В Крим повернулося «диявольське колесо московського терору», — Рефат Чубаров

Депортацією правозахисники називають заборону російської влади кримчанам в’їжджати у Крим. Неможливість повернутися додому до рідних та близьких без жодних законних обґрунтувань відчули на собі представники Меджлісу Рефат Чубаров та Ісмет Юксель. І це не єдині випадки протиправної заборони Росією в’їзду кримським татарам в Крим. Постраждалим залишається лише судитися з Росією та намагатися привернути увагу до проблеми світової спільноти. Про це мова йшла на прес-конференції, що відбулася у Києві 30 січня. 

Рефат Чубаров, керівник Меджелісу кримськотатарського народу закликає світових лідерів не спізнитися, адже на їх очах знову повторюється трагедія 1944 року:

«Я написав про те, що через 70 років диявольське колесо московського терору знову повернулося на кримську землю. Те «колесо», яке в 1944 році вирвало кримських татар з коріннями, як вони думали. Ми повернулися майже через півстоліття, втративши половину своєї чисельності. 23 роки ми намагалися облаштуватись в Україні, нам це вдавалось в якійсь мірі, проте нас не дуже розуміли політики в Києві. А «колесо» знову прийшло за нами. Зараз, слухаючи Ісмета, я подумав, що помилився майже на 2 століття. «Колесо» прийшло з 1783 року, коли була перша анексія Криму, воно було весь час в Криму, чвавило народ, який там жив, все там руйнувало. На деякий час ми звільнились від цього терору і воно знову повернулось. Тепер оце «колесо», ця Москва, відновила ту політику, яку відчували ми і наші прадіди»

Правозахисники переконані – депортація Рефата Чубарова та інших кримських татар з Криму, без сумніву, є санкцією за їх публічну проукраїнську позицію. Наслідками таких дій є серйозні порушення прав на приватне та сімейне життя.

Ісмет Юксель, генеральний координатор інформагентства «Кримські новини» вважає, що причиною заборони в’їзду в Крим стала його близькість до лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва і голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

Наразі Українська Гельсінська спілка з прав людини підтримує 2 стратегічні справи щодо заборони в’їзду в окупований Крим представникам Меджлісу. Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, заявляє, що влада РФ не надала жодних обґрунтованих доказів того, що вказані особи, наприклад, представляють загрозу безпеці, громадському порядку чи здоров’ю населення. Більш того, жертвам депортації з Криму не надано й письмового обґрунтованого рішення з викладанням причин заборони в’їзду. Всі законні вимоги про отримання цих рішень досі ігноруються Росією.

«Тобто сюрреалізм ситуації полягає в тому, що зараз ми проводимо певні дії. Більша частина спрямована не на те, щоб взагалі зрозуміти, які є формальні підстави, оскільки Кремль не дає чіткої відповіді на це. Ми сподіваємось під час юридичних процедур з’ясувати це. Розвиток подій свідчить про те, що можливо нам це і не вдасться, тому що ФСБР вважає підстави настільки секретними, що воно навіть не може їх розголосити у Російському суді», – розповів Аркадій Бущенко.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська зазначила, що дії окупаційних органів влади стосовно українців свідчать про цілеспрямовану, системну і послідовну етнічну дискримінацію:

«Без сумніву те, що зараз відбувається – це спланована і системна дискримінація кримських татар окупаційною владою Криму. На жаль, за допомогою правозахисників кримською польовою місією ми зараз фіксуємо ще один феномен, дискримінація української меншини на території Криму. Це відбувається в якийсь сюрреалістичний спосіб, тому що на українській території українців дискримінують окупаційна влада… Чи можемо ми своїми силами, лише українці, захистити тих, хто зараз знаходиться на території Криму? Я абсолютно підтримую ідею Рефата Ага стосовно того, що тут мають бути спільні дії представників всіх міжнародних організацій та світової спільноти. Я декілька разів вже зверталась до багатьох представників міжнародних організацій, на жаль, поки що не маю позитивно вирішених питань. Я зверталась до комісара ОБСЄ з питань національних меншин стосовно організації спільної місії. В даному випадку не отримала відповіді з ОБСЄ. Я зверталась до комісара Ради Європи з питань прав людини пана Нільса Мужнієкса. З паном Мужнієксом ми дійшли згоди про те, що в тому разі, якщо російська сторона буде готова до такої місії, то ми готові приєднатись і провести цю місію спільно, але поки що немає позитивної відповіді від російської сторони».

Про постійну дискримінацію свідчать випадки викрадення і вбивства кримських татар, які належно не розслідуються російськими правоохоронцями; запровадження заборони на проведення кримськими татарами мирних зібрань і мітингів; заборонено на в’їзд до АР Крим лідерам кримськотатарського народу та багато іншого, – наголосила Валерія Лутковська.

Вікторія Єрмолаєва

 

Програма «Хроніки Криму» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.