Заснований 1989 року музей народного побуту є відділенням Маріупольського краєзнавчого музею, розповідає завідувачка Ірина Чаплинська.
«Експозиція нашого музею показує ті національності, які заселяли Приазов’я в кінці 18-го – початку 19-го століття. Це українці, греки, німці та росіяни. Також в нашому залі є невелика експозиція, яка показує запорізьких козаків. Під час будівництва заводу Азовсталь в 30-ті роки була розкопана козацька землянка. Там були знайдені експонати, які вказували на те, що тут жили запорізькі козаки. Серед експонатів були частини посуду, каблук, трубки керамічні, вістря списа. Частина експонатів є в нашому музеї, ви можете прийти подивитися».
П’ять залів музею – п’ять кімнат, в яких виставлено предмети народного побуту, а не по-науковому кажучи – речі, типові для побуту людей певних національностей. Зараз найбільше уваги – українцям.
«В українській хаті – піч, лавки, стіл, червоний кут. Стіни нашої хати прикрашені рушниками. Також тут ви можете побачити сорочки і зразки керамічного посуду. У наступному залі представлені домашні ремесла: ткацтво, ковальська і гончарна майстерність. І невелика експозиція, яка розповідає про побут і культуру російських поселенців Приазов’я. Крім цього на територію Приазов’я були переселені люди, які отримали статус іноземних колоністів. Серед них були євреї, греки і німці», – говорить Ірина Чаплинська.
Німці – це радше, збірна назва для колоністів з Західної Європи, бо серед них були ще і голландці, і фламандці… Не всі етнічні групи з тих, які жили у Приазов’ї ще сто років тому, зберегли присутність у Маріуполі у значних кількостях. Німців виселили радянські каральні органи у сорокових роках двадцятого століття, коли вибухнула нацисьстко-радянська війна. Під час тієї ж війни євреїв винищували нацисти. У маріупольському музеї народного побуту деякі експонати вважають вартими особливої уваги.
«У євреїв це Тора – кінець 18 ст. Вона у вигляді сувою, написана оригінальною мовою. Правда, у нас поки ще немає указки для цієї Тори, але сама Тора є. У грецькій залі – дуже цікаві зразки посуду. Наприклад, металеве блюдо, на якому видавлений виноград. У німців – це теж зразки старовинного посуду з видами німецьких міст, супник, пивні дошки і годинник. Бо неможна, мабуть, зустріти німця, який би не слідкував за часом», – розповіла завідувачка відділенням Маріупольського краєзнавчого музею Ірина Чаплинська.
Андрій Куликов