ІЛОНА ДОВГАНЬ: Громадський активіст, відомий всім революціонер і очевидно мабуть з завтрашнього дня стане кандидатом у депутати Київської міської ради Ігор Луценко. Добрий вечір, Ігоре.
ІГОР ЛУЦЕНКО: Добрий вечір.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Ігоре, тільки в депутати міської ради чи і в голови Києва? Бо багато про це говорили і казали, що вас хочуть висувати.
ІГОР ЛУЦЕНКО: Мене висунула моя рідна революційна організація Громадський сектор і громадяни кандидатом у мери міста Києва. Ми схиляємося до думки, що можливо через 1,5 року вже спробуємо. Зараз нам треба у будь-яку ціну зробити нормальний плацдарм саме в Київській міській раді, оскільки там вирішуються основні питання, мер це скоріше декоративна фігура. Ну і далі ми працюватимемо на розширення своїх позицій.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Ігоре, а от перед тим, як ми почнемо детальніше говорити про всю цю ситуацію з виборами в Києві, якщо ще на трошки повернутися до тієї ситуації, що ми щойно прослухали. Оскільки ви були також у певних перипетіях під час євромайдану, також вас викрадали, потім ви виходили, лікувалися давно, не буду переповідати. Вам не здається, що це все схоже, що там відбувається з тим, що було у Києві кілька місяців тому.
ІГОР ЛУЦЕНКО: Це схоже на будь-яку практику, скажімо так, терористів у будь-якому регіоні з подібними проблемами. Скажімо, в Чечні ця методика була поставлена просто на конвеєр: тисячі людей зникали, потім їх знаходили, або не знаходили, але у будь-якому разі, з цими людьми вже ніхто не міг спілкуватися. Я знаю, що та команда, яка викрала мене і вбила Вербицького, а мене пощастило, що не вбили, вона в принципі планувала саме таку діяльність. Але за рахунок того, що зненацька розпочався бунт на Грушевського, то вони ще не розуміли, що хм потрібно конкретно робити. Що їм треба хапати, їм це було понятно, а команди вбивати їм ще конкретно не дали. То вони якось на свій розсуд повелися. Одного вбили, іншого не вбили.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Скажіть, будь ласка, ті люди, які це роблять, які це робили в Києві, тепер на сході, це люди з України, чи можливо якісь наймані, з іншої держави?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Я думаю, що у моєму випадку це були люди однозначно з України, що стосується сходу, Донецьку, я думаю, що це також місцеві. Ви знаєте, ліквідації ГРУ робить трішки по-іншому. Типовий бандитський кримінальний стиль: викрасти людину, а потім втопити її чи якось по-іншому позбутися тіла. Скоріше за все це просто почерк криміналітету.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Це для того, щоб вплинути на всіх інших активістів?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Безумовно, власне метою всіх цих викрадень на Майдані і з цим місцевим депутатом – це залякати, вибити найбільш знакових фігур. Не важливо, чи вони є по факту найбільш впливовими, а головне, що вони на слуху. От їх треба вибити, тоді всі ніші почнуть боятися, частково насправді це працює, на жаль.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Як ви вважаєте, у Києві вже спокійно? Можна заспокоїтися вже, що у нас можна спокійно дихати?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Я думаю, що у цьому перш за все заслуга самих киян, вони допомогли міліції охороняти громадський порядок, не пускати тітушок. Врешті-решт з проблемою тітушок ми розібралися, з цим дрібним криміналітетом. То за вуличну безпеку сьогодні можна бути більш-менш спокійним, якщо не брати окремі інциденти, оскільки у людей багато зброї на руках, поки що це є загрозою. А стосовно тих областей, де не було такого так би мовити руху за порядок, там, ми бачимо, ситуація зараз дуже погано розвивається.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Сьогодні була на Майдані, пройшлася подивилася і на ті всі місця на Інститутській і говорила з людьми, залишаються намети. Як ви вважаєте, скільки ще буде стояти Майдан у тому вигляді, як він зараз є, і скільки йому потрібно?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Як мінімум до президентських виборів, а як максимум це взагалі неможливо передбачити, тому що люди стоять і готові це робити задля вирішення своїх проблем і країни. Ми бачимо, що з корупцією та прозорістю влади у нас не так багато прогресу. Тому резону йти немає, можливо там сім’я буде кликати, якісь своїх життєві справи, але насправді система не помінялася, тому будуть люди стояти чекати зміни системи, або очікувати якийсь третій майдан.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: А на вашу думку чи ситуація змінюється? Тому що от коли я ходила сьогодні і вдивлялася у ці фотографії, ставила запитання, чи відбувається перезавантаження, заради чого гинули люди?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Поки що я впевнений, що жодного перезавантаження у нас не відбувається. Волі тих, хто прийшов до влади до перезавантаження немає. Вони звикли керувати по-іншому у своїй масі. Загинули ці люди однозначно недарма, тому що нам треба було здобути перемогу свого власного духу над силами зла, і ми це зробили. Ті люди, які були уособленням найбільшого лиха, вони, на щастя, десь далеко, повтікали. І це однозначно наша перемога і ми показали, що готові йти на великі жертви.
Зрозуміло, що зробити компетентних управлінців за такий час під час революційної ситуації неможливо. У нас проблема зараз, на мою думку, кадрового ресурсу. Кого рухати на ті високі місця, які потребують дуже великої компетентності? Ця революція, цей майдан, застав нас у цьому зненацька. Я візьму свій невеличкий приклад. Я вважаю, що на сьогодні я готувався бути мером, але я не ідеальний мер, м’яко кажучи. Я встиг лише зробити програму, але певні речі, от я не зібрав команду, яка б змогла закрити господарську частину.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Якщо у вас буде така цікава а прогресивна програма, можливо, навколо неї згуртуються люди, які готові це робити?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Я опублікував свою програму у перший день революції. Так сталося, я не знав, що революція відбудеться. І відповідно весь цей київський процес зупинився на певний період, 4 місяців, і звісно до нього важко повертатися зараз, тому просто народ України застали зненацька з цим щастям, трагедією…
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Будь ласка, беріть владу і робіть, що потрібно. Хто буде робити?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Ми виявилися до цього певним чином не готові. Але в нас є всі шанси. Зараз ситуація така ж напружена, якою вона була під час революції. Через агресію Росії, через всі ці процеси, які відбуваються всередині і зовні України, ера радикалів не пройшла і можливості зробити швидкий кар’єрний ріст також є. Я думаю, що ці можливості спрацюють на плюс.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Стосовно Київради, ви сказали, що потрібні кадрові зміни. На вашу думку, чи буде це інша Київрада?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Безумовно. Минула Київрада була набором анонімних персон, котрі анонімно ділили київський бюджет і київський земельний пиріг. Це була основна їхня місія у житті. Таких було 80%. Зараз думаю ситуація зміниться і 80%-70% – це будуть активні публічні політики. Я знаю людей, які будуть балотуватися і мені страшенно радісно, що ці люди будуть там.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Це якісь нові обличчя?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Це нові обличчя. Це той же Олексій Гриценко, який був у полоні вдвічі більше, ніж я.
Такі люди більш енергійні, публічні, селф-мейд – самі себе створили. Ці люди принесуть нову якість. Я наприклад знаю що Леся Оробець збирається іти в Київраду, навіть якщо вона не стане мером, вона залишить мандат народного депутата і буде займатися київською політикою. І я знаю Кличко іде в мери. Мені страшенно радісно, бо це означає оживлення київської політики, що власне київська політика буде існувати як політика, як боротьба ідей, а не корупціонерів десь під ковром, що ми взагалі й не знали.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Якого кандидата будете підтримувати на міського голову Києва?
ІГОР ЛУЦЕНКО: На сьогодні у багатьох угруповувань і політичних сил з цього питання така відповідь: у нас не буде консолідованої позиції, хай люди самі просто вибирають. Громадянська позиція піде по такому шляху. У військовий час мені подобаються всі наші, котрі по цю сторону барикад, і не подобаються всі їхні.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Застава у мери Києва складає 53 тисячі гривень, чи знайдуться у вас такі кошти? А якщо кандидатом по мажоритарному виборчому округу, то 882 гривні, я думаю, тут вже знайдете. Де брати гроші?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Краудсорсінг, фейсбук. Зараз фейсбук набагато активніший, ні у період євро майдану.
ІРИНА СЛАВІНСЬКА: Реально вистачить грошей від фейсбукерів?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Я зараз збираю на потреби захисників нашого міста, то буквально за 2 дні ми зібрали суму, дуже швидко.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: А як ви оцінюєте теперішнє управління Києвом? Оскільки ви планували, ви готові йти в Київраду, ви тісно співпрацюєте. Ваша думка: плюси і мінуси.
ІГОР ЛУЦЕНКО: Я вважаю, що не зроблена дуже важлива річ, це зв’язки людей і влади. Люди готові допомагати владі. Приходять до мене і питають: що нам робити? Ми хочемо контролювати всіх чиновників, всіх жеківців на районі, адміністрацію. В принципі та ж сама центральна влада, та ж сама київська влада були б у цьому зацікавлені. Це їхні союзники. Зараз принаймні ці декілька місяців дерибаном точно не треба займатися, якщо ти хочеш уберегти своє обличчя.
Та й взагалі, фон такий, що будь-який дерибан буде вважатися мародерством. Кара за нього буде серйозна. З громадськості чи від влади це вже інше питання. Тому створити громадські ради, переобрати громадські ради – і все працювало б значно швидше. Ті всі люди, які понабирали активів, понабирали землі, зараз не будуть себе активно проявляти, зрозуміло чому. А от після виборів розпочнеться цей процес. Зараз все тихо проблем багато не виникає, тому ефективність по їх вирішенню мені важко оцінити. Принаймні з тим, що я працюю це захист природної та культурної спадщини. Поки що там пауза, нічия.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Можна вас напряму запитати стосовно пана Бондаренко. Як ви оцінюєте його діяльність і його як кандидата столичного голову?
ІГОР ЛУЦЕНКО: З точки зору управління Києвом і розуміння Києва, він на сьогодні є кандидатом номер 1.
Я з ним спілкувався минулої неділі 8 годин підряд, говорили про Київ, про се. На сьогодні така думка. Повірте, я встиг з Сергієнком, як науковцем, з Кличком. З точки зору розуміння Києва, Бондаренко – як старший депутат, і який розуміється на тому, що власне Київ є, стосовно точки зору, яка потрібна народу. Тобто ЖКХ, комуналка і таке інше.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Тобто це не для Кличка?
ІГОР ЛУЦЕНКО: Кличко це лідер, а треба тут управлінець-господар. Треба середину, але з точки зору господарництва я за Бондаренка. За його політичну незалежність я переживаю, що він будучи з Батьківщини, можливо, йому важко буде відстоювати свою думку. Наскільки я бачив раніше, це була проблема для всіх, хто є в Батьківщині. Але будемо сподіватися.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Дякую. У мене запитання на завершення як від киянки, багато таких зелених дільниць, зон перетворилися на готелі, кав’ярні, ресторани. Є якийсь шанс повернути цю красу? Ясно, що старовинні дуби уже не відростити. Але…
ІГОР ЛУЦЕНКО: Старовинні ні, але нові посадити можна. Можна заборонити вносити рішенням Київради зміни у програми розвитку зелених зон. Це ми в статуті пропишемо, щоб київські депутати не могли чіпати нашу землю.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: Але ж земля уже чіпляна. У Голосіївському лісі над Голосіївським проспектом є 2 величезних, достатньо потворних готелі. Готелі і ресторани: дєвочкі, сауни і всі інші речі.
ІГОР ЛУЦЕНКО: Я думаю про це можна буде говорити у песимістичному сценарії через два роки, а можливо й раніше. Є таке поняття, яке я дуже люблю: ганебна власність. Оці готелі, вони потворні, вони не там, де треба, збудовані, це ганебна власність. Її треба оподатковувати і поступати відповідно до законодавства. Перш за все це податок на ганебну власність.
ІЛОНА ДОВГАНЬ: А ви по якому округу балотуватиметеся? І чи не станеться, як минулого разу, коли ви красиво висувалися, за вас ішли інші громадські активісти агітувати, а ви потім взяли і передали свої голоси іншому кандидату.
ІГОР ЛУЦЕНКО: Це було спільне рішення всіх тих громадських активістів, котрі мене підтримували. На щастя для мене, я зняв з себе усю ту відповідальність. Цього разу однозначно такого не буде. Мій рідний район це Шевченківський, тому що там у мене найбільше з друзями перемог, він фартовий і він вивчений гарно.