Легалізація «тіні», інвестиційний дохід, зниження податків. Голова комітету ВР з питань соцполітики розповіла, як врятувати пенсії

В студії голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. 

Галина Третьякова: Пенсійною реформою я займаюсь дуже давно, я є автором конструкту, який, я думаю, може бути потрібен Україні в цей час — саме це спонукало мене йти у Верховну Раду. Я цим питанням займаюсь більше ніж 20 років. Я фінансист, який погряз в соціальних питаннях.

Перерозподіл нам дістався в спадщину від радянських часів — сума перерозподілу сягала більше 40%, а під час СРСР — більше ніж 50%. Це означає, що будь-хто, хто виробив якусь продукцію, 50% від суми проданого такого товару віддає податками у державу. Нам потрібно знижувати податковий тиск на тих, хто працює для того, щоб прийти до більш швидкого економічного зростання. Але як тільки ми починаємо знижувати цей податок, у нас дірки в бюджеті збільшуються, і цими дірками ми маємо закривати те, що пообіцяли попередньо. 

Андрій Куликов: “Слуга народу” видала дуже багато обіцянок. І коли ми дивимось на народних депутатів від цієї партії, ми думаємо: “а які були підстави для цих обіцянок”? 

Галина Третьякова: Справа в тому, що держава і ті рішення, які впроваджуються, це не одноосібне рішення окремої людини, це гілки влади. В нас є сьогодні історичний момент, коли уряд, поставлений однією фракцією, який має свою стратегію і програму дій узгоджувати і немає потреби узгоджувати з іншими — він може робити ті кроки, які в попередні часи, здавалося, неможливо було зробити.

Андрій Куликов: Що принципово нового пропонує ваш комітет і фракція “Слуга народу”, порівняно з тим, що в нас вже було і не вдалось?

Галина Третьякова: Ми вважаємо, що в пенсійній реформі нам потрібно додатково в солідарному рівні (це наша пенсія, яку ми отримуємо з пенсійного фонду України, вона формується за рахунок працюючих) зробити накопичення для людей. 

Що стосується другого накопичувального рівня, який міг би додатком до солідарного рівня, тут весь час виникало питання: з якого джерела це робити. Примушувати населення 10 мільйонів з якого відноситься до людей, які знаходяться на межі бідності — не дуже правильна політика. Всі законопроєкти, які були у ВР попереднього скликання, казали про те, що починаючи з 2% до 7% (а були навіть і до 15%), другий рівень створювався за рахунок нашої кишені. Я це називаю “примусове накопичення”. 

Ми розуміємо, що солідарна система через таку нашу демографію праці сьогодні не спроможна забезпечувати нам гідну пенсію, тому нам потрібно робити власні заощадження. Якщо це так, нам потрібно підтягнути нашу фінансову систему і створити інвестиційний дохід. Це якщо ми всі разом будемо збирати кошти — ми пропонуємо систему, де людина обирає сама суму, яка буде відраховувати на другий рівень сама. А в примусі буде стояти роботодавець. 

Попит робочої сили у роботодавця більший, ніж пропозиція. Роботодавець почав іти в європейську сторону, почав не лише пропонувати зарплату, а й соцпакети. 

Я сперечаюсь з усіма іноземними експертами про те, що в накопичувальний рівень треба включати всіх зразу (не ділити на тих, хто 35 і молодше, 10 років до пенсії чи більше), треба зразу всім накопичувати. З усіх країн Східної Європи, які започатковували другий рівень пенсійного забезпечення, так зробила лише Словаччина. Вони зробили таке правило: якщо ти накопичив замало і не можеш перетворити це у пожиттєву пенсію, то в цьому випадку ти отримуєш той капітал, який накопичив, до свого пенсійного віку. В Японії також є частина пенсії, яку виплачують капіталом під час досягнення пенсійного віку. 

В комунальних субсидіях вигідно розлучитись, якщо у родині дві квартири, а якщо четверо дітей, то жодного економічного сенсу родина не отримує. Ми кажемо, що збираємо податки, а потім віддаємо всім, хто народив родину, замість того, щоб годувальнику в родині надати податкову пільгу. Це призводить до того, що кількість родин, які перебувають в позашлюбних стосунках — збільшується. 

Андрій Куликов: У вас є шанс зробити популістську заяву. Коли в нас покращає пенсійне забезпечення?

Галина Третьякова: Ну я не зовсім розумію, що таке покращення. 

Андрій Куликов: Коли пересічної пенсії вистачатиме на гідне життя?

Галина Третьякова: Пенсії в нас погіршуються. Політики кажуть “вона покращується”. Новина моя полягає в тому, що на тих рівнях податків, які ми беремо з бізнесу, покращити пенсію з точки зору відносних показників, які є реальним відображенням реальної пенсії — неможливо. А тому ми маємо знаходити якісь суперкреативні заходи. До яких я на круглому столі віднесла євробляхи чи легалізацію якихось видів бізнесу, податки з яких будуть ти виключно на пенсійне забезпечення. Це моя думка. Я вважаю, що є види бізнесу, які вже історично зрілі до того, щоб ми їх легалізували, і наша цнотливість полягає в тому, що ми дозволяємо таким видам бізнесу бути, але не оподатковуємо їх. Але оці податки зазвичай йдуть до тих, хто їх кришує. Так от я вважаю, що краще б вони йшли на те, щоб ми створювали для своїх пенсіонерів нормальні умови існування. 

Повну розмову слухайте в аудіофайлі