Туреччина використовує Росію у власних цілях — речник курдської РПК

Військова база Робітничої партії Курдистану (РПК) розташована на Півночі Іраку неподалік від кордону з Іраном. В’їзд на територію вільний, але без попередньої домовленості про зустріч поспілкуватися з «партійцями» навряд чи вдасться.

Отримати згоду на інтерв’ю — нелегке завданням, але в РПК очевидно хотіли, щоби про їхню ситуацію дізнавалися у світі, і врешті-решт погодилися на мій візит.

Але незадовго до запланованої дати,  11 серпня 2016 року місцеві канали показали вражаючі кадри: населені пункти в районі території, контрольованої РПК, обстрілює авіація Ірану. Я уже була готова поставити крапку на своїх планах щодо інтерв’ю, коли раптом пролунав дзвінок:

«Завтра о дев’ятій ранку чекаємо вас на кордоні з Іраном”.

Після хвилинної ейфорії увімкнулося холодне мислення:

«Не їдь, це не твоя війна. А раптом обстріл? Ти в чужій країні».

Але не щодня з’являється нагода поговорити з людьми, про яких у світі знають не так багато, порівнюючи їх з терористами. Тієї ночі так і не вдалося заснути: у свідомості моделювала ситуації та прораховувала шляхи відступу.

На світанку разом з перекладачем на власному авто вирушаємо в гори. Хвилювання підсилюється розрідженим киснем, адже висоти тут сягають 4000 метрів.  

Ще один пункт пропуску, перевірка документів – і ми на території, контрольованій РПК. Офіційно це все ж та територія автономії Іракського Курдистану, на якій живуть не тільки «партійці», але й цивільні.

Це особливий район, бо тут триває давній конфлікт, і усі місцеві готові до обстрілу будь-якої хвилини. 

Незважаючи на це тут працюють школи і магазини. На вулицях чисто, що не притаманно Іраку.

Автівка зупиняється біля школи. На вулиці ні душі. Аж раптом проїздить авто. За ним велосипедист. Повз нас проходить молодий хлопчина, у кишені якого видно рацію.

«Нас перевіряють, мовчи, говоритиму я», — обережно шепоче перекладач.

Після короткого опитування типу хто, звідки, до кого, нас запрошують на чай. Гарне подвір’я, привітні люди та жодного доступу до мобільних мереж. 

За хвилину всі дізнаються про гостю з далекої України і виходять привітатися. Вперше за довгий час перебування в Іраку я відчуваю себе своєрідною знаменитістю, адже я чи не перша українська журналістка в цих місцях.

Всім цікаво, чим я займаюся, особливо жінкам. Їхню курдську мову я майже не розуміла, у ній відчувався турецький акцент – все тому, що це був діалект курдів Туреччини. Одна з жінок-співрозмовниць із захопленням розповідає про 40-річну боротьбу курдів за свободу, боротьбу жінок за свої права.

РПК розпочала збройну боротьбу ще у 80-х роках минулого століття. Серед головних ворогів РПК називає турецький уряд. Ця боротьба базується на ідеології, що сполучає ліві і націоналістичні погляди. Вона то загострюється, то затихає. Влітку минулого року перемир’я між турецькими силами і РПК змінилося новою фазою активної боротьби. У Сполучених Штатах та більшості Європейських країн РПК вважається терористичною організацією.

Тут до нас підходить чоловік у курдському вбранні, вітається. За хвилину ми разом ідемо до нашого авто.

Це Сархад Варту, спікер міжнародної прес-служби РПК. Ми вирушаємо далі.

Їдемо близько 10 хвилин незрозумілими дорогами. Автомобільний термометр показує +40С.

Сархад просить зупинитися, навколо ні душі, просто стомлені дерева, пожовтіла трава. Ще 5 хвилин ми йдемо витоптаними стежками, яких там десятки.

«Ера баша, — каже він, розгрібаючи листя під деревом, –  тут добре”. Схрестивши ноги на землі, ми починаємо розмову:

Катерина Кадер: Рож Баш (Доброго дня)! У Туреччині РПК вважається терористичною організацією. Як ви до цього відноситесь? Я зараз розмовляю з терористами?

Сархад Варту: “Курди як нація завжди зазнавала утисків.  Коли ми хотіли щось зробити для своєї незалежності, одразу сильні країни навколо заважали нам. Нас називали терористами,  ворогами людей, робили винними в усі терактах, показували всьому світу наскільки курди погані та небезпечні. Це політика цих країн, спрямована на дискредитацію курдів, як нації в очах світової спільноти.

Щоб дати зрозуміти вам, хто такі РПК, наведу приклад. Колі ІДІЛ прийшов в сирійське місто Шангаль вбивати жінок-єзидок, на це дивився ввесь світ: Америка, Європа, Південний Курдистан, Іран, Туреччина, але ніхто не завадив справжнім терористам. Ми йшли через пекло, щоб врятувати єзидів.

РПК не терористична організація, адже мільйони людей підтримують нас, бо знають, що ми працюємо, щоб захищати їх. Якби ми були б терористичною організацією, увесь світ був проти нас.

Коли з’явився ІДІЛ люди зі всього світу приєдналися до нашої партії, щоб воювати проти справжніх терористів. РПК – демократична організація, яка хоче свободи для всіх народів світу.

Доказом нашої демократичності є те, що разом з нами на рівних працюють жінки. Саме курдські жінки активно борються за права жінок на Близькому Сході”.

Катерина Кадер: У Туреччині часто відбуваються теракти, вибухи – це можна називати по-різному, але від цього гинуть невинні люди. Влада Туреччини в усьому звинувачує РПК. Це насправді так?

Сархад Варту: “Ми ніколи не робимо свої військові операції проти цивільних людей. Ми боремося не тільки за свободу Курдистана, а й за свободу турків від політичного режиму. У Туреччині немає тієї демократії, про яку постійно говорять пропагандистські ЗМІ. Унаслідок наших військових операцій за 40 років боротьби постраждала мінімальна кількість цивільних людей, не так, як це відбувається в Іраку, Палестині, Сирії. Ми не забуваємо про невинних жертв терактів, для нас це така ж трагедія, як і для їхніх сімей.

У Курдистані від режиму у 1993-94 роках загинуло близько 20 тис. цивільних людей. Ці люди підтримували РПК. Теракти, які відбуваються в Туреччині, за нашою інформацією, організовуються правлячою партією Реджепа Ердогана. Наприклад в Анкарі під час демократичного мітингу стався вибух, внаслідок якого загинуло 102 людини, які підтримували РПК.

Також ми переконані, що правляча Партія справедливості та розвитку Туреччини разом з ІДІЛ організовують теракти у тих місцях, де курди збираються на демократичні мітинги”.

Катерина Кадер: Не так давно у Туреччині була спроба військового перевороту, після якої Ердоган зміцнив свої позиції. Що це означає для РПК та курдів?

Сархад Варту: “Режим Туреччини рік боровся з РПК, але вони програли. Саме результатом цього програшу і був військовий переворот. Два роки тому Абдулла Оджалан, лідер Робітничої партії Курдистану, який ув’язнений в турецькій в’язниці уже 17 років, попереджав владу, щоб Туреччина вирішувала свої проблеми демократичним шляхом.

Відомо, що це був не перший військовий переворот у цій країні. Вони були і раніше і це результат того, що влада не контролює армію. Якщо в Туреччині не вирішать курдську проблему, то вони не зможуть контролювати армію”.

Катерина Кадер: Яка позиція РПК з приводу терористичної організація ІДІЛ?

Сархад Варту: “Ні для кого не таємниця, що ІДІЛ – справжні терористи, але варто знати звідки вони з’явилися. ІДІЛ – це результат двох різних рівнів культури, розвитку людства – Близького Сходу та капіталістичних країн. Завжди останні, Європа, Америка, використовували Близький Схід у власних цілях. Причиною цього, як вони гадають, є те, що населення цих країн не звикло думати і на них легко вплинути.

Демократія Близького Сходу не буде розвиватися до тих пір, поки в неї втручаються Америка, Європа та Росія. Наприклад, капіталістичні країни підтримували Саудівську Аравію, режим Саддама Хусейнав в Іраку, Афганістан, Пакистан. Від цього було добре тільки їм. Якщо у суспільстві не має розвитку, люди не бачать кращого життя, а будь-яка демократія забороняється, тоді з’являються такі терористичні організації як ІДІЛ”.

Катерина Кадер: Хто допомагає ІДІЛу? У чому їх сила та небезпека для світу?

Сархад Варту: “Найголовніша підтримка йде від Реджепа Ердогана та його партії, за ними Саудівська Аравія та Катар. У майбутньому мета такої підтримки – збудувати зону мусульманських країн, включаючи  Узбекістан, Казахстан, Чечню, де живуть сунніти”.

Які відносини РПК з Росією?

Сархад Варту: “Офіційно ми не маємо жодних відносин з цією країною. Проте Росія безперечно має свій вплив на Близький Схід. Туреччина використовує Росію у власних цілях і Україна має це знати. Коли між Росією та Туреччиною були проблеми, Ердоган говорив, що  підтримує Україну, адже це було вигідно для нього, він шукав союзників. З початком війни на Донбасі між Україною та Росією Туреччина нічого не говорила, хоча і могла б втрутитися. Можливо, тоді б все могло скластися по-іншому і Україна не понесла такі колосальні втрати. Коли з’явилися проблеми у відносинах з Росією, Туреччина почала активно заявляти про свою підтримку України. Президент Ердоган відвідав Росію не просто так. Можливо, вони готують щось проти України уже разом.

РПК ніколи не грає в політичні ігри, як це робить Туреччина.

РПК має свої принципи: ми ніколи не будуємо свої відносини з іншими країнами проти інших. Для нас найголовніше – демократія. Також ми ніколи не підемо проти нашого народу, звичайних людей, бо ми відмовилися від всіх благ життя, щоб боронити їх. Ні з Росією, ні з Америкою ми не будемо співпрацювати, бо ми не хочемо, щоб нас використовували проти інших народів. Ми готові співпрацювати з будь-якою країною, але за умови підтримки справжньої демократії та заради простих людей, а не чиїхось принципів”.

Сархад Варту наприкінці розмови радить українцям: боротися потрібно не з росіянами, а з режимом Росії. Сусідня держава має поважати рішення українського народу та рахуватися з ним, – наголосив він.

Катерина Кадер спеціально для «Громадського радіо», Ірак.