Вишів у Маріуполі більшає, абітурієнтів меншає

Раніше 70-75% випускників маріупольських шкіл вступали до трьох місцевих вузів, а зараз лише 30-35%. Завоювати довіру абітурієнтів складно, перспектива незрозуміла, кажуть представники вузів Маріуполя

Ведучі

Ірина Славінська,

Андрій Куликов

Гостi

Костянтин Балабанов

Вишів у Маріуполі більшає, абітурієнтів меншає
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_u_tvoemu_misti_17-03-09_balabanov_nikiforenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_u_tvoemu_misti_17-03-09_balabanov_nikiforenko.mp3
Вишів у Маріуполі більшає, абітурієнтів меншає
0:00
/
0:00

У виїзній студії Громадського радіо у Маріуполі ректор Маріупольського державного університету Костянтин Балабанов, завідуюча кафедри соціології Донецького державного університету управління Наталія Нікіфоренко та декан факультету права і соціального управління Донецького державного університету управління Денис Тарасенко.

Андрій Куликов: Одне найбільше досягнення і одна проблема, які зараз є у ваших у вишах?

Костянтин Балабанов: Я думаю, что самым важным достижением есть то, что создан современный, классический университет, единственный в Донецкой области, который стал важным центром подготовки специалистов в нашем регионе, а также одним из ведущих центров сотрудничества Украины с зарубежными странами в области образования, науки и культуры.

Андрій Куликов: А як війна вплинула на вашу роботу?

Костянтин Балабанов: Это очень сложный вопрос, конечно, она отражается по всем направлениям. У нас около 80% сотрудников преподавателей — это женщины, 76% студентов — девушки. Это женщины, которые отличаются мудростью, опытом, энергией, трудолюбием. Они очень переживают за все это дело, эта ситуация психологически очень отражается. Я сказал, что мы будем работать. И наш университет работает системно, профессионально, мы сохранили практически весь коллектив.

Андрій Куликов: А яке головне досягнення і проблема у Донецького державного університету управління?

Наталія Нікіфоренко: Мабуть, коректно вже говорити про досягнення після переміщення. Ми вважаємо, що це збереження нашого вузу в освітньому просторі України. Бо переїзд був дуже складним: і на рівні прийняття державних рішень, і на рівні особистих рішень — від викладачів до студентів, їхніх батьків. На сьогодні навчальний процес більш-менш відновлений у тому форматі, який має бути.

Проблема пов’язана з тим, що завоювати довіру абітурієнтів у таких умовах дуже важко, а там це важче вдвічі. Бо перспектива розвитку ситуації багатьом незрозуміла. Нерозв’язана проблема також з приміщеннями. Ми дуже вдячні Маріупольському державному університету, який надає нашим студентам місця у гуртожитку.

Андрій Куликов: Я думав, що ви більше конкуренти, ніж допомагаєте один одному?

Костянтин Балабанов: В образовании есть свое очень толерантное и уважительное отношение. Мы помогаем и Донецкому медицинскому университету — и аудиториями, и общежитиями. Руководство города приняло решение, сейчас будет шесть вузов, а было четыре. Я думаю, что будет взаимопонимание.

Да, конкуренция будет стимулировать работать в этих условиях. Если раньше 70-75% выпускников мариупольских школ поступали в три вуза, которые здесь были, то сейчас только 30-35%. Есть отток, к сожалению, есть эта проблема.

Андрій Куликов: Наскільки мені відомо, Маріупольський державний університет чи не єдиний виш в Україні, де навчають новогрецької мови?

Костянтин Балабанов: Наш университет единственный в Европе, кроме Греции и Кипра, где есть факультет греческой филологии. Наши студенты изучают восемь европейских языков. На Юго-Востоке мы являемся базовым вузом по изучению итальянского. У нас работают одиннадцать найчно-культурных образовательных центров, открываем двенадцатый.

Андрій Куликов: Як вам на вашому факультеті вдається поєднувати право і соціальне управління?

Денис Тарасенко: В первую очередь, юристы — социально направлены. Они должны помогать обществу защищать свои права, рассказывать гражданам об их обязанностях, чтобы страна двигалась вперед. И на сегодня эта позиция у нас очень активная — такой симбиоз двух специальностей. Все программы работают на объединение социальной и юридической направленности.

Чтобы мы сегодня понимали, куда надо двигаться, нужны качественные исследования. И здесь социологи являются платформой изучения будущего, а юристы готовят для этого законодательную базу.

Ірина Славінська: В умовах війни не так легко займатися право і соціальними аспектами? Як ви зі студентами даєте раду сучасним викликам?

Денис Тарасенко: Мы привлекаем различные общественные организации — сегодня их довольно много в Мариуполе — и международных, и правозащитных. На встречах со студентами они дают информацию сегодняшнего дня, какие методы применить, какие правовые акты, законы должны быть. Наши студенты сегодня получают довольно много практического опыта.

Ірина Славінська: Якщо говорити про прикладну частину роботи, коли ви працюєте зі студентами і займаєтесь соціологією — вона ж теж пов’язана з війною і маніпуляцією. Як ви з цим даєте собі раду?

Наталія Нікіфоренко: Зараз медіаграмотність актуальний напрям роботи не лише для переміщених вузів. Що стосується критичного мислення — це має бути фокусом в освітньому процесі. Якщо ти хочеш розібратися у тому, що відбувається, треба культивувати у собі установку на критичне сприйняття реальності.