Моє враження, що Зеленський зараз шукає опорні точки, довкола чого зшивати країну — віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба

З Дмитром Кулебою говоримо про міжнародний суд ООН, як на Україну вплине Брекзіт, про лайки, сімейні цінності, та чому не варто демонізувати Єрмака.

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Дмитро Кулеба

Моє враження, що Зеленський зараз шукає опорні точки, довкола чого зшивати країну — віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба
https://static.hromadske.radio/2020/02/hr-kut-zoru-20-02-09_kuleba.mp3
https://static.hromadske.radio/2020/02/hr-kut-zoru-20-02-09_kuleba.mp3
Моє враження, що Зеленський зараз шукає опорні точки, довкола чого зшивати країну — віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба
0:00
/
0:00

У студії — віце-прем’єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

Про Brexit і що зміниться для України

Дмитро Кулеба: Радикально нічого не зміниться, я думаю, що двосторонні стосунки з Британією стануть відтепер ще важливішими. Якщо ми вже почали з дипломатичного ракурсу, то посада посла України в Лондоні зросте в рейтингу посад українських послів. Треба домовлятися про торгівлю, політику, протидію російській агресії, спільні проєкти. І це відкриває додаткові можливості, тому що Британія не буде обмежена усіма нормами ЄС. З іншого боку, ми втратили голос на підтримку себе в дискусіях, які відбуватимуться в ЄС. Але загалом вихід Британії є історичною закономірністю, треба вчитися жити в цій новій реальності і витискати з неї максимальний зиск для своєї країни.

Я є фанатом Британії, мені дуже подобається їхня культура, історія, безмежно ціную ту підтримку, яку Велика Британія надавала і надає Україні, а особливо з 2014 року ми справжні друзі. Але їхня візова політика стосовно України є ганебною, неприпустимою і має бути скорегованою. Ми будемо працювати з ними на двосторонній основі для того, щоб скорегувати правила і забезпечити гідне ставлення до українців і в перспективі лібералізацію візового режиму.

Про європейський курс
Фракція «Слуга народу» (а її головою є Давид Арахамія) за підтримки депутатів інших фракцій ухвалила майже 30 критично важливих законів для євроінтеграції. Закони, які роками не ухвалювалися через схеми, «договорняки», те, що це було занадто складно і неможливо. Для мене це набагато важливіше ніж рефлексії з приводу того, якою має бути наша тактика з приводу європейської інтеграції. Я в жодному разі не маю сумніву в тому, що Давид Арахамія хоче жити в європейській країні. Я підтримую думку, що інтеграція має бути розумною.

Про сімейні цінності

Я думаю, що це таке певне оформилося в нас консервативне крило. Я думаю, що там не всі люди знаходяться, як кажуть наші британські брати і сестри, on the same page, тобто не однаково розуміють те, довкола чого об’єдналися. Я вважаю, що одвічні українські цінності — це анархія і добробут. Це історичний виклик перед українцями — побудувати в цій країні інституції і замінити анархію спочатку креативною анархією, а потім вийти на упорядковану, оцифровану анархію. Анархія тут без негативної конотації.

Я засмутився тим, що в нас було 6 жінок в уряді, а стало 5. А якщо без жартів, то Україна досягла переламу в ставленні до проблематики рівності жінок і чоловіків. Тепер потрібна планова, системна робота для того, щоб впроваджувати відповідні стандарти на всіх рівнях і боротися зі стереотипами.

Про Донбас і Крим

Оцінка подій лютого — вересня 2014 року має бути відкладена в часі. Ми не здатні оцінити ці події зараз. Ми не здатні зрозуміти, що сталося з Кримом, чи був альтернативний шлях по Донбасу. Я маю на увазі суспільство. Я не бачу в суспільстві зараз інтелектуального і емоційного потенціалу спокійно поглянути на події того часу. Особливо для тих, хто був так чи інакше в усе це залучений. Для тих, хто був на Майдані, для тих, хто поїхав на фронт, допомагав армії. Ми ще не готові. Я переконаний, що ця оцінка настане. Вона буде враховувати також поведінку наших міжнародних партнерів. Треба відійти історично від цього періоду і спокійним, холодним поглядом на нього подивитися.

Про Андрія Єрмака

У мене враження, що його зараз намагаються демонізувати. Це абсолютно не варто робити. В мене нормальні, рівні робочі стосунки з Андрієм Єрмаком. Я вважаю, що за останнім місяці Андрій проявив себе як ефективний перемовник, який працює на результат. І в поверненні українських полонених, човнів, в успішному проведенні Нормандського саміту і у підписанні угоди про транзит, є велика заслуга Андрія як перемовника.

Наскільки я знаю, Андрій був років 20 в юридичному бізнесі. Юрист це теж перемовник і тлумач. Він спочатку домовляється про норми, а потім їх тлумачить в інтересах клієнта. В даному випадку клієнтом Андрія Єрмака є держава Україна і він веде, відповідно, переговори.

Про «зливи» Гончарука

Прослуховування уряду — це велика проблема. Я не знаю, хто це зробив, чи змонтовано це чи ні (хоча там, насправді, нічого крамольного такого немає). Я взагалі, коли все це почув, сказав, що якщо це все, що вони накопали на уряд — ми можемо собою пишатися. Ну це правда, ми не обговорюємо схеми, не ухвалюємо рішення, які створюють переваги для якихось компаній. Але з іншого боку це (фейки, прослуховування — прим. ред.)  загальна проблема, глобалізована, вона знаходиться не лише в українському аспекті.

Про лайки

Для когось лайки важливі, для когось — ні. У мене був період між першим і другим туром виборів президента. Коли я щось випадкового хороше написав про Зеленського у Twitter, і на мене вилилося стільки лайна і бруду. Мене здивувало, що ще тиждень тому я мав образ героїчного дипломата, який захищає Україну від Росії в ПАРЄ, а тут я перетворився в шмат лайна в зелених кєдах, який перевзувся на ходу в стрибку.

Про зшиття країни

Я думаю, країну може зшити тільки історія успіху. Моє враження, що президент зараз якраз шукає опорні точки, довкола чого зшивати країну. Я розглядаю свою участь в уряді теж як свій внесок в зшивання країни, тому що я хочу, щоб ідея успішної європейської України була одним з інструментів зшивання нас.

Про міжнародний суд ООН

Люди загалом живуть сьогоднішнім днем, вони хочуть, щоб злочинця покарали тут, зараз і в прямому ефірі. Держава має мислити інакше, стратегією. Неважливо, скільки років займе розгляд міжнародним судом ООН цієї справи, скільки президентів зміниться. Це питання історичної послідовності. Ми маємо довести в суді все, що зробила Росія.

Я розумію, що в Росії зараз не мислять такими категоріями і думають, що це все короткострокові наслідки, вони розрулять. Але Україна (суспільство, журналісти) маємо зробити все, щоб Росія сповна заплатила ціну за свою агресію. Тому що якщо ми пробачимо, вони зроблять це знову.

 

Повну розмову слухайте в аудіофайлі