«Україна — єдина, і ми — її частина» — Київ-Прайд 2014

Що таке Київ-Прайд? Чим відрізняється марш рівності від гей-параду та чому цьогорічний марш прийшлося скасувати? З чим стикаються представники ЛГБТ в умовах війни?

Гостi

Назарій Боярський

«Україна — єдина, і ми — її частина» — Київ-Прайд 2014
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2014-07-06_22-bojarskyj.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2014-07-06_22-bojarskyj.mp3
«Україна — єдина, і ми — її частина» — Київ-Прайд 2014
0:00
/
0:00

Назарий БоярскийЩо таке Київ-Прайд? Чим відрізняється марш рівності від гей-параду та чому цьогорічний марш прийшлося скасувати? З чим стикаються представники ЛГБТ в умовах війни?

Співголова оргкомітету “Київ-Прайд” Назарій Боярський в ефірі “Громадського радіо”: “ …Голоса ЛГБТ-людей, невід’ємної частини України, які складають по мінімальним оцінкам 800 000-1 200 000 осіб, теж варто чути країні, якщо вона хоче однаково опікуватися інтересами всіх людей”

“В суспільстві є певна ілюзія з приводу плутанини між маршем рівності і, так званим, гей-парадом. В Києві протягом тижня, з 30 червня по 6 липня, відбувалися заходи Київ-Прайду – це форум, в рамках якого проходять різноманітні заходи, близько 20, які так чи інакше стосуються ЛГБТ-тематики. Цьогорічний форум ЛГБТ Київ-Прайд мав слоган “Україна – єдина, і ми – її частина”, тому що голоса ЛГБТ-людей, невід’ємної частини України, які складають по мінімальним оцінкам 800 000-1 200 000 осіб, теж варто чути країні, якщо вона хоче однаково опікуватися інтересами всіх людей.

В рамках Київ-Прайду мав відбуватися марш рівності – це найбільш візуальна, масова подія в рамках прайду, яка полягає у правозахисній ході, як представників ЛГБТ, так і тих, хто розділяє ідеї рівності для усіх, незалежно від будь-яких ознак. Я думаю, що кияни та киянки, які минулого року мали можливість відвідати чи просто бачили марш рівності, змогли переконатися, що це звичайний правозахисний захід.

Але, тим не менш, в суспільстві є ряд стереотипів, в зв’язку з якими доводиться мати додаткові гарантії, тому оргкомітет прайду попросив забезпечити, відповідно до чинних зобов’язань України, порядок під час мирного зібрання. Це, власне, зобов’язання держави – якщо люди не порушують закон, збираються вільно, відповідно до Конституції реалізовують свої права – держава повинна забезпечити порядок цього зібрання.

На жаль, в міліції заявили, що вони не можуть забезпечити порядок зібрання, хоча ми просили про дуже малу кількість учасників – не більше 200 осіб. Ми були вимушені ввести процедуру реєстрації, оскільки ми мали гарантувати певну кількість людей, а не всіх охочих. До речі, зареєструвалося близько 700 осіб, з них ми намагалися більш менш диференційовано представити різні соціальні групи.

Були навіть заяви однієї з політичних сил, так званої, “Свободи”, про те що вони в знак протесту, щоб не було провокацій, виведуть тисячі небайдужих громадян протестувати проти проведення, як вони кажуть, гей-параду. Такі повідомлення були, ніхто з учасників не боявся вийти до відкритого діалогу, який був би мирним.

Рік, який пройшов з часу проведення минулого прайду дав багато викликів Україні загалом (ЛГБТ-спільнота є її невід’ємною частиною, тому для спільноти також). Це були дискусії, пов’язані з тим, що може запропонувати ЛГБТ-спільнота суспільству в цей час, як вона сама повинна реагувати на ці виклики, тому що все таки соціальна група має певні особливості.

Наприклад, серед ЛГБТ є також вимушені переселенці з Криму чи Сходу України – це люди, які вимушені стикнутися з додатковими різноманітними перепонами: вони приїздять до Києва найняти житло, а коли орендодавець дізнається, що це пара жінок, які живуть сім’єю лесбійок, вони їм в цьому відмовляють. Виникла ініціатива в забезпеченні їх житлом до того часу, поки вони самостійно не знайдуть роботу.

Для цього була організована благодійна вечірка, де збирали кошти для зйому тимчасового помешкання, в якому могли проживати такі люди. Також був проведений круглий стіл з представниками органів державної влади, де ми говорили, яким чином працювати з законодавством. Тобто, залежно від тематики були відповідні заходи.” – розповів Назар Боярський.