25 днів після полону: як проходить реабілітація звільнених з ОРДЛО заручників?
50 людей все ще продовжують проходити лікування та реабілітацію в медичних закладах, розповідає керівниця офісу Уповноваженого Президента з питань реабілітації учасників АТО Наталія Зарецька
Про реабілітацію та лікування звільнених від полону бойовиків заручників звітує керівниця офісу Уповноваженого Президента з питань реабілітації учасників АТО Наталія Зарецька.
Сергій Стуканов: Скільки осіб ще перебувають на лікуванні, а скільки вже виписалися?
Наталія Зарецька: Станом на сьогодні в медичних закладах Києва продовжують перебувати 42 людини, ще восьмеро людей перебувають в медзакладах в регіонах. Насправді наші звільнені отримували комплекс лікувальних та реабілітаційних заходів. Було фундаментальне різнобічне обстеження, призначені лікувальні процедури. Частині були проведені певні хірургічні втручання. Дуже потужно, системно і ґрунтовно надається стоматологічна допомога. Якщо лікування і реабілітація – це за державний кошт, то до надання стоматологічної допомоги підключилася саме професійна волонтерська спільнота.
Це по суті як пілотний проект. Ми дивимося усі складнощі, за результатами того проекту, що реалізується зараз, повністю розуміємо, що наша мета – надати йому офіційному статусу, щоб проект здійснювався регулярно, щоб лікувально-реабілітаційні послуги могли отримувати так і ті, громадяни, обмін яких відбудеться, так і ті, хто були звільнені раніше. Держава зобов’язана зробити все можливе для відновлення їхнього здоров’я.
Сергій Стуканов: З якими напрямками найбільші проблеми є, окрім стоматології?
Наталія Зарецька: Я би виділила три важливі складові. Перше – весь комплекс, який стосується фізичного здоров’я. Там в кожного своя ситуація – від проблем з печінкою, інфекційних захворювань, туберкульоз. Це медична таємниця, але спектр там весь. Слава Богу, не було людей в важкому гострому стані, але те, що у людей дуже великий комплекс медичних проблем, частина з яких потребуватиме серйозного і довготривалого лікування – це факт.
Держава зобов’язана зробити все можливе для відновлення здоров’я звільнених
Другий блок – стоматологія. Людини, яка б не потребувала цієї допомоги – не було. Частина обмежилася легкою санацією, але частина потребуватиме серйозного протезування, імплантування, в тому числі молоді хлопці.
Третя складова – психологічна підтримка. Психологічна підтримка в постізоляційному періоді – це дуже специфічна психологічна допомога. Потрібно людині пройти дуже фахову підготовку. Це не зовсім психологія. Як кажуть наші американські колеги, це не ПТСР, це полон. Реакції у людей можуть бути різні, психофізіологічного рівня. Але це нормальна реакція нормальної людини на ненормальні обставини, в яких вона перебувала. Це як важкий водолаз на великій глибині. Чим довше і глибше він перебував, тим обережніше його потрібно піднімати на поверхню.
Сергій Стуканов: Ви зазначали, що найскладніше після визволення з тривалої примусової ізоляції дається розуміння, що людина є сама відповідальною за своє подальше життя. Яким чином тут допомагати?
Частина потребуватиме імплантування зубів, в тому числі молоді хлопці
Наталія Зарецька: Це найнагальніше питання. Це цілий комплекс, який виходить далеко за рамки психології. Людина, яка вижила в полоні – вони всі, експерти з виживання. В кожного була своя тактика, як він пристосувався, але те, що об’єднує всіх з них – вони навчилися прилаштовуватися до того, що їм зовні диктують. Весь час вони перебували під зовнішнім управлінням. Зараз вони опиняються в ситуації, коли вони мають повірити, що зовнішнє управління не тисне і відчути, що вони самі можуть управляти своєю долею.
Ми просили ЗМІ дуже обережно спілкуватися зі звільненими, тому що в них немає навички казати “ні”. Їх запитуєш: «Готові дати інтерв’ю?». Вони кажуть: «так». Тому що дати відмову – це підвищити ризики під час перебування в ізоляції. Тут також треба переналаштуватися.
Зараз, коли ми спілкуємося зі звільненими, ті люди, які були самостійними і незалежними, вели повноцінне життя до полону – в них це відновлення відбувається набагато швидше і ефективніше. Їм просто треба згадати, повірити, відчути, отримати інформацію про навколишнє життя, співставити себе з цією ситуацією. І все. Да, лишається психофізіологія, але це процеси, які мають природні перебіги, і в присутності фахівців це не буде великою проблемою.
А от ті, хто не були самостійні до полону – в них ми бачимо системні проблеми. Їм, безумовно, буде складно. Але це складнощі, які, насправді, беруть початок до полону. Ті люди, які мали проблеми з залежностями до полону – ці проблеми також посилилися. В нас було декілька людей, яких ми скерували до лікування саме у зв’язку зі специфічною цією проблемою.
Сергій Стуканов: Якого типу залежність ви маєте на увазі?
Наталія Зарецька: Я би зараз узагальнила про весь спектр – від психоактивних речовин, включаючи з алкоголем. Є дуже багато питань, ми розуміємо, що маємо детальніше розібратися, яка причина. В частини людей були проблеми з залежностями до полону, але в частини – виникли там. І це предмет детальнішої роботи.
Сергій Стуканов: Було звільнено 73 заручники. Отже, 50 лишаються в медичних закладах, це означає, що 23 вже отримали допомогу і їх стан дозволяв їх виписати?
Наталія Зарецька: Так, за програмою медичного і реабілітаційного супроводу пройшло 72 людини. Частина з них одразу потрапила в медзаклади, а частина поїхала до своїх сімей, і потім приїхала до нас. Медичне обстеження було надано всім 72 цим особам. Реабілітаційна допомога саме за пост-ізоляційним комплексом надається меншій кількості людей. Нею повною мірою охоплені військові, тому що відповідно до законодавства вона є для них обов’язковою.
Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.