Як вирішити проблему нелегального видобутку бурштину на Житомирщині? Думка очільника ОДА Ігоря Гундича

Про найактуальніші проблеми, які хвилюють мешканців Житомирської області, поспілкувалися з очільником Житомирської ОДА Ігорем Гундичем

Ведучі

Сергій Стуканов,

Любомир Ференс

Гостi

Ігор Гундич

Як вирішити проблему нелегального видобутку бурштину на Житомирщині? Думка очільника ОДА Ігоря Гундича
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr_u_tvoemu_misti_18-06-22_gundych.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr_u_tvoemu_misti_18-06-22_gundych.mp3
Як вирішити проблему нелегального видобутку бурштину на Житомирщині? Думка очільника ОДА Ігоря Гундича
0:00
/
0:00

Говоримо про нелегальний видобуток бурштину в області та інші важливі питання, які стосуються життя на Житомирщині, а також дізнаємося, що приваблює Ігоря Гундича в посаді очільника Житомирської ОДА.

 

Любомир Ференс: Якщо говорити про проблеми області, з чим ви стикаєтесь на місцях?

Ігор Гундич: Якщо говорити про проблемні питання, одне з них стосується нелегального видобутку бурштину на території області, є ряд питань, які стосуються поводження із твердими побутовими відходами. Є інші проблеми, які є повсякденними, – це звернення мешканців області. Зрозуміло, що в кожного є свої проблемні питання, тому з ними доводиться стикатися кожного дня, допомагати та вирішувати їх.

Сергій Стуканов: Рік тому в травні 2017 року ви на одній із прес-конференцій оголошували про створення комунального підприємства «Надра Житомирщини». Воно мало б легалізувати процес видобутку бурштину, інших корисних копалин. Минув рік, наприкінці травня було зазначено, що комунальне підприємство не запрацювало. Зрештою – нелегальний видобуток не припинено. Чому так сталося?

Ігор Гундич: Якщо говорити про нелегальний видобуток, тут дійсно є проблема. Це непростий процес, який не завжди можливо зупинити методами фізичного втручання. На сьогодні ми мінімізували процес, але він все рівно є.

Так, на сесії ми створили комунальне підприємство «Надра Житомирщини». Мета створення цього підприємства – не тільки легалізація бурштину. Це комунальне підприємство, що може займатися будь-яким видом діяльності щодо видобування корисних копалин.

Якщо говорити про бурштин, на сьогодні недостатньо законодавчої бази. У ВР лежить закон, який проголосований у першому читанні, але ніяк не доходять руки до другого читання. В даному випадку потрібно, щоб депутати ВР зрозуміли, що це на сьогодні є проблемою, проголосували закон, який дасть можливість завести в легальне русло процес, який на сьогодні відбувається в нелегальному.

Любомир Ференс: Ви сказали, що проблему з бурштином нереально вирішити у фізичний спосіб, а як її вирішити?

Ігор Гундич: Я мав на увазі фізичний спосіб, що сьогодні, наприклад, стоїть Національна гвардія, поліція на півночі області.

Любомир Ференс: Але бурштин миють?

Ігор Гундич: Повірте мені, я не якийсь маразматик, я реаліст і чітко розумію, що сьогодні процеси відбуваються. Відбуваються вони таким чином, що це сьогодні важко довести, але дійсно процес відбувається.

Сергій Стуканов: А чому важко довести? Навіть були відеозаписи журналістів. Денис Казанський на початку року приїжджав, проходив через блокпости Національної гвардії, МВС, фіксував, яким чином відбувається прохід людей. Мені здається, довести можливо.

Ігор Гундич: Думаю, в першу чергу це питання повинно бути не тільки до мене, а й до правоохоронних органів у цілому. На сьогодні система побудована таким чином, що Національна гвардія мені не підпорядкована. На сьогодні я координую роботу поліції, прокуратури, СБУ, але вони не підпорядковані напряму голові облдержадміністрації. Дасть Бог, пройде реформа децентралізації, і коли будуть префектури, в законі передбачено: не знаю, як стосовно Служби безпеки, але призначення прокурора і поліції будуть фактично залежати від позиції префекта, він буде їхнім безпосереднім керівником. Тоді ці питання буде простіше вирішувати.

Але якщо говорити в загальному, я вважаю, в першу чергу потрібно прийняти закон. Ми самі спонукаємо людей здійснювати незаконні кроки. Щоб вони були в законному руслі, потрібно прийняти закон.

Любомир Ференс: Вугілля в Україні видобували в законний спосіб кілька років тому? Існує закон про видобуток вугілля в Україні?

Ігор Гундич: Не існує такого закону.

Любомир Ференс: А як тоді видобувають вугілля, на базі чого?

Ігор Гундич: Я не можу зараз сказати, чи є закон про видобуток вугілля.

Любомир Ференс: Є закон.

Ігор Гундич: Значить має бути закон про видобуток бурштину.

Любомир Ференс: Для видобутку бурштину потрібен окремий закон?

Ігор Гундич: Звичайно.

Любомир Ференс: Якщо видобувають вугілля, то видобувають його на основі якоїсь законодавчої бази. Але це не убезпечило від так званих нелегальних копанок.  Вас як очільника Житомирської ОДА врятує  закон про видобуток бурштину?

Ігор Гундич: Є старателі, які сьогодні йдуть на те, щоб порушувати закон. Для цього потрібно їх спрямувати в законодавче русло.

Любомир Ференс: Та ж сама ситуація була з вугіллям.

Сергій Стуканов: Якщо немає бажання на рівні області припинити нелегальний видобуток вугілля, так само поширюються копанки. Сам закон дає інструмент, але потрібно…

Ігор Гундич: Але цей інструмент на сьогодні потрібен. Він даватиме можливість все це спрямувати в законне русло. Тоді в людей буде вибір, а у мене буде чітке право пояснити їм: якщо ви хочете працювати законно, ось вам інструмент, яким чином це робити законно, якщо ж ви хочете працювати незаконно, цього не буде.

Повірте мені, якщо навіть зараз ми поїдемо в Олевський чи в Овруцький район, ви там не побачите людей, які видобувають бурштин. Вони виходять вночі чи в певні дні, їх там немає масово. На сьогодні немає масовості.  Є старателі, які виходять по два-три дні, й втікають з тієї території.  Тому на сьогодні дуже важко їх спіймати. Але так, поліція проводить роботу, вилучають помпи, йдуть до суду.

Сергій Стуканов: Ви сказали, вдалося мінімізувати нелегальний видобуток. Якщо говорити про обсяги, в скільки разів вдалося зменшити обсяги нелегального видобутку?

Ігор Гундич: Буквально рік назад у нас було велике протистояння в Олевському районі. На той момент доповідали, що виходило по 300-500 і по тисячі людей, щоб здійснювати незаконний видобуток бурштину. На сьогодні таких кричущих фактів немає. Якщо раніше працювало сотні помп, на сьогодні це поодинокі випадки. Я вважаю, в даному напрямку ми працюємо і працюємо ефективно.

Сергій Стуканов: Десять днів тому під Житомирською ОДА виступали активісти, вимагали зупинити будівництво хутряних ферм. Вони стверджували, що це не лише недобре щодо тварин, але завдасть шкоди екології. Чи ви припините будівництво хутряних ферм?

Ігор Гундич: Я поважаю думку будь-яких громадських активістів, бо я сам виходець із громадського середовища. Якщо сьогодні закон забороняє здійснювати таку діяльність в Україні, я як представник президента в області маю чітко відстоювати позиції, що такого будівництва не повинно бути. Якщо на сьогодні законодавча база цього не заперечує, відмовити підприємствам, які сьогодні заводять інвестиції, я не маю права. Дуже складно говорити, що ми відкриті до інвесторів, а зі іншого боку сказати: ні, я забороняю будувати хутряні фабрики або ферми.

Любомир Ференс: Вони впливають на екологічний стан області?

Ігор Гундич: Яким чином?

Я можу сказати одне. В нас є хутряне господарство в селі Сінгури Житомирського району. Там були неодноразові скарги, мої представники виїжджали на територію фабрики. Відверто скажу: вони були задоволені, тому що на підприємстві порядок, працюють люди.

Сергій Стуканов: Зацитую активістів: щороку при вирощуванні десяти тисяч голів залишатиметься близько 800 тисяч кілограмів відходів, які не будуть утилізуватися, а будуть зливатися в річки та в землю, крім того, що це звіряче вбивство тварин.

Ігор Гундич: Питання в тому, що сьогодні мені важко говорити про те, що буде забруднюватися екологія. Я знаю, що в підприємства, яке сьогодні працює, є договори з заводами, що переробляють ці відходи, є чітка кількість голів, які вони утилізують.

Любомир Ференс: А де вони утилізуються?

Ігор Гундич: Я знаю, що на сьогодні такий завод є у Вінницькій області. У підприємства в Сінгурах чіткий договір, воно працює з підприємством у Вінницькій області й вони туди возять ці тушки на утилізацію. Якщо хтось думає про те, що ці тушки закопуються в землю або хороняться в інший незаконний спосіб,  я думаю, ці люди помиляються. Цим, як правило, займається закордонний інвестор. А закордонні інвестори дуже дисципліновані й навчені чітко виконувати закон і законодавчу базу, яка діє на території України. Це я можу сказати про тих інвесторів, про яких ми зараз говоримо: фабрика в Сінгурах і можливе будівництво в Коростишівському районі хутряного підприємства.

Сергій Стуканов: Коли на території області постане сміттєпереробний завод для утилізації сміття? Ми знаємо, що це загальноукраїнська проблема, але цікавить ситуація у вашому регіоні.

Ігор Гундич: Щоб побудувати потужний завод, потрібно мати достатню кількість сміття, щоб його переробляти. Одним із ініціаторів має виступати велике місто, на сьогодні це Житомир, який має підписані меморандуми стосовно будівництва переробного заводу. На сьогодні місто прийняло програму, яка діє, наскільки мені відомо, знайшовся інвестор, який збудує завод у найближчі два-три роки. Тому якраз у місті Житомир або в ближніх територіях біля міста буде побудований завод європейського зразка, який дасть можливість більшу частину сміття, що продукується на території області, привозити на цей завод.

Любомир Ференс: Якщо говоримо про людські ресурси в області, люди виїжджають?

Ігор Гундич: На сьогодні є проблема, ми її відчуваємо. Але сьогодні сюди приходить інвестор, а інвестор приходить, бо є можливість людського ресурсу. Тому проблема існує, але вона не така глобальна, як дуже часто про неї говорять у ЗМІ.

Любомир Ференс: Ви неодноразово говорили про прихід інвесторів у регіон. Я маю дані за перший квартал 2018 року стосовно інвестиційної привабливості регіонів України, на першому місці Дніпропетровщина, а Житомирщина посідає 14 місце.

Ігор Гундич: 11-те.

Сергій Стуканов: За кількістю балів я порахував, що  14-те місце.

Ігор Гундич: Я не буду сперечатися, але за моїми даними – 11-те.

Ми дійсно сьогодні дуже активні в пошуках інвестицій. При голові обласної державної адміністрації працює рада інвесторів, ми створили агенцію регіонального розвитку. Це дає свої плоди. Навіть цей випадок із хутряною фермою – це пошук інвесторів, які готові йти й вкладати згідно законодавства, яке дії в Україні.

Якщо говоримо про перший квартал 2018 року, в нас на 26% більше прямих іноземних інвестицій вкладено в область, ніж за минулий рік. За минулий рік прямих іноземних інвестицій 2,5 мільйона, за цей – 3,2 мільйона в доларовому еквіваленті.  Думаю, це якраз і є результатом тієї роботи, яку ми проводимо.

Також активно працюємо по сонячній енергетиці. На сьогодні вже є п’ять меморандумів, які ми підписали. В цьому році в Бердичівському районі плануємо відкрити першу сонячну електростанцію потужністю фактично 20 МВт. Ще чотири, думаю, на наступний рік. Ми працюємо з інвесторами, приємно, що вони до нас йдуть і ми до них відкриті.

Сергій Стуканов: З яких ще секторів?

Ігор Гундич: Планується запуск великого підприємства в Почуйках: завод із переробки насіння «Монсанто». Це потужний об’єкт, який плануємо запустити в цьому році. Є ряд менших підприємств у каменеобробній та лісопереробній галузях.

Любомир Ференс: Що вас приваблює в роботі очільника Житомирської ОДА, ви ж бізнесмен?

Ігор Гундич: Я йшов на цю посаду, щоб служити людям. Я бізнесмен і я цього не відкидаю. Але я відчуваю бажання не тільки на словах, а справді допомагати людям. Мені подобається допомагати людям. Є багато питань, в яких ти можеш допомогти за рахунок того, що ти на такій посаді. Це мене найбільше приваблює: бути корисним для людей і допомагати людям.

Любомир Ференс: Ми спілкувалися тут із журналістами, вони сказали, що немає прямих, але є певні побічні докази, що Ігор Гундич може мати зацікавленість в місцевому транспортному бізнесі, наприклад, якась афілійованість до компанії «Шериф», яка на обласному рівні дуже розвинулася.

Ігор Гундич: Питання в тому, що на сьогодні є багато людей, не тільки журналістів, у яких є багато думок. В уяві людей можна придумати різні речі. Якщо немає доказів, то для чого ми говоримо про чутки? Якщо є докази, я готовий сідати та говорити. Але одразу можу сказати: я не маю ніякого відношення до компанії, про яку ви зараз говорите.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі або дивіться відеоверсію інтерв’ю.