«Консультативний референдум є атавізмом»: як Ольга Айвазовська бачить відносини між нинішньою владою і громадянським суспільством

З головою правління Громадянської мережі ОПОРА і головою правління Міжнародного фонду «Відродження» Ольгою Айвазовською говоримо про позачергові парламентські вибори, можливі місцеві вибори та українську політику загалом

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Ольга Айвазовська

«Консультативний референдум є атавізмом»: як Ольга Айвазовська бачить відносини між нинішньою владою і громадянським суспільством
https://static.hromadske.radio/2019/09/hr-kut-zoru-19-09-15_aivazovska.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/09/hr-kut-zoru-19-09-15_aivazovska.mp3
«Консультативний референдум є атавізмом»: як Ольга Айвазовська бачить відносини між нинішньою владою і громадянським суспільством
0:00
/
0:00

Позачергові парламентські вибори

— Наскільки позачергові вибори були для вас несподівані? Наскільки у вас є план «В», який ви тоді вмикаєте?

— В різні роки по-різному позачергові вибори організовувались чи оголошувались.

Якщо у 2014 році всі розуміли, що парламентські вибори потрібні, суспільство підштовхувало новообраного президента до цього, сам президент розумів, що працювати з Радою йому не вдасться, якщо там будуть комуністи, Партія регіонів, зокрема з таким радикальним «проянуковичським» крилом. Однак, розпуск парламенту тривав за певною процедурою доволі довго. Депутати складали мандати, до цього відбувалися певні швидкі активності, тому що держава опинилася в кризі, розпочалася російська агресія, активна її фаза, парламенту потрібно було заповнювати вакуум влади, тому що ми розуміємо, що президент втік.

Цього разу відбулося зовсім по-іншому. Тоді готуватись до них було легше: президент під час інавгураційної промови сказав, що розпускає парламент. Для багатьох політиків це був сюрприз. Цього разу дуже обмежена кількість людей розуміла, чи будуть позачергові вибори, чи зробить президент цей крок.

Інституційно ми до цього завжди готові. У нас завжди є підтримка наших партнерів. Це Європейський Союз, USAID, тому нам не складно це робити. Дуже хотілося б, щоб Україна робила менше виборів, більше реформ.

Чи будуть місцеві вибори?

— Зараз надходять чергові повідомлення про те, що насуваються місцеві вибори. Ми знаємо, що за всіма правилами вони мали б відбутися наступного року. Останнє повідомлення, яке я отримав з поінформованих джерел, мене навіть більше здивувало, ніж те, що я очікував, тому що в тому повідомленні ідеться про місцеві вибори лише в чотирьох найбільших українських містах, які під контролем уряду. Це Київ, Харків, Дніпро та Одеса. Наскільки, на вашу думку, це імовірно?

— Час від часу повідомляли ще про Луцьк, інші конфігурації.

— Луцьк, наскільки я знаю, у зв’язку з тим, що там секретар міськради виконує обов’язки.

— У нас, на жаль, інколи для позачергових виборів немає законних або належних політичних підстав, а на рівні місцевого самоврядування парламент бездіє в частині призначення виборів, коли вони потрібні (коли міський голова усунутий з посади, коли він помер). Парламент якраз має повноваження призначити такі позачергові вибори, але не робить цього.

Очевидно, що вибори будуть в Києві. В Офісу президента є така ціль, є така ціль у політичної партії «Слуга народу».

Щодо виборів у Києві, на мою думку, більш мудрий план, ніж з позачерговими парламентськими виборами, які були оголошені з чіткою метою: отримати парламент, який буде працювати з президентом. Це було зроблено ефективно, але з точки зору покращення якості інституцій, підготовки до цього або реформ парламенту ми не бачимо великих прогресів. Щодо Києва, то тут шлях мудріший, через зміну до закону про столицю місто Київ, через вихолощення проблематичної частини, коли є неузгодженість між виконавчою функцією і місцевим самоврядуванням на рівні столиці.

Чи є референдум дієвим інструментом?

—  Наскільки на вашу думку, референдум може бути дієвим інструментом в українських умовах?

— Я думаю, що консультативний референдум, коли влада або ініціативна група організовують референдум, щоб почути суспільство, а потім приймати рішення, чи використовувати результати, є атавізмом, тому що знати позицію суспільства зараз можна в набагато простіший і швидший спосіб. Я говорю не тільки про соціологію, а й про інші інструментарії, зокрема право громадян на законодавчу ініціативу.

Ставлення до розпуску ЦВК

— Як ви ставитеся до рішення про розпуск ЦВК?

— Це рішення є політичним. На мою думку, інститут ЦВК має бути незалежним. Без змін до закону кожен новий склад буде під загрозою реалізації такого ж сценарію.

Всю розмову слухайте у доданому звуковому файлі.