facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Слухання стало частиною мого тіла». Історія джазмена-буддиста

Михайло Балог знайомить із американським музикантом Gary Peacock

«Слухання стало частиною мого тіла». Історія джазмена-буддиста
1x
Прослухати
--:--
--:--

Життя змусило Gary Peacock поневірятися світом, однак не дивлячись на 83-річний вік музикант продовжує натхненно грати джаз.

Gary Peacock народився у США. У 17 років вчився грати на фортепіано та барабанах у Лос-Анджелесі. Після цього музикант пішов служити у німецьку армію, де грав у місцевому військовому оркестрі. Коли настав час демобілізації, він вирішує на якийсь час залишитися в Європі, де і починає повноцінну музичну кар`єру.

До Америки Gary Peacock повертається аж у 1960-х, вже у статусі відомого джазмена. Тоді ж він грає на кількох концертах із легендарним Майлзом Девізом.

Ще за 10 років Пікок раптово йде з музики, переїжджає до Японії та вивчає філософію дзен-буддизму. Натхнення знову грати джаз у музиканта з`являється лише у 1990-х.

В 2014-му, у віці 80 років, Gary Peacock збирає власне джаз-тріо, з яким грає понині.

Треклист:

  • Gary Peacock – Bonsho (Voices)
  • Gary Peacock  – Trilogy II (Tales of Another)
  • Gary Peacock – Lila (Guamba)
  • Gary Peacock – Voices from the Past (Voices from the Past)
  • Gary Peacock, Ralph Towner – Oracle (Oracle)
  • Gary Peacock  – Gaia (Now This)
  • Garry Peacock – Requiem (Now This)

Сидір Бузина для Громадського радіо

Поділитися

Може бути цікаво

«Чорна п’ятниця» — це тільки початок знижок — маркетологиня

«Чорна п’ятниця» — це тільки початок знижок — маркетологиня

Люди, які слухали «Разом нас багато», зараз на «нулі» — лідер гурту «Ґринджоли»

Люди, які слухали «Разом нас багато», зараз на «нулі» — лідер гурту «Ґринджоли»

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності