких галузей стосується?

Віталій Литвин: Це стосується багатьох галузей, але, в першу чергу, це також стосується збільшення розмірів експорту на ринок європейського союзу. Скоро вже два роки, як вступила в силу зона вільної торгівлі з ЄС, і якщо минулого року доля експорту в ЄС вкладала 28% із загального експорту регіону, то цього року – 34%. Але проблема, залишається, як я сказав, це експорт товарів з низькою доданою вартістю. Це поле, де можна інвестувати і іноземному, і внутрішньому інвестору.

До речі, про внутрішнього інвестора треба теж не забувати. Цьому питанню ми приділили досить значну увагу. Сьогодні завдяки внутрішнім інвестиціям, це десятки мільйонів гривень, сотні мільйонів, вдалося реалізувати дуже цікаві проекти в сфері енергозбереження та альтернативної енергетики. Зокрема, на території міста та області побудовані котельні на альтернативному пальному, які дозволили врегулювати ситуацію в деяких містах навіть, таких як Нікополь, Покров, також на важливих об’єктах охорони здоров’я, соціального захисту.

Також маємо цікаві маленькі історії успіху. Наприклад, у Васильківському районі був реалізований проект з будівництва гідроелектростанції, це внутрішня інвестиція, 6 мільйонів гривень. Це важливий проект, оскільки він значно посилив енергетичну стабільність на окремій території області. Зараз в нас в каталозі інвестиційного центру майже 20 цікавих проектів з альтернативної енергетики, енергозбереження, сільського господарства, виробництва двигунів і багато іншого.  

Тетяна Курманова: Незабаром у Дніпрі відбудеться міжнародний економічний форум. Чого ви від нього чекаєте і чи багато учасників очікується?

Віталій Литвин: Очікуємо більше 1000 гостей, це й учасники з 10 країн світу, представники дипломатичного конкурсу, цікаві спікери. Це буде дводенний форум. В рамках першого дня обговоримо те, яким чином в Дніпропетровській області реалізовуються ключові для країни реформи, як виконується бюджет, як ми бачимо стратегічний розвиток Дніпропетровської області. Також питання інвестицій буде одним з ключовим. Матимемо безпосередньо інвесторів, яких хочемо почути, що скажімо, може бути перепонами для них сьогодні. Другий день буде більш практичний. Матимемо одночасно на кількох локаціях кілька цікавих заходів для інвесторів, експортерів, муніципалітетів, інструменти для малого та середнього бізнесу. Тому запрошуємо всіх охочих, це слушна нагода отримати багато цікавої інформації, встановити контакти між бізнесменами. Це неодноразовий захід. Ми не хочемо просто навести шум. Це буде постійно діючий майданчик, працюватиме сайт і виконавчий комітет форуму. Протягом року ми плануємо супроводжувати проекти, які будуть представлені на цьому форумі, допомагати їх реалізації. А на наступного форумі підводити вже підсумки року роботи.  

Читайте також: Інвестиційна привабливість Дніпра: як допоможе індустріальний парк в центрі міста?