Чому в Україні досі не скрізь є інтернет мережа і якісний зв’язок?

Розпитали в голови комітету реклами при Інтернет асоціації України Олександра Яценка.

Євгенія Гончарук: Є приємні свіжі цифри про те, скільки людей користуються інтернетом — майже 23 мільйони українців. Наскільки це велика цифра, порівняно, наприклад, із сусідньою Польщею, Білоруссю?

 Олександр Яценко: Це дуже хороші цифри, інтернет-аудиторія в Україні в абсолютних цифрах доволі відчутна. Україна входить в топ-30 країн по всьому світу по кількості інтернет-користувачів в цілому. Тому це цифри дуже гарні.

• Україна входить в топ-30 країн по всьому світу по кількості інтернет-користувачів в цілому

Євгенія Гончарук: Динаміка у 2019 році — +8%.

Олександр Яценко: +7%, якщо бути точним. Це справді проривна цифра в цьому році, тому що протягом останніх трьох років ринок стагнував, тобто кількість користувачів в інтернеті не зростала.

Євгенія Гончарук: Це більше про спроможність громадян купувати і платити за інтернет чи це про спроможність бізнесу і компаній розширюватися і встановлювати свої мережі?

Олександр Яценко: Ви влучили в два головних фактори. З однієї сторони, населення більш зараз сприятливе і готове витрачати. Я певен, що ви чули, що в нас зараз підвищений настрій споживацький і покупці готові більше витрачати. Крім того, доступ до аудиторії – одна з базових потреб на сьогодні, тому люди пішли просто платити за інтернет.

З іншої сторони, це проникнення мобільного інтернету, яке дуже швидко почало зростати. Мобільні оператори дали можливість мати доступ до інтернету у віддалених регіонах. Якщо подивитися, за рахунок чого зросла кількість користувачів, то тут зрозуміла відповідь: села і міста до 100 тисяч населенння. Тобто це міста, куди в свій час не дотягнулися інтернет-провайдери з кабелями.

Євгенія Гончарук: Якщо ми говоримо про невеликі міста і села, то яка там якісь інтернету?

Олександр Яценко: Тут ми теж маємо позитивну динаміку. Насправді, є над чим ще працювати, водночас ситуація постійно покращується зі збільшенням покриття мобільних операторів до 3G чи 4G в окремих випадках. Оператори регулярно працюють над тим, щоб виходити на нові місцевості і покривати  їх інтернетом. Проте навіть у Києві є такі зони, коли мобільний інтернет поганий, або є вулиці, де провайдери добре не доходять. Що вже говорити про села віддалені, я вже мовчу про гірські села. Але ключовий меседж в тому, що ситуація постійно покращується.

Євгенія Гончарук: Інтернет в метро. Ще п’ять років тому нам обіцяли, що він буде, але його фактично немає. Це просто технічно неможливо зробити чи ми колись прийдемо до того, що не буде проблем ні в кого, хто не вимикає, приміром, мобільний інтернет?

Олександр Яценко: Це точно не є технічною проблемою. Більше того, якщо говорити про метрополітен у Харкові чи Дніпрі, то там доступ є через wi-fi точки доступу.

Євгенія Гончарук: Тобто в Києві гірший інтернет, ніж у Дніпрі?

Олександр Яценко: Як не дивно, але це так. Для того, щоб з’явився інтернет у підземці, потрібно поставити обладнання, яке дуже дороговартісне. І для того, щоб не перевитрачати кошти, мобільні оператори досягли домовленості між собою, і вже в найближчий рік інтернет 3G та 4G має з’явитися в київській підземці. Давно вже йдуть розмови між декількома комерційними гравцями з київським метрополітеном та КМДА про те, щоб облаштувати доступ через wi-fi точки. Проте ці перемовини вже дуже затягнуті, прогнози були, що мало це запуститися у 2017 році, але вже закінчується 2019 рік, і нічого не відбулося. І зараз з тою політичною ситуацією, яка є по місту, навряд буде час у наших можновладців займатися питанням інтернету у метрополітені. Тому розрахунок на мобільних операторів і сподівання, що в наступному році 4G проб’ється вже в київську підземку.

Євгенія Гончарук: В чому проблема взагалі з тим, аби надати доступ якісного інтернету для сіл і маленьких містечок? Чи може якось лобіювати це питання влада, бізнес і так далі, аби якимось чином розвивати чи говорити про якісь інвестиції?

Олександр Яценко: Це можливо, питання лиш в тому, щоб забрати перепони, які стоять на шляху тих же кабелів чи частот для мобільних операторів. Ви пам’ятаєте добре історію про доступ до частот для проведення 3G і потім – 4G? В нас була величезна затримка від можливості це зробити  і до того, коли це відбулося. Ми проґавили порядку 7 років просто на рівному місці. Це взаємодія комерційних компаній і держави для того, щоб це відбулося якомога швидше.

За попередньої влади багато що на цьому шляху робилося, і зараз з думкою про історію з державою у смартфоні, очевидно, що жодної держави у смартфоні без доступу до інтернету не може бути. Тому ведеться багато роботи на рівні і комітету Верховної Ради, і на рівні бізнес-асоціації, які працюють щільно один з одним для того, щоб дати можливість приватному сектору розвивати цю галузь.

Наша інтернет асоціація долучена до цієї роботи, і вже нині колишній голова асоціації є заступником комітету з питань діджиталізації, і це дуже покращує цю взаємодію між двома зацікавленими сторонами – державою і приватним сектором. Тому є сподівання, що цей рух і цей приріст, який ми зараз відчули, не зупиниться, а продовжиться, і все більше користувачів і сільській місцевості і у невеличких містечках будуть мати доступ не тільки через мобільний телефон до інтернету, але й широкосмуговий доступ через кабель, який можна провести додому.

Повну версію розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі.