facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

На блокпості в Щасті проросійські «тітушки» чергували разом із українськими ДАІшниками. Це було екзотично — журналіст

У рубриці Валентини Троян «Ключ, який завжди зі мною» журналіст Громадського Телебачення Костянтин Рєуцький розповів про свої останні дні у захопленому Луганську, про полон друзів та своє бачення можливого примирення між усіма сторонами конфлікту на сході України

На блокпості в Щасті проросійські «тітушки» чергували разом із українськими ДАІшниками. Це було екзотично — журналіст
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Костянтин Рєуцький – журналіст Громадського Телебачення. У 2013 році очолював правозахисний центр «Поступ» у Луганську. Прихильник Євромайдану, співорганізатор акцій на підтримку єдності України у Луганську.

Влітку 2014-го разом із друзями заснував ініціативу «Восток SOS» у Києві, яка допомагала переселенцям, які приїхали до столиці.

Нині це вже благодійна організація із кількома приймальнями на сході України.

 

Коли євроактивісти почали виїжджати із Луганська, частина з них оселилася у Києві і почала допомагати іншим переселенцям. Збирали одяг, побутові речі, шукали житло.

«Я їхав два рази. І кожен раз — ненадовго, але розумів, що в Луганську ситуація стала такою, що моє перебування там і перебування моїх колег було безглуздим. Перший раз я поїхав 29 квітня, коли «русская весна» вийшла за периметр барикад біля СБУ, були захоплені ще кілька урядових будівель.

Ми зібралися після всіх цих подій невеликою групою активістів. Стало зрозуміло, що методи, якими ми діяли, ненасильницькі методи, стають марними, було очевидно, що наші опоненти налаштовані на силовий сценарій. Спроби запобігти кровопролиттю стали марними.

Наступного дня я повернувся до Луганська, оскільки було відчуття, що не все сталося, гештальт не закритий, хоча перспектив дій в тій ситуації я вже не бачив.

Дії наших активістів були емоційними, не надто обдуманими і через кілька днів двоє наших колег Олексій Біда і Анна Мокроусова потрапили в полон.

Мій від’їзд був того ж дня, коли випустили Льошу й Аню. Ми легко проїхали ці блокпости. На блокпосту в Щасті проросійські «тітушки» чергували разом із українськими ДАІшниками. Це було екзотично. На щастя, ніхто зайвих питань нам не ставив. Обласне міліцейське керівництво цього навіть не приховувало, пояснюючи, що це спроба згладити ситуацію, не допустити ескалації».

Слухайте програму в доданому звуковому файлі.

За підтримки

Фонд Роберта Боша


Виготовлення цієї програми стало можливим завдяки підтримці Фонду імені Роберта Боша та Чорноморського фонду регіонального співробітництва. Зміст матеріалів програми не обов’язково відображає точки зору Фонду імені Роберта Боша, Чорноморського фонду регіонального співробітництва або їхніх партнерів.

Поділитися

Може бути цікаво

108 днів у Оленівці та жодної компенсанції за полон від держави

108 днів у Оленівці та жодної компенсанції за полон від держави

Під час евакуації захищали дисертації — дослідниця про Кабінет єврейської культури

Під час евакуації захищали дисертації — дослідниця про Кабінет єврейської культури

Як подушки-обіймашки з Одеси поліпшують емоційний стан дорослих і дітей

Як подушки-обіймашки з Одеси поліпшують емоційний стан дорослих і дітей

«За рік Польща не надала даних про кількість української продукції на її території» — Марчук

«За рік Польща не надала даних про кількість української продукції на її території» — Марчук