Асексуальність — це ідентичність, сексуальна орієнтація людей, які не відчувають сексуального потягу або потребують особливих умов для того, щоб у них виникло бажання тілесної близькості.
У чинній версії Довідника діагностичних критеріїв, DSM 5, яким користуються фахівці з ментального здоров’я по всьому світу, зазначено, що люди, які ідентифікують себе як асексуальні, не мають сексуальної дисфункції. Тобто асексуальність не є розладом чи порушенням.
Вільха — митець, небінар та ароейс (aroace – aromantic, asexual), тобто аромантична та асексуальна людина). Він розповідає, що все життя не відчував бажання інтимної близькості, а чітко сформулював свою ідентичність близько п’яти років тому.
«Багато людей у спектрі тривалий час думає, що ми бісексуальні. Ми думаємо, що напевно нас всі однаково цікавлять. А потім розуміємо, що ні, відсутність атракції не означає бісексуальність», — говорить Вільха.
Він додає, що у нього діагностований аутизм, який теж впливає на контакт із навколишнім світом.
«Але цікаво, що я про свій аутизм дізнався значно пізніше, ніж я почав ідентифікувати себе як асексуальну людину. Це дуже полегшило розуміння себе. Це пояснює, чому мені нецікаві стосунки, сексуальна близькість, мої приколи з гендером», — говорить Вільха.
У підліткові роки, коли більшість однолітків починали стосунки, мали перші досвіди тілесної близькості, йоготне цікавили ці сфери життя:
«Я ніколи у своєму житті не зустрічався, не ходив на побачення. Мені це нецікаво. Мені намагалися пропонувати… Я знаю, що я людям у своєму житті подобався. Але у моменті я часто не розумію, що зі мною фліртують».
Вільха говорить, що загалом не любить фізичного контакту з іншими людьми, зокрема й легких дотиків. Під час спілкування він чітко встановлює особисті кордони щодо комунікації та можливого характеру взаємин загалом.
Демісексуальність — частина асексуального спектру, коли бажання близькості виникає тільки після близького емоційного зв’язку.
Катря розповідає, що вона не цілком відмовилася від сексу чи втратила бажання його мати. Тим не менш, для фізичної близькості їй потрібно вибудувати дуже близький емоційний контакт з людиною.
Катря розповідає, що в дитинстві її дуже цікавила тема сесу та її дослідження. Перший сексуальний досвід Катрі відбувся рано і не за її вибором, говорить дівчина. Пізніше вона була у шлюбі, який вже розірвала. Перший секс із на той час майбутнім чоловіком теж відбувся рано.
«Відтоді я ніби була зобов’язана займатися сексом, коли він хоче. Я не знала, як сказати «ні». У старшому віці, коли ми розлучилися, у мене певний час був партнер, із яким мені було добре. Але потім це були різні партнери, випадкові чи ні, і я відчувала примус всередині себе», — розповідає Катря.
Тож зараз дівчина не силує себе й не намагається відповідати уявленням частини оточення. За останні два роки вона мала секс двічі — коли вдавалося зустрітися з близькою людиною, яка перебуває за кордоном. При цьому Катря розповідає, що дуже любить взаємодію з людьми, вважає себе гіперромантичною.
Читайте також: Дреґ як простір свободи
Вільха ділиться, що часто ароейсів часто сприймають як неемпатійних та беземоційних людей. При цьому, людиі не зважають на дружні, приятельські взаємини, які можуть бути не менш важливими, ніж романтичні.
«Я будую передусім платонічні стосунки, у мене багато друзів. З моєю найкращою подругою я спілкуюся майже щодня на якісь рандомні теми. Я можу з кимось зустрітися, піти погуляти. Вчора до мене приходив друг, я робив йому нігті. У квір-спільноті ми обираємо, з ким спілкуємося, дружимо. Життя будується на взаємодопомозі, спільних інтересах».
Катря ж не прагне сексу з іншими людьми, але любить спілкування, романтику й тепло у взаєминах. Це проявляється у спілкуванні з друзями, жестах, які вони роблять одне одному.
«Для мене це про свободу. Після шлюбу, дуже моногамної історії, мені зараз легше умовно не належати нікому. Я зараз не уявляю себе у моногамних чи якихось серйозних стосунках», — говорить Катря.
І Катря, і Вільха розповідають, що мали моменти, коли вони сумнівалися, як правильно себе ідентифікувати. Але, зрештою, умовний ярлик не такий важливий, як комфортні почуття та самосприйняття людини.
Вільха розповідає, що працювала над проєктом про ароейс-людей. Одна людина, з якою він спілкувався, сказала, що не вважає це частиною ЛГБТІКА+.
«Багато людей з нею не погодяться, але як асексуалка вона має повне право сказати, що не хоче асоціюватися з нашою спільнотою», — каже Вільха.
Читайте також: Трансфобія у Силах оборони: офіцерку з 10-річним досвідом звільнили з ГУР
Він також говорить, що надає перевагу формулюванню «квір-спільнота». Оскільки слово «квір» для нього має політичне значення. Вільха вважає, що до квір-спільноти можуть приналежнювати себе ті люди, які готові відстоювати свої права.
«Кожен має обирати сам, чи хоче він бути частиною ЛГБТІК+. Тому що спільнота складається з купи людей, кожна має свою думку. Саме наше існування — уже політичне. Ми можемо не бути активістами, але живучи своєю правдою вже формулюємо позицію», — каже Вільха.
Повністю випуск дивіться на нашому новому YouTube-каналі
Команда проєкту:
Ана Море — авторка ідеї, ведуча
Аліна Шевченко — операторка, монтажерка
Влад Бундаш — продюсер
Крістіна Інієу — YouTube-редакторка
Анастасія Рибакова — авторка візуального оформлення
Олександр Мусевич — автор музичного оформлення
Ліна Мачульська — digital-просування
Сніжана Бовкун — SMM
Михайло Тюнькін — текстова версія
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: