Можна почати з газу, а закінчити Кримом — депутатка Роксолана Підласа про «Газпром», землю та референдум
Чому депутати поспішають з законопроектом про ринок землі, яка буде роль референдуму, і що там з російськими газом та електроенергією? Про все це ми отримали відповіді від депутатки фракції «Слуга народу» Роксолани Підласої.
У студії — народна депутатка України («Слуга народу»), заступниця голови Комітету ВР з економічного розвитку Роксолана Підласа.
Про вислів депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, що в Україні «пора вже приглушити свободу слова»
Роксолана Підласа: Йдеться про слова волонтерки (Марусі Звіробій — прим. ред.). Це є мова ненависті і я особисто не підтримую такі вияви свободи слова. Що стосується ЗМІ, я тут не погоджуюся зі своєю колегою, тому що я розумію проблему, про яку ми говоримо. Дуже багато фейків розповсюджується, новин з чутками, але я вірю скоріше в еволюційний шлях розвитку медіаринку. Я схильна до того, щоб виховувати критичне мислення в людей, які читають новини, ніж цензурувати новини. Коли ми будемо намагатися обмежувати новинні сайти і тих, хто продукує новини, це призведе неминуче до того, що ми зачепимо тих, хто об’єктивно доносить інформацію.
Про ринок землі
Комітет аграрної політики отримав понад 3 тисячі правок до законопроекту про обіг земель. Сподіваємося, що з 16 грудня, на цьому тижні, будемо розглядати законопроект в залі. Деякі політичні сили намагаються штучно затягнути цей процес, коли подають однакові пакети правок.
Ми все ж таки вийшли з турборежиму, розглядаємо законопроекти по повній процедурі, не скорочували строки надання правок. Але все ж таки ми прийшли з обіцянкою відкрити ринок землі, ми налаштовані достатньо рішуче з приводу того, щоб виконувати те, що ми обіцяли на виборах. Немає сенсу це відкладати.
- Ми 28 років живемо як одна з 5 найменш цивілізованих країн світу.
В усіх країнах є ринок землі, можна купувати і продавати паї. Крім Конго, Венесуели, Північної Кореї, та кілька інших не дуже демократичних країн. В нас буде цілий рік для підготовки до відкриття ринку, але правила вже мають бути зрозумілі людям якомога швидше.
Ми розуміємо, що обмеження, що в одні руки не більше 0,5% всієї території України — це трохи забагато (це була пропозиція уряду). Зараз ми готові в кілька разів зменшувати цей максимальний поріг концентрації на рівні країни, області і територіальної громади.
Київська школа економіки робила для нас детальні розрахунки для кожної з можливих моделей. Додатковий приріст ВВП за рік, за умови, що іноземці мають доступ до ринку землі складає 2,2%. Але більш визначальним в цьому є не участь чи неучасть іноземців, а фінансова підтримка малого і середнього фермера.
- Це принцип, який ми пропагуємо: земля має належати тому, хто на ній працює.
Про запобіжники від спекуляції. Як не допустити розпродаж?
Вже працює в нас запобіжник на рівні оподаткування. Якщо ти вперше продаєш свій пай, ти сплачуєш 6,5% від отриманого доходу. А коли ти той самий пай перепродаєш вдруге, це 19,5% податку.
Ми передбачаємо, що певний відсоток спекулятивного перепродажу буде, але він не буде складати великої кількості. В першу чергу тому, що це буде вигідно тільки на перший рік. А перший рік, за нашими оцінками, готові продавати землю від 2 до 10% власників паїв.
Про референдум стосовно ринку землі
Референдум буде. В законопроекті, який ми будемо пропонувати ВР підтримати в другому читанні, буде написано, що такі-то положення цього законопроекту, які стосуються участі іноземців, набувають чинності лише за результатами Всеукраїнського референдуму. Зараз законодавства про Референдум в нас немає, він розглядається.
Ринок землі відкривається для українських фізичних і юридичних осіб з 1 жовтня 2020 року, після цього ми тестуємо цей ринок (2-3 роки), після цього ми проводимо референдум і запитуємо громадян, чи готові вони допустити на цей ринок іноземні і українські компанії, які мають в структурі власності іноземців, і, за результатами цього, будуть набувати чинності положення, які прописані в законопроекті.
Перемовини про газ з Росією
В середу український прем’єр Олексій Гончарук сказав, що він не веде жодні переговори про відновлення прямих поставок російського газу. У Відні ведемо перемовини про продовження транзиту.
Є ще історія про борг «Газпрому» перед «Нафтогазо » — 3 млрд доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу. І тут, дійсно, була заява від «Нафтогазу», що якщо «Газпром» не бажає віддавати 3 млрд грошима, ми можемо взяти газом, але, звісно, по зниженій ціні, а не за ціною контракту 2009 року.
- Я не бачу нічого поганого в тому, щоби витребувати з Росії борги. Можна почати з газу, а закінчити Кримом.
Дійсно, Україна транзитує російський газ до Європи, це ні для кого не секрет. Зараз закінчується контракт на транзит. РФ хоче продовжити його на 1 рік.
Різні їхні посадові особи висувають умови, наприклад, Олексій Міллер заявляв, що Росія буде готова транспортувати газ, якщо Київ відмовиться від судових справ і почне купувати газ у Росії. Зрозуміло, що Київ не збирається відмовлятися від судових позовів, і купувати газ в Росії також не збирається. Тому переговори продовжуються. Позиція, на якій стоїть Україна — це десятирічний контракт на транзит українського газу та фіксований об’єм транзиту.
Про купівлю електроенергії в РФ
Ми не відновили торгівлю електроенергією з Росією. Імпорт електроенергії з різних країн був дозволений завжди, його могли здійснювати трейдери на ринку електроенергії. Технічно імпорт електроенергії можливий з Білорусі, з Росії, з ЄС через бурштинський енергоострів. Обсяг потужностей з ЄС дуже маленький, і він, перешийок на бурштинському енергоострові, контролюється одним відомим олігархом, який, так сталося, контролює ще й енергетичні компанії. Я маю на увазі ДТЕК (компанія Ріната Ахметова — прим. ред.).
Є так звана правка Геруса, вона дозволила великим підприємствам укладати прямі контракти з закордонними постачальниками (в Білорусі і Росії). Зараз ми дозволили укладати прямі контракти, це призвело до зниження вартості електроенергії на внутрішньому українському ринку вже більш ніж на 20%. Це не через те, що ми почали купувати електроенергію з Росії у великих кількостях, насправді, в загальному нашому споживанні імпорт електроенергії з РФ складає 0,53%. Це дуже маленька кількість. Ні про яку енергетичну залежність не може йти мова.
Ця правка і цей механізм має скоріше психологічний ефект. Тому що ДТЕК є єдиним виробником. Є так званий ринок на добу наперед в Україні, на якому в ДТЕКу немає конкурентів, і тому він продає за найвищою можливою ціною, яку йому дозволяє НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг — прим. ред.). Через те, що була відсутня будь-яка конкуренція, ні в нього, ні трейдерів не було стимулу продавати дешевше.
Тетяна Трощинська: Стала дешевшою купівля електроенергії для підприємств Ігоря Коломойського? Інша людина ж не піде, не пролобіює, а є люди, які мають змогу пролобіювати.
Роксолана Підласа: Стало дешевше для всіх. Я не знаю, які в них стосунки з паном Ахметовим і чи скористалися вони можливістю прямих договорів. Всі підприємства промислові, а також будь-які непобутові споживачі (перукарня, школа) від цього виграли.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі