На блокпості в Щасті проросійські «тітушки» чергували разом із українськими ДАІшниками. Це було екзотично — журналіст

У рубриці Валентини Троян «Ключ, який завжди зі мною» журналіст Громадського Телебачення Костянтин Рєуцький розповів про свої останні дні у захопленому Луганську, про полон друзів та своє бачення можливого примирення між усіма сторонами конфлікту на сході України

Ведучі

Валентина Троян

Гостi

Костянтин Реуцький

На блокпості в Щасті проросійські «тітушки» чергували разом із українськими ДАІшниками. Це було екзотично — журналіст
https://static.hromadske.radio/2019/01/hr-klyuch-19-01-19_reutskiy.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/01/hr-klyuch-19-01-19_reutskiy.mp3
На блокпості в Щасті проросійські «тітушки» чергували разом із українськими ДАІшниками. Це було екзотично — журналіст
0:00
/
0:00

Костянтин Рєуцький – журналіст Громадського Телебачення. У 2013 році очолював правозахисний центр «Поступ» у Луганську. Прихильник Євромайдану, співорганізатор акцій на підтримку єдності України у Луганську.

Влітку 2014-го разом із друзями заснував ініціативу «Восток SOS» у Києві, яка допомагала переселенцям, які приїхали до столиці.

Нині це вже благодійна організація із кількома приймальнями на сході України.

 

Коли євроактивісти почали виїжджати із Луганська, частина з них оселилася у Києві і почала допомагати іншим переселенцям. Збирали одяг, побутові речі, шукали житло.

«Я їхав два рази. І кожен раз — ненадовго, але розумів, що в Луганську ситуація стала такою, що моє перебування там і перебування моїх колег було безглуздим. Перший раз я поїхав 29 квітня, коли «русская весна» вийшла за периметр барикад біля СБУ, були захоплені ще кілька урядових будівель.

Ми зібралися після всіх цих подій невеликою групою активістів. Стало зрозуміло, що методи, якими ми діяли, ненасильницькі методи, стають марними, було очевидно, що наші опоненти налаштовані на силовий сценарій. Спроби запобігти кровопролиттю стали марними.

Наступного дня я повернувся до Луганська, оскільки було відчуття, що не все сталося, гештальт не закритий, хоча перспектив дій в тій ситуації я вже не бачив.

Дії наших активістів були емоційними, не надто обдуманими і через кілька днів двоє наших колег Олексій Біда і Анна Мокроусова потрапили в полон.

Мій від’їзд був того ж дня, коли випустили Льошу й Аню. Ми легко проїхали ці блокпости. На блокпосту в Щасті проросійські «тітушки» чергували разом із українськими ДАІшниками. Це було екзотично. На щастя, ніхто зайвих питань нам не ставив. Обласне міліцейське керівництво цього навіть не приховувало, пояснюючи, що це спроба згладити ситуацію, не допустити ескалації».

Слухайте програму в доданому звуковому файлі.

За підтримки:


Виготовлення цієї програми стало можливим завдяки підтримці Фонду імені Роберта Боша та Чорноморського фонду регіонального співробітництва. Зміст матеріалів програми не обов’язково відображає точки зору Фонду імені Роберта Боша, Чорноморського фонду регіонального співробітництва або їхніх партнерів.