«95 Квартал» — це окремий спосіб комунікації влади з суспільством – політичний експерт

Детектор брехні як реакція на корупційний скандал у Верховній Раді

Думаю, фішка з детектором брехні і була запущена саме для того, щоб суспільство цілий тиждень говорило про детектор брехні. Хоча, якщо є якісь корупційні схеми у Верховній Раді, цим повинен займатися не Офіс президента, не президент, не інші народні депутати, а відповідні органи: САП, НАБУ, Генеральна прокуратура. Тобто я бачу це як бажання владних структур відволікти суспільство від тих корупційних скандалів, які ми отримали на прикінці минулого тижня. Отже, таке собі шоу вже переноситься з виборчої кампанії до Верховної Ради.

І в тому, що ми звертаємо увагу на поліграф, а не на корупційний скандал, і є найбільша проблема. Проблема навіть в тому, що наразі останні місяці суспільне бачення політичних процесів трансформувалося з такого раціонального зерна в медійне шоу. Хотілося б, щоб все ж таки ми поверталися до конструктиву. Адже, повертаючись до того ж поліграфа, там велика кількість питань до стандартів того, як проводиться це дослідження, і ви, певно, бачили, як воно мало б бути і як воно відбувалося насправді.

Проте ми бачимо, що є глобальний тренд на шоу, воно відбувається і в США, і у Великій Британії, і в Італії. Але різниця між Україною і цими сталими вже демократіями полягає в тому, що в них працюють вже державні інституції.

Шоу як комунікація?

Політики і в майбутньому будуть використовувати медійне шоу, щоб комунікувати із суспільством. Питання лише в тому, що це шоу може набриднути через якийсь час суспільству, оскільки рано чи пізно його доведеться трансформувати у щось інше для того, щоб можна було підмінити оте раціональне ірраціональним, за яке будуть голосувати виборці. Для цього потрібне шоу, щоб можна було б через якусь медійну картинку, через Фейсбук, Інстаграм та інші засоби комунікації донести якусь ідею чи відсутність ідеї виборцям, і вони могли б за це проголосувати. Це і є, так би мовити, оцей елемент шоу. Коли ми говоримо про «Квартал», про якісь телесеріали, вони є ірраціональними, але несуть якусь річ, за яку потім виборці теоретично можуть проголосувати.

• Коли ми говоримо про «Квартал», про якісь телесеріали, вони є ірраціональними, але несуть якусь річ, за яку потім виборці теоретично можуть проголосувати

Однозначно, що за допомогою такої великої інституції як «95 Квартал», намагаються зараз застосувати канал комунікації із суспільством. І оцей суботній випуск «95 Кварталу» про це засвідчив. Єдине, вони не зможуть комунікувати таким чином із усім суспільством, адже по суті, дивлячись на реакцію після цього показу, ми побачили фрагментоване суспільство: хтось радів – ми бачили, що люди в залі аплодували і їм подобалося, проте активній частині суспільства у Фейсбуці це не сподобалося. І справа тут абсолютно не в Гонтаревій, до неї може бути велика кількість питань, проте ці питання мають ставити правоохоронні органи і займатися її діяльністю. Сама оця атракція «95 Кварталу» виклала негативний резонанс у суспільстві. Я думаю, що такі атракції покликані утримувати ядерний електорат пана Зеленського і партії «Слуга народу», тому що для цього ядерного електорату «Квартал», «Свати», «Ліга сміху» є засобами комунікації. Багато наших громадян не особливо цікавляться інформацією, не особливо беруть активну участь у житті суспільства, багато з них навіть новини не дивляться, але вони дивляться «Квартал», «Свати», «Лігу сміху» чи якийсь інший медійний продукт.

• Багато наших громадян не особливо цікавляться інформацією, не особливо беруть активну участь у житті суспільства, багато з них навіть новини не дивляться, але вони дивляться «Квартал», «Свати», «Лігу сміху»

Тобто на оцю частину суспільства фрагментовано воно діє, однозначно воно випускає пару і однозначно воно створює такі шуми в суспільстві, такі дискусії, які, скоріше за все, є на руку владі для того, щоб відволікати суспільство від, наприклад, невиконання обіцянок, від якоїсь певної провальної політики, від якихось інших речей. Тому я думаю, «95 квартал» і далі продукуватиме такі речі для того, щоб вкидати в суспільство такі протиріччя, щоб люди не думали про щось інше, і для того, щоб втримувати оцей ядерний електорат, щоб він не розбігся, не пішов дивитися якесь інше шоу, яке придумають нові політики і нові технологи.

Що робити з олігархами, яких ніхто не любить, але вони нікуди не діваються?

Всі політичні сили, якій йдуть на вибори, обіцяють деолігархізацію, проте всі вони є проектами олігархів. В нас дуже мало політичних сил, які є незалежними від впливів олігархів.

• Всі політичні сили, якій йдуть на вибори, обіцяють деолігархізацію, проте всі вони є проектами олігархів. Тому, голосуючи за олігархів, ми ніколи не проведемо деолігархізацію

Тому, голосуючи за олігархів, ми ніколи не проведемо деолігархізацію. Висока підтримка пана Зеленського полягала в такому навіяному суспільству постулаті, що коли прийде Зеленський, почнеться в Україні деолігархізація, хоча, насправді, пан Зеленський піарився на олігархічних телеканалах.

• Висока підтримка пана Зеленського полягала в такому навіяному суспільству постулаті, що коли прийде Зеленський, почнеться в Україні деолігархізація, хоча, насправді, пан Зеленський піарився на олігархічних телеканалах

Якщо скласти все до купи, було зрозуміло, що ніякої деолігархізації ми не побачимо, і ми її не бачимо. Зокрема, один олігарх (Ігор Коломойський) точно посилює свої позиції. Він за останні кілька місяців виграв величезну кількість судів в Україні. До цього він нічого не вигравав, проти нього було відкрито кілька проваджень, а зараз він на бізнесовому рівні свої позиції повертає.

Поїздка президента до Японії – чи був якийсь конструктив від цієї поїздки?

Насправді, на інтронізацію японського імператора, який, по суті, має лише такі декларативні повноваження, їздили подібні представники, наприклад, Штайнмаєр, який теж у Германії не має практично жодних повноважень. Чому туди поїхав Зеленський, відповіді я не знаю, яка була мета цього візиту. Там по суті зібралися представники держав, які мають церемоніальні повноваження, такі, які відповідають статусу імператора Японії. Мені досі незрозумілий кінцевий результат цих чотирьох днів перебування президента у Японії. Так, була інтронізація. Друге – була зустріч з паном Штайнмаєром, хоча він і не вирішує ніяких глобальних питань у Німеччині. Зустріч також була із депутатським корпусом Японії. Більше я про результати поїздки Зеленського до Японії не чув.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.