Гості ефіру — журналістка інтернет-видання «Цензор.НЕТ» Віолетта Кіртока та Володимир Голоднюк, член Нагородної ради, батько Героя України Устима Голоднюка.
Дмитро Тузов: Виолетта, вы недавно вернулись из Авдеевки. Меня поразила информация о том, что на промзоне открыли библиотеку.
Віолетта Кіртока: На промзоне есть библиотека, в которой около 500 томов. На руках у ребят Шиллер и Гете. Очень много украинской литературы. Собрать библиотеку было идеей бойца, который работал в Черновцах в книжном магазине. Это было еще тогда, когда они находились в пункте постоянной дислокации. Он бросил клич. Ребятам собрали 26 ящиков книг. Им перевезли их в Авдеевку, когда они вошли на ротацию в октябре.
Дмитро Тузов: Каким образом можно передать туда книги?
Віолетта Кіртока: Все ребята нуждаются в книгах. Если вы знаете бойцов или волонтеров, которые собираются на фронт, передавайте им недавно вышедшие книги.
Дмитро Тузов: Вы помогали больнице?
Віолетта Кіртока: Да. За несколько дней получилось объехать довольно много точек. Самое главное, что горячо не только в Авдеевке. Под Торецком на днях погиб подросток от осколка, на Светлодарской дуге погибла медсестра. Война продолжается. Каждый день происходят обстрелы по всей линии.
Анастасія Багаліка: Де волонтери та медики беруть мужність і сили робити свою справу знову і знову?
Віолетта Кіртока: Приїжджаючи туди, ці люди знову можуть працювати. Вчора я говорила з бійцем, який був демобілізований рік тому. Він поїхав і чергував з швидкою допомогою на Світлодарській дузі. У нього тут бізнес і сім’я. Але у нього виникла пауза, він поїхав, бо може бути корисним там.
Коли ти бачиш, що стається, немає вибору, немає часу на роздуми. Ти встаєш і їдеш.
Володимир Голоднюк: Зараз трохи змінилася специфіка волонтерства. У 2014 році необхідно було везти абсолютно все. Зараз у нас є боєздатна армія. Треба підвозити тільки те, чого бракує. Це тепловізійні приціли, снайперські приціли, прилади нічного бачення.
Дмитро Тузов: Нагадайте слухачам про нагороду «Народний герой».
Володимир Голоднюк: Це найвища недержавна нагорода. Вона виготовляється з народного срібла, яке надсилають з різних країн світу. Це натільні хрестики, прикраси, монети, медалі. Бувають дуже раритетні речі. Нагорода виготовляється в двох номінаціях. Це срібний тризуб з червоно-чорною колодкою (бойова нагорода), синьо-жовтою (нагорода для лікарів, волонтерів, громадських діячів). Зайшовши на цю сторінку, можна знайти форму електронного подання. Будь-яка людина має право заповнити це подання, якщо вважає, що її номінант є героєм. Нагородна рада вивчає подання, обговорює, обирає певну кількість кандидатів, виставляє їх в соцмережі, щоб люди могли висловитися щодо всіх кандидатур.
Дмитро Тузов: Кого зараз ви будете нагороджувати?
Віолетта Кіртока: Завтра буде нагороджено 11 героїв. Посмертно буде нагороджений Андрій Кизило, який загинув на «промці». Це 23-річний капітан. Приїдуть його дружина, сестра, друзі, бойовий побратим. Його група провела важку операцію і зайняла дві важливі точки на «промці». Нагородна рада не могла не віддати шану такій людині.
Приїде з Опитного молодий хлопчина з 79-ї бригади, який декілька разів заходив в Донецький аеропорт, вивозив звідти поранених, врятував свого командира.
Із зони АТО їде боєць 30-ї механізованої бригади Олег Копичинський.
Будуть також екіпаж Мі-8. Ніби 2 роки авіацію не використовують, але те, що вони робили в 2014 році, було дуже значуще для армії і війни. Вони привозили боєкомплекти на кордон з Луганськом, привозили і скидали харчі та воду, коли хлопці були в оточенні.
Дмитро Тузов: Чи потрібно надавати державний статус нагороді?
Володимир Голоднюк: Думки розділяються і в нагородної ради. У світі є приклади, коли народні нагороди визнаються державою. Я думаю, що ця нагорода з часом буде визнана державою, але потрібно, щоб сама схема нагородження і представлення до нагород залишилася в руках людей.
Віолетта Кіртока: Зараз нагороджено близько 300 людей, третина з яких – посмертно.