Сімейні цінності та права людини —‎ розмова з новим очільником комітету ВР з питань правової політики Андрієм Костіним

Це перше інтерв’ю народного депутата Андрія Костіна з фракції «Слуга народу» на посаді голови комітету ВР з питань правової політики. Ми говоримо про вплив президента Зеленського на ДБР і НАБУ, мир на Донбасі, і про те, хто має стати основним постачальником законопроєктів до Ради.

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Андрій Костін

Сімейні цінності та права людини —‎ розмова з новим очільником комітету ВР з питань правової політики Андрієм Костіним
https://static.hromadske.radio/2020/01/hr-kut-zoru-20-01-21_kostin.mp3
https://static.hromadske.radio/2020/01/hr-kut-zoru-20-01-21_kostin.mp3
Сімейні цінності та права людини —‎ розмова з новим очільником комітету ВР з питань правової політики Андрієм Костіним
0:00
/
0:00

У студії — народний депутат України фракції «Слуга народу», голова Комітету ВР з питань правової політики Андрій Костін.

Про вплив президента на антикорупційні органи

Андрій Костін: Є велика критика до багатьох агенцій (антикорупційних — прим. ред.), які були створені у попередні роки і, на жаль, не завжди були ефективними. Якщо президент отримав 73% підтримки з боку виборців, і він хоче взяти на себе персональну відповідальність (після призначення голів керівників таких органів) за діяльність цих органів, я це підтримую. Тому що я розумію, що нам потрібні більш ефективні і більш рішучі кроки щодо боротьби з корупцією і тими злочинами, які скоюють наші посадовці, мова йде не тільки про високих посадовців, а й про посадовців будь-якого рівня.

Ми всі з вами бачили, як ці посадовці після виходу у відставку, або після звільнення перекваліфікувалися в дуже багатих бізнесменів або політиків, і люди ж бачать, що нічого з ними не трапилось.

  • Якщо вони грабували країну і нічого не відбулось — це ж також сигнал для звичайної людини: якщо комусь можна, чому мені ні?

Тетяна Трощинська: Якщо президент буде призначати голів ДБР і НАБУ, з ними щось трапиться?
Тут же мова про те, що інституції не працюють, все відповідальність президента. Отже, йдеться тільки про політичну волю однієї людини. Як відділити вплив президента від незалежних антикорупційних органів?

Андрій Костін: Дуже багато залежить від людини. Якщо людина в змозі працювати ефективно, то ніхто не зможе їй заважати.

Тетяна Трощинська: І впливати? І президент?

Андрій Костін: Зараз ми живемо з вами в такий унікальний час, коли все відомо. Навіть те, що, мабуть, не потрібно, щоб було відомо, відомо вже все. Якщо буде якийсь вплив, який буде мати незаконний, неправовий характер, це буде відомо. Я не думаю, що хтось хоче взяти на себе відповідальність за те, щоби незаконно впливати на діяльність тих, хто відповідає за ДБР, НБУ.

Якщо особа достатньо сильна для того, щоб відсторонитися від цього впливу, то впливу не буде.

Тетяна Трощинська: Міністр МВС Арсен Аваков — достатньо сильна особа?

Андрій Костін: Я не знаю пана Авакова особисто, тому не можу надати відповідь на таке питання.

Тетяна Трощинська: Третій уряд, другий президент — це вже сигнали. Про силу або про вплив.

Андрій Костін: Я думаю, що ми можемо говорити про ефективність цієї особи.

Тетяна Трощинська: А він ефективний?

Андрій Костін: Я би хотів більшої ефективності від МВС і Нацполіції. Тому що саме від Нацполіції і роботи органів внутрішніх справ залежить порядок на вулицях, дорогах, безпека громадян.

  •  Я би хотів більшої ефективності від МВС і Нацполіції.

Ми можемо ухвалювати ідеальні закони (яких, до речі, не існує), але якщо вони не будуть виконуватися, нічого не буде змінюватися. Дотримання законів — це заклик не лише до держслужбовців і правоохоронних органів, це є і заклик до громадян.

Про реінтеграцію Донбасу

Дискусія щодо принципів вирішення багатьох емоційно складних питань має відбуватися не тільки на рівні фахівців, науковців, експертів, але і на рівні народу. Тому що саме суспільство повинно дати собі відповідь, як бути з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, які займали якісь посади в органах цих фейкових утворень. У міжнародній практиці немає саме такої ситуації. Є схожі.

Пам’ять перекреслити неможливо, але можливо вирішити для себе, як жити далі. Якщо жити далі спільно, то, на мій погляд, це варто того, щоб йти на якісь компроміси. Дійти згоди без кроку назустріч (я говорю не про політику, і не про право, а про людину) неможливо. Кожна людина, повинна для себе вирішити, готова вона спільно жити чи ні. Якщо готова, потрібно буде йти на компроміси. Ми повинні йти від людини, а не від юристів у цій ситуації.

  • Основним постачальником законопроєктів має стати уряд.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі